- •1. Загальнонаукові методи дослідження господарської діяльності.
- •2. Документальні прийоми судово-бухгалтерської експерти-зи включають такі види контролю наданих матеріалів:
- •3. Органолептичні прийоми — (експертами застосовуються тільки результати, а проводять такі роботи ревізори та інші спе-ціалісти) включають:
- •2. Експертне дослідження кредитних операцій.
- •1.Банківський кредит. Надається суб’єктам кредитування всіх форм власності в тимчасове користування на умовах, визначених кредитним договором.
- •Список літератури
2. Документальні прийоми судово-бухгалтерської експерти-зи включають такі види контролю наданих матеріалів:
формальну й арифметичну перевірку документів;
нормативно-правову оцінку відображених у документах господарських операцій;
логічний контроль об’єктивної можливості виконання до-кументально оформлених господарських операцій;
цілковите і нецілковите (у т. ч. вибіркове) спостереження;
зустрічну перевірку документів або записів у облікових ре-гістрах через порівняння їх з однойменними чи взаємозв’язаними даними підприємств і організацій, з якими підприємство, що пе-ревіряється, має господарські зв’язки;
спосіб зворотного рахунку, що ґрунтується на попередній експертній оцінці матеріальних витрат, з метою подальшого ви-значення (зворотним рахунком) величини безпідставних спису-вань сировини та матеріалів на виробництво окремих видів про-дукції;
оцінку законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспондуючих рахунків бухгалтерського обліку і т. п.
Документальна перевірка включає встановлення відповідності операції, відображеної в документах, нормативним актам, а та-кож арифметичну перевірку документів, визначення правильнос-ті їх оформлення та ін. Головними елементами документальної перевірки є з’ясування правильності складання первинної доку-ментації господарських операцій та обґрунтованості відображен-ня операцій на рахунках і в регістрах бухгалтерського обліку способом подвійного запису (складання бухгалтерських прове-день); указаних цін, розцінок, а також таксування; відображення господарських операцій у підсумковому документі — бухгалтер-ському балансі та звітності.
Неправильне оформлення документів (як первинних, так і зведених) часто встановлюється експертом-бухгалтером через їх арифметичну перевірку.
Під час перевірки бухгалтерських записів експерт-бухгалтер порівнює записи в облікових регістрах з відповідними первинни-ми та зведеними бухгалтерськими документами, які є основою для записів. При цьому перевіряється арифметична відповідність підсумків, виведених в облікових регістрах. Це дозволяє виявля-ти необґрунтовані первинними документами записи, встановлю-вати віднесення сум не на відповідні рахунки, щоб приховати розкрадання.
Ці прийоми є єдиними як під час проведення ревізій, так і в ході бухгалтерської експертизи. Конкретні ж процедури дослі-джень бухгалтерських документів залежать від способів викорис-тання облікових даних для порушень чинного законодавства і маскування зловживань.
При цьому порушення законодавства знаходить своє відобра-ження в облікових документах у трьох формах:
суперечність (невідповідність) у змісті окремого документа;
суперечність у змісті кількох взаємозв’язаних документів;
порушення чинного порядку відображення господарських операцій.
Методи дослідження облікової інформації можна розділити на такі групи:
І. Прийоми дослідження окремого документа. До цієї групи процедур належать:
а) перевірка документа за формою (мають бути наявні всі обов’язкові реквізити);
б) арифметична перевірка (встановлюється правильність під-сумкових показників, нарахованих як за горизонтальними, так і за вертикальними графами);
в) нормативно-правова перевірка (перевірка здійснених опе-рацій на відповідність чинному законодавству і нормативно-правовим актам).
ІІ. Прийоми дослідження кількох документів, які відобра-жають одну й ту саму або взаємозв’язані операції. До цієї гру-пи процедур належать:
а) зустрічна перевірка (мета такого зіставлення — встановити тотожність даних, які містяться в усіх примірниках відповідного документа).
Зустрічна перевірка документів полягає в порівнянні окремих примірників одного й того самого документа, які перебувають у різних організаціях, а також документів, пов’язаних між собою однією операцією. Однак окремі автори зустрічну перевірку виокремлюють як самостійний метод судово-бухгалтерської експе-ртизи. Різновидом прийому зіставлення документів є також порі-вняння даних аналітичного обліку з даними синтетичного обліку з метою встановлення можливих розбіжностей між ними;
б) взаємний контроль (зіставляються різні документи і обліко-ві дані, в яких прямо чи опосередковано відображається операція, що перевіряється. Зіставлятися можуть дані фінансового, управ-лінського й оперативного обліку).
Зіставлення документів — прийом взаємного їх контролю — використовується в разі перевірки двох або кількох документів, пов’язаних єдністю операцій. Наприклад, видаткові документи на відпущення товарів можуть бути порівняні з дорожніми лис-тками або іншими транспортними документами, що свідчать про перевезення цих товарів; відомість на видачу зарплати — з нарядами, де вказано характер і обсяг виконаної роботи; грошо-ві суми, оприбутковані за касовими звітами — з виписками бан-ку та відомостями про рух товарно-матеріальних цінностей і та-ри тощо.
Коли операцію оформлено документом, що викликає сумнів у його правильності, експерт має можливість дослідити її за інши-ми документами і залежно від наслідків дослідження вирішити питання, чи є цей документ якісним. Прийом зіставлення особли-во ефективний у випадках необґрунтованого відображення опе-рацій у бухгалтерському обліку
ІІІ. Прийоми перевірки відображення господарських опера-цій у бухгалтерському обліку. До них, зокрема, належить понов-лення кількісно-сумарного обліку, яке полягає в тому, що на під-ставі первинних документів повністю встановлюється кількісний облік. Це дає можливість оцінити законність і обґрунтованість господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бух-галтерського обліку.
Таким чином, використання в судово-експертній практиці прийомів документального дослідження дозволяє дати кількісну і якісну оцінки виявленим недолікам, установити від-повідальних за них посадових осіб і визначити розмір їхньої матеріальної відповідальності.
