2.2.3. Розрахунок загальної висоти порталу
Мінімальна загальна висота порталу (рис. 2)
де hф-исотафундаменту,м;
h0 - висота елементу, що монтується, м;
h3 - запас висоти над фундаментом, м;
h3P - запас висоти дід ригелем, м.
2.2.4. Розрахунок ригеля порталу
Послідовність розрахунку ригеля (рис.2):
Визначають зусилля, що діє на ригель в точці підвісу поліспасту, що дорівнює зусиллю в канаті для закріплення нерухомого блока поліспасту Рк.
Визначають максимальний момент, що згинає ригель
Визначають необхідний момент опору поперечного перетину балки
де m - коефіцієнт умов роботи, приймається m = 0,9;
R - розрахунковий опір на згин, кПа, визначається за табл. 1.
Встановлюють розрахункову схему балки, задаючись профілем по сортаменту для суцільних балок (швелер, двотавр, сталева труба) чи обирають одну з схем гратчастої конструкції балки.
Для суцільних балок, користуючись сортаментом, обирають профіль з моментом опору Wx, найближчим великим до необхідного WP. Для гратчастих балок визначають Wx конструкції, підібравши попередньо профіль необхідних розмірів так, щоб момент опору Wx балки в цілому був не менш WP.
Перевіряють максимальну стрілку прогину балки
де Е - модуль пружності, рівний для вуглецевої сталі 195 - 205 ГПа (2,1*10б кгс/см2);
Jx - момент інерції розрахункового перетину балки, м4;
q - маса 1 погонного метра балки, кг;
[f] - граничний прогин балки;
при вантажопідйомності порталу до 500 кН [f] = lп/600, м
при вантажопідйомності від 500 кН [f] =lп/750, м
2.2.5. Розрахунок стійки порталу
Послідовність розрахунку стійки (рис.2):
Визначають сумарне стискуюче зусилля N, (кН), чинне уздовж осі стійки, з урахуванням мас вантажів, що піднімаються і такелажних пристосувань, натягу вантів, відтяжок, що збігають з поліспастів. Зусилля натягу вантів Rn визначають по табл. 5. Навантаження від мас вантажів, що піднімаються і такелажних пристроїв множаться на коефіцієнти перевантаження і динамічності, рівні 1,1.
Зусилля первинного натягу вантів, кН Таблиця 5
Вантажопідйомність, кН |
Висота порталу, м |
|||||||
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
20 |
25 |
30 |
|
100 |
3,5 |
3,5 |
5,0 |
7,0 |
10,0 |
12,5 |
15,0 |
20,0 |
200 |
5,0 |
5,0 |
6,0 |
8,0 |
10,0 |
12,5 |
20,0 |
25,0 |
300 |
5,0 |
6,0 |
7,0 |
10,0 |
12,5 |
12,5 |
20,0 |
25,0 |
400 |
6,0 |
8,5 |
10,0 |
12,5 |
12,5 |
15,0 |
20,0 |
25,0 |
500 |
7,0 |
10,0 |
12,5 |
12,5 |
13,5 |
15,0 |
25,0 |
30,0 |
600 |
10,0 |
12,5 |
12,5 |
12,5 |
13,5 |
17,5 |
25,0 |
30,0 |
700 |
11,0 |
12,5 |
12,5 |
13,5 |
15,0 |
20,0 |
25,0 |
35,0 |
800 |
12,5 |
13,0 |
13,0 |
15,0 |
15,0 |
20,0 |
30,0 |
40,0 |
900 |
12,5 |
13,5 |
14,0 |
15,0 |
20,0 |
25,0 |
35,0 |
40,0 |
1000 |
13,0 |
14,0 |
15,0 |
17,5 |
25,0 |
30,0 |
40,0 |
50,0 |
Визначають необхідну площу поперечного перетину балки
де φ0- коефіцієнт поздовжнього вигину стрижня, для стержня із:
швелера, двотавра або куточка φ0 = 0,7-0,9
сталевої труби φ0 = 0,4
m - коефіцієнт умов роботи, приймаємо m = 0,9;
R - розрахунковий опір на стиснення, кПа, визначається за табл. 1.
За сортаментом визначають профіль балки і його характеристики.
Визначають гнучкість балки щодо головних площин:
а) для швелера і двотавра
б)для сталевої труби
де rx, ry, r - радіуси інерції профілю балки за сортаментом, м
[λ] - гранична гнучкість; приймається [λ] =150 для стійок з шеверів, двотаврів або кутків, [λ] =180 для стійок з труби.
5. За найбільшою гнучкості, якщо вона не перевищує граничної, знаходять коефіцієнт поздовжнього згину φ з табл. 6.
Коефіцієнт φ поздовжнього згину для сталі Ст.З Таблиця б
Гнучкість, λ |
Величина коефіцієнту φ |
|||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
0 |
1,00 |
0,999 |
0,998 |
0,997 |
0,996 |
0,995 |
0,994 |
0,993 |
0,992 |
0,991 |
10 |
0,99 |
0,988 |
0,986 |
0,984 |
0,982 |
0,980 |
0,978 |
0,976 |
0,974 |
0,972 |
20 |
0,97 |
0,968 |
0,966 |
0,964 |
0,962 |
0,960 |
0,958 |
0,956 |
0,954 |
0,952 |
30 |
0,95 |
0,947 |
0,944 |
0,941 |
0,938 |
0,935 |
0,932 |
0,929 |
0,926 |
0,923 |
40 |
0,92 |
0,917 |
0,914 |
0,911 |
0,908 |
0,905 |
0,902 |
0,899 |
0,896 |
0,893 |
50 |
0,89 |
0,887 |
0,884 |
0,881 |
0,878 |
0,875 |
0,872 |
0,869 |
0,866 |
0,863 |
60 |
0,86 |
0,855 |
0,850 |
0,845 |
0,840 |
0,835 |
0,830 |
0,825 |
0,820 |
0,815 |
70 |
0,81 |
0,804 |
0,798 |
0,792 |
0,786 |
0,780 |
0,774 |
0,768 |
0,762 |
0,756 |
80 |
0,75 |
0,774 |
0,738 |
0,732 |
0,726 |
0,720 |
0,714 |
0,708 |
0,702 |
0,696 |
90 |
0,69 |
0,681 |
0,672 |
0,663 |
0,654 |
0,645 |
0,636 |
0,627 |
0,618 |
0,609 |
100 |
0,60 |
0,592 |
0,584 |
0,576 |
0,568 |
0,560 |
0,552 |
0,544 |
0,536 |
0,528 |
110 |
0,52 |
0,513 |
0,506 |
0,499 |
0,492 |
0,485 |
0,478 |
0,471 |
0,464 |
0,457 |
120 |
0,45 |
0,445 |
0,440 |
0,435 |
0,430 |
0,425 |
0,420 |
0,415 |
0,410 |
0,405 |
130 |
0,40 |
0,396 |
0,392 |
0,388 |
0,384 |
0,380 |
0,376 |
0,372 |
0,368 |
0,364 |
140 |
0,36 |
0,356 |
0,352 |
0,348 |
0,344 |
0,340 |
0,336 |
0,332 |
0,328 |
0,324 |
150 |
0,32 |
0,317 |
0,314 |
0,311 |
0,308 |
0,305 |
0,302 |
0,299 |
0,296 |
0,293 |
160 |
0,29 |
0,287 |
0,284 |
0,281 |
0,278 |
0,275 |
0,272 |
0,269 |
0,266 |
0,262 |
170 |
0,26 |
0,257 |
0,254 |
0,251 |
0,248 |
0,245 |
0,242 |
0,239 |
0,236 |
0,233 |
180 |
0,23 |
0,228 |
0,226 |
0,224 |
0,222 |
0,220 |
0,218 |
0,216 |
0,214 |
0,213 |
190 |
0,21 |
0,208 |
0,206 |
0,204 |
0,202 |
0,200 |
0,198 |
0,196 |
0,194 |
0,192 |
200 |
0,19 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
6. Отриманий перетин балки перевіряють на стійкість
де F - площа перетину балки за сортаментом, м ;
m - коефіцієнт умов роботи, приймаємо m = 0,9;
R - розрахунковий опір на стиснення, кПа, визначається за табл. 1.