12. Для яких категорій людей, які ризикують зазнати опромінення виконується нормування радіаційної безпеки?

Основними документами якими регламентуються радіаційна безпека в Україні є НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України», НРБУ-97/Д-2000 «Норми радіаційної безпеки України», доповнення: радіаційний захист від джерел потенційного опромінення та «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України». Виділяють три категорії осіб:

• Категорія А(персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювання

• Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення

• Категорія В – все населення

Критична група – частина населення, яка за своїм статево-віковими, соціально-професійними умовами, місцем проживання та іншими ознаками отримує чи може отримувати найбільші рівні опромінення від даного джерела.

Ліміт дози – основний радіаційно-гігієнічний норматив, метою якого є обмеження опромінення осіб категорії А, Б, і В від усіх індустріальних джерел іонізуючого випромінювання в ситуаціях практичної діяльності.

12. Які заходи та засоби застосовуються для захисту від іонізуючого випромінювання?

Захист від іонізуючих випромінювань складається з комплексу організаційних і технічних заходів. До заходів захисту від іонізуючого випромінювання належать:

• Захист від зовнішніх джерел випромінювання

• Попередження розповсюдження радіонуклідів у робочому приміщенні і довкіллі

• Відповідне планування та підготовка приміщень

• Організація необхідного радіаційного контролю

• Забезпечення необхідних умов транспортування радіоактивних речовин, збір та захоронення радіоактивних відходів

• Використання засобів індивідуального захисту та інше

12. Як класифікуються електромагнітні випромінювання за частотним спектром?

Випромінювання радіочастотного діапазону поділяється на:7

• Дуже низькі частоти (ДНЧ) – 3-3*10⁴ Гц

• Низькі частоти (НЧ) – 3*10⁴ – 3*10⁵ Гц

• Середні частоти (СЧ) – 3*10⁵ – 3*10⁶ Гц

• Високі частоти (ВЧ) – 3*10⁶ – 3*10⁷ Гц

• Дуже високі частоти (ДВЧ) – 3*10⁷ – 3*10⁸ Гц

• Ультрависокі частоти (УВЧ) – 3*10⁸ – 3*10⁹ Гц

• Надвисокі частоти (НВЧ) – 3*10⁹ – 3*10¹⁰ Гц

• Надмірно високі частоти – (НВЧ) – 3*10¹⁰ – 3*10¹¹ Гц

• Понаднадмірновисокі частоти (ПНВЧ) – 3*10¹¹ – 3*10²⁰ Гц

12. Як впливають електромагнітні поля радіочастотного діапазону на організм людини?

13. Які заходи та засоби застосовуються для захисту працюючих від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону?

14. Як впливають інфрачервоні випромінювання на організм людини?

Інфрачервона енергія діє перш за все на незахищені частини тіла людини. Інфрачервоне випромінювання чинить переважно теплову дію на організм, проникаючи на деяку глибину в тканини. При тривалому перебуванні людини в зоні інфрачервоного випромінювання як і при систематичній дії високої температури, відбувається вплив на центральну нервову систему; зміни в серцево-судинній системі; відбувається порушення теплового балансу в організмі; порушується робота потрібних організмові солей і як наслідок – виникає судомна хвороба, яка спричиняє судому кінцівок. Інфрачервоні промені, діючи на очі, викликають кон’юктивіти, помутніння кришталика, опік сітківки. Тривалість перебування в зоні дії інфрачервоного випромінювання залежить від його інтенсивності.