1. Загальнонаукові методи дослідження господарської діяльності.

У широкому значенні метод — це:

 спосіб пізнання, дослідження об’єктів, явищ;

 прийом, спосіб або характер діяльності.

Кожна наука, у тому числі й судово-бухгалтерська експертиза, досліджує свій предмет за допомогою загальнонаукових і частко-во наукових методів.

Методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність методичних прийомів і способів, які застосовуються екс-пертом-бухгалтером під час дослідження документів та інших матеріалів, наданих йому слідчим або судом.

Розвиток судово-бухгалтерської експертизи як економіко-правової дисципліни нерозривно пов’язаний зі створенням її ме-тодології, яка включає в себе систему загальнонаукових і частко-во наукових методів і прийомів дослідження (рис. 3.1).

Загальнонаукові методи є сукупністю принципів і категорій матеріалістичної діалектики та загальнонаукової теорії пізнання. Вони базуються на використанні таких прийомів, як аналіз і син-тез, індукція і дедукція, абстрагування і конкретизація, аналогія і моделювання, системний і функціонально-вартісний аналіз.

 Аналіз — прийом дослідження, який включає в себе вивчен-ня предмета, способу уявного або практичного розчленування його на складові елементи. Кожна з виокремлених частин аналі-зується самостійно в межах єдиного цілого.

 Синтез — прийом вивчення об’єкта в його цілісності, єдно-сті і взаємозв’язку його частин. Експертиза поєднує синтез з ана-лізом, оскільки це дає змогу з’єднати об’єкти, розчленовані в процесі аналізу, встановити їхній взаємозв’язок і пізнати предмет як єдине ціле.

 Індукція — прийом дослідження, за якого загальний висно-вок про ознаки численних елементів об’єкта складають на підставі вивчення лише їх частини, тобто від окремого до загального.

 Дедукція — досліджує стан об’єкта в цілому, а потім — за його складовими елементами, тобто висновок складається від за-гального до окремого.

 Абстрагування — прийом, який дає змогу способом абстра-кції переходити від конкретних об’єктів до загальних понять і за-конів розвитку.

Рис. 3.1. Схема методів та методичних прийомів

судово-бухгалтерської експертизи

 Конкретизація — всебічне дослідження об’єктів у якісній багатогранності реального існування (на відміну від абстрактно-го). Досліджується стан об’єктів у зв’язку з певними умовами іс-нування та їх історичного розвитку

 Аналогія — прийом наукового дослідження, за яким пізнан-ня одних об’єктів досягається на основі подібності їх до інших. Метод аналогії ґрунтується на подібності деяких сторін різних об’єктів і становить основу моделювання, яке застосовується в судово-бухгалтерській експертизі.

 Моделювання — прийом наукового пізнання, який ґрунту-ється на заміні явища на його аналог, модель, що містить риси оригіналу. В експертизі застосовуються моделі проведення екс-пертизи, які імітують організацію і проведення експертних дослі-джень. Модель включає такі елементи: об’єкти дослідження та джерела інформації.

У разі втрати або знищення документів судово-бухгалтерська експертиза застосовує прийом моделювання. Відновлення втраче-них документів досягається через побудову моделі, причому від-новлюються не самі документи (що не входить до компетенції експерта-бухгалтера), а відображені в них господарські операції. Таку можливість надає сама система побудови бухгалтерського обліку, оскільки кожна операція прямо або опосередковано від-бивається в різних первинних документах та бухгалтерських ре-єстрах способом подвійного запису. Інформація, одержана за до-помогою моделювання, оцінюється на основі взаємопогоджуваності бухгалтерських документів стосовно тієї чи тієї форми бухгалтерського обліку.

 Системний аналіз — вивчення об’єкта експертного дослі-дження як сукупності елементів, що утворюють систему. У судо-во-бухгалтерській експертизі його використовують для оцінки поведінки об’єктів системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування.

 Функціонально-вартісний аналіз вивчає об’єкти на стадії інженерної підготовки виробництва, включаючи проектування і функціонування складних систем з оцінкою їх вартісних показ-ників (установлення експертизою вартості виробничого браку тощо).

Загальнонаукові методи в практиці органів внутрішніх справ частіше за все використовуються для дізнання і виявлення ознак скоєння корисливих правопорушень.

Частково наукові методи дослідження розроблені на основі досягнень економічних і юридичних наук, досвіду слідчої, конт-рольно-ревізійної і судово-експертної практики. До них належать такі прийоми:

1) розрахунково-аналітичні;

2) документальні;

3) органолептичні;

4) узагальнення, оцінка та реалізація результатів експертиз.

1. Розрахунково-аналітичні прийоми включають:

а) економічний аналіз;

б) статистичні розрахунки;

в) економіко-математичні методи.

• Економічний аналіз широко застосовують в юридичній і слідчій практиці, для виявлення й оцінювання причин, що впливають на відхилення від нормального перебігу виробничих процесів.

Інформацію, яка використовується для аналізу господарської діяльності, можна розділити на три групи:

1) дані контролюючих, статистичних і фінансово-кредитних органів про роботу підприємства, що аналізується; висновки і пропозиції вищих організацій за підсумками роботи за певний звітний період; повідомлення в засобах масової інформації;

2) дані самого підприємства: планові документи, інформатив-на, проектно-кошторисна, технологічна і фінансова документа-ція, дані оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку, звітності;

3) додаткові дані: протоколи зборів засновників і акціонерів; інформація, отримана від працівників підприємства; відомості, отримані під час проведення оперативно-розшукових заходів тощо.

• Особлива наочність аналізу досягається з використанням методів економічної статистики: розрахунки різних коефіцієн-тів, індексів та інших відносних величин (коефіцієнтів зношенос-ті основних фондів, енергоємності продукції, що випускається, рентабельності окремих виробів і т. д.).

• Широко використовуються в економічному аналізі й еконо-міко-математичні методи: кореляційні і регресійні моделі, об-робка рядів динаміки, лінійне програмування та ін.

Слідча і судова практика як докази в кримінальній справі ви-користовує не всі матеріали економічного аналізу, а лише ті з них, які, виявляючи негативне відхилення, не мають задовільних економічних пояснень, але логічно розкривають свій зв’язок з розслідуваними злочинами.

Проте виявлення в ході економічного аналізу негативних тенденцій і відхилень від нормативного перебігу виробничих проце-сів самі по собі не є порушенням законодавства, а лише вказують напрямок проведення більш детального подальшого досліджен-ня. Докази ж скоєння протиправних дій у сфері економіки вста-новлюються документальними і органолептичними прийомами судово-бухгалтерської експертизи.