4. Охорона праці

При виконанні лабораторної роботи забороняється: самостійно вмикати стенд; користуватися несправними приладами та інструментом; переміщуватися по лабораторії.

Рис. 5.1. Схема батарейного запалювання двигуна:

1 – свічки запалювання; 2 – резистор; 3 – кришка; 4 – ротор; 5 – контрольна лампа;6 – кулачок; 7 – контакти; 8 – важіль; 9 – конденсатор; 10 – затискач;

11 – первинна обмотка; 12 – вторинна обмотка; 13 – додатковий резистор;14 – вимикач запалювання; 15 – реле вмикання стартера;

16 – стартер;17 – тягове реле статора;

5. Контрольні завдання і запитання

1. При якому стані контактів у положенні І лампа буде горіти?

2. Які причини того, що двигун не запускається?

3. Причини того, що лампа горить в положенні IV і не горить в положенні III.

4. Що необхідно зробити для полегшення пуску двигуна?

5. Як визначити справність вимикача запалювання за допомогою контрольної лампи?

6. Яка причина підвищення іскріння між контактами?

7. Як перевірити справність конденсатора?

8. За допомогою яких заходів можна підвищити силу струму розмикання?

9. Яка причина того, що при ввімкнутому запалюванні лампа в положенні V не горить?

10. Як впливає ємність конденсатора первинного кола на величину напруги у вторинному колі?

6. Скласти звіт про виконану роботу

У звіті в стислій формі розкрити зміст і завдання; описати обладнання робочого місця та вимоги охорони праці; технічні умови та режими випробування; технологію виконання роботи; накреслити схеми приладів та стендів; зробити висновок щодо технічного стану об’єкта випробування.

Рекомендована література

1. Фесенко М.Н. и др. Лабораторний практикум по теории, конструкции и расчету автотракторного электрооборудования. – М.: Машиностроение, 1986. – 152 с.

2. Шварц С.М. Лабораторний практикум по электрооборудованию автомобилей. – М.: Научно-техническое издательство Министерства автомобильного транспорта и шоссейных дорог, 1962. – 130 с.

3. Тимофеев Ю.Л. и др. Электрооборудование автомобилей. – М.: Транспорт, 1987. – 256 с.

4. Практикум по будові, технічному обслуговуванню і ремонту автотранспорту / В. М. Токаренко, В.І. Сирота, В. М. Колмаков та ін.; Під ред. В. М. Токаренко: Пер. з рос. Т. А. Сиротенко. — К.: Урожай, 1992.-320 с.

5. Барабанов В. Е. и др. Электрооборудование факторов и автомобилей. - М.: Колос, 1974. - 447 с.

Практична робота №6

Тема – перевірка технічного стану та технічне обслуговування свічок запалювання.

Мета роботи – набути навичок з перевірки технічного стану та технічного обслуговування приладів системи запалювання.

1. Загальні відомості

На рис. 6.1 наведена найбільш поширена конструкція автомобільної свічки запалювання.

Рис 6.1 Свічка запалення

При експлуатації автомобіля в системі запалювання двигуна виникають різні несправності, які впливають на надійність та економічність роботи двигуна та автомобіля взагалі. Однією з причин виникнення несправностей є порушення технічного стану свічок запалювання.

При кожному ТО-2 необхідно знімати свічки з двигуна для контролю технічного стану. Особливу увагу звертають на спідничку ізолятора.

Колір та характер нагару дає можливість оцінити стан та працездатність свічки.

Рис. 6.2 Визначення технічного стану свічки запалювання.

На фото №1 (рис 6.2) зображена свічка, яка викручена з двигуна роботу якого можна вважати відмінною. Юбка центрального електрода має світло-коричневий колір, нагар і відкладення мінімальні. Повна відсутність слідів оливи.

На фото №2 (рис 6.2) типовий приклад свічки від двигуна з підвищеною витратою палива. Центральний електрод покритий бархатно-чорним нагаром. Причин тому декілька: збагачена повітряно-паливна суміш (неправильне регулювання карбюратора або несправності інжектора), забруднення повітряного фільтру.

На фото №3 (рис 6.2) навпаки приклад свічки від двигуна з через мірно бідною повітряно-паливною сумішшю. Колір електрода від світло-сірого до білого.

На фото №4 (рис 6.2) юбка центрального електрода має червоний відтінок. Дане почервоніння визвано роботою двигуна на паливі яке містить в своєму складі велику кількість присадок на основі металів.

На фото №5 (рис 6.2) свічка має ярко виражені сліди оливи особливо в різьбовій частині. Двигун з такими свічками після довгої стоянки, деякий час «троїть», а по мірі прогрівання робота стабілізується. Причина тому незадовільний стан масло відбиваючих ковпачків.

На фото №6 (рис 6.2) свічка викручена з непрацюючого циліндра. Центральний електрод, його юбка покриті щільним шаром оливи змішаного з каплями палива, яке не згоріло і дрібними частинками від руйнування, які відбулися в цьому циліндрі. Причина цього – руйнування одного з клапанів або поломка перегородок між поршневими кільцями з попаданням металевих частинок між клапаном і сідлом.

На фото №7 (рис. 6.2) показано повне руйнування центрального електрода з його керамічною юбкою. Причиною може стати: тривала робота двигуна з детонацією, використання палива з низьким октановим числом, раннє запалення і просто бракована свічка.

На фото №8 (рис. 6.2) електрод свічки обріс зольними утвореннями, колір не має значення, він лише вказує про роботу паливної системи. Причина цього наросту наслідок виробітки або залягання маслоз'ємних поршневих кілець.

Зняті свічки перевіряють на іскроутворення та герметичність. Перед перевіркою свічку очищають за допомогою приладу (рис. 6.3.) від нагару свічки (або щіткою по металу) та регулюють нормальний зазор між електродами за допомогою комбінованого щупа або калібру.

Рис. 6.3. Прилад піскоструйної очистки свічок від нагару

Прилад (рис 6.3.) призначений для очистки свічок запалювання всіх типів, працює від зовнішнього джерела стиснутого повітря.

Рис. 6.4. Калібр з ключем для перевірки і регулювання іскрового зазору.