
- •Тема 9. Сукупні витрати і ввп
- •1. Витратні моделі економічної рівноваги
- •На основі моделі можна зробити наступний висновок: рівень ввп буде рівноважним тільки тоді, коли заплановані сукупні витрати спрямуються на закупівлю всієї продукції, виробленої в поточному періоді.
- •Приклад застосування витратних моделей
- •2. Сутність простого мультиплікатора витрат. Математична інтерпретація мультиплікатора витрат
- •Кейнс відповів би на це питання однозначно так: збільшення величини сукупних витрат на 1 грошову одиницю призводить до збільшення ввп більше ніж на 1 грошову одиницю.
Приклад застосування витратних моделей
Для наочного представлення умов для виникнення рівноважного ВВП наведемо такий числовий приклад, придатний для спрощеної економіки (приватного закритого типу, без сектору держави та сектору закордон). Нехай підприємства запланували виробити ВВП на суму 200 млрд. грн., автономне споживання (таке, що не залежить від доходів) дорівнює 50 млрд. грн., заплановані (автономні) інвестиції (такі, що не залежать від ВВП) - 30 млрд. грн., а гранична схильність до споживання (МРС) дорівнює 0,6 (рис. 3).
Рис. 3. Модель «кейнсіанський хрест»
З врахуванням кейнсіанської функції споживання (С=Са+МРС∙Y), заплановані сукупні витрати будуть дорівнювати запланованому випуску (ВВП) і відповідно формуватимуть рівноважний ВВП:
СуВ = СВ + ВІ = (50 + 0,6∙200) + 30 = 200.
Тепер припустімо, що підприємства запланували виробити ВВП на суму 210 млрд. грн. В такому випадку, як показують розрахунки, покупці можуть запланувати на закупівлю товарів і послуг лише 206 млрд. грн. своїх платіжних ресурсів:
СуВ = (50 + 0,6∙210) + 30 = 206.
Отже, плани підприємств і плани покупців не співпали: підприємства виробили продукції на 4 млрд. грн. більше, ніж та її кількість, яка викуплена. Це примусить підприємства здійснити небажане збільшення товарних запасів, тобто понести вимушені витрати на суму 4 млрд. грн. По суті ці витрати спрямовані на те, щоб закупити у себе ж свою продукцію на суму 4 млрд. грн. Звідси стає зрозумілою відмінність фактичних сукупних витрат від їх запланованої величини.
Визначення рівноважного ВВП за методом «вилучення - ін’єкції» для нашого прикладу можна продемонструвати графічно (див. рис. 4).
Рис 4. Модель «заощадження - інвестиції»
В нашому прикладі заплановані (автономні) інвестиції є сталою величиною, яка не залежить від ВВП. На противагу їх заощадження змінюються, оскільки залежать від ВВП-доходу. Враховуючи кейнсіанську функцію заощадження (S=-S+MPS∙Y), а також той факт, що МPS=1-MPC, для рівноважного ВВП=200 млрд. грн. можна визначити обсяг заощаджень за формулою:
S= -50 + 0,4∙200 = 30.
Отже, заощадження дорівнюють 30 млрд. грн. Таку ж суму в нашому прикладі становлять і заплановані інвестиції. Це дає підстави стверджувати, що рівноважний ВВП дорівнює 200 млрд. грн., оскільки лише за такого обсягу ВВП вилучення в формі заощаджень дорівнюють ін’єкціям в формі запланованих інвестицій. В усіх інших випадках рівновага між заощадженнями та запланованими інвестиціями порушується.
Наприклад, якщо ВВП дорівнює 210 млрд. грн., то заощадження складуть 34 млрд. грн.:
S= -50 + 0,4∙210 = 34.
Якщо ВВП дорівнює 190 млрд. грн., то заощадження складуть 26 млрд. грн.:
S= -50 + 0,4∙190 = 26.
Як видно з нашого прикладу, між моделями «вилучення-ін’єкції» та «витрати-випуск» простежується чіткий взаємозв’язок. Так, перевищення заощаджень над запланованими інвестиціями свідчить, що ВВП на таку ж суму перевищує заплановані сукупні витрати:
S-ВІ=ВВП-СуВ,
34-30=210-206.
І навпаки, якщо заощадження менше запланованих інвестицій, то це означає, що на таку ж суму ВВП менше запланованих сукупних витрат:
26-30=190-194.
Але якщо заощадження врівноважуються із запланованими інвестиціями, то ВВП дорівнює запланованим сукупним витратам:
30-30=200-200.