Завдання до виконання лабораторної роботи

1. Знайти сайти найбільших бібліотек України. Представити інформацію у вигляді списку.

2. За представленими зразками скласти відповідні форми запису:

- бібліографічну довідку ;

- план викладених питань;

- тези ;

- конспект;

– виписки;

- анотацію.

Зразок

Опубліковано в „Стратегічних пріоритетах”. - №2. – 2007.

Воротнюк Марина Олександрівна,

науковий співробітник Одеського філіалу

Національного інституту стратегічних досліджень

Шляхи активізації діяльності України у Міжнародному Чорноморському клубі (мчк)

Стаття присвячена аналізу діяльності українських міст у неурядовій громадській організації Міжнародний Чорноморський Клуб, висвітлюються перспективні для співробітництва сфери. Також пропонується стратегія подальшої активізації української діяльності в рамках МЧК на державному та муніципальному рівнях.

Ключові слова: Україна, Міжнародний Чорноморський клуб, чорноморські країни.

У Чорноморському регіоні функціонує багато регіональних об’єднань, які були створені для інтеграції чорноморських країн, їхнього економічного та соціально-економічного розвитку. При чому важливо, що подібна інтеграція відбувається як на міждержавному, так і на транснаціональному рівні – рівні регіонів та міст. Останнє стосується Міжнародного Чорноморського Клубу (МЧК), який об’єднує цілий ряд міст, зацікавлених у налагодженні плідної співпраці між собою. Немає сумнівів, що участь України у цій організації, як і в інших, що об’єднують чорноморські країни, приносить дивіденди нашій державі, відповідає завданням її регіональної політики.

На даний час досліджень із проблематики участі України в МЧК практично немає, тому наукові розвідки у цьому напрямку мають велике значення. Метою даної статті є аналіз української позиції в організації Міжнародний Чорноморський Клуб, надання пропозицій щодо активізації діяльності українських міст-членів МЧК для забезпечення державних інтересів.

Міжнародний Чорноморський клуб – це неурядова громадська організація, яка об’єднує 26 міст 8 країн Чорноморського басейну і Середземномор’я та 2 невизнаних державних утворень (Абхазії та Придністров’я). Членами Клубу є наступні міста: Бургас та Варна (Болгарія), Пірей, Салоніки, Кавала (Греція), Констанца, Галац (Румунія), Трабзон, Самсун, Ізміт (Туреччина), Азов, Таганрог (Росія), Трієст (Італія), Сухум (Абхазія), Тирасполь (Придністров’я), Поті та Батумі (Грузія). Україна має найбільший з усіх країн представницький склад у цій організації - 9 міст, серед яких: Одеса, Миколаїв, Севастополь, Іллічівськ, Херсон, Южний, Маріуполь, Ялта, Феодосія. Клуб має статус спостерігача при Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) і консультативний статус при Економічній і Соціальній Раді Організації Об’єднаних Націй (ООН). МЧК також є членом Міжнародної Ради місцевої влади та Європейської ради малого бізнесу.

МЧК був створений у 1992 році на І Асамблеї в Одесі. Головною метою створення Клубу є вирішення спільних задач, пов’язаних із Чорноморським узбережжям, координація соціально-економічного, екологічного, культурно-освітнього розвитку в Чорноморському регіоні. Практичними кроками на шляху втілення цієї мети члени організації вважають участь у розробці, узгодженні, організації та виконанні спільних інвестиційних проектів в області економіки, екології, туризму та культури; розвиток вільного підприємництва, розширення торгівлі; вирішення колективними зусиллями екологічних проблем Азово-Чорноморського басейну, створення засад для раціонального використання його природно-ресурсного потенціалу; посилення зв’язків між господарськими суб’єктами та державними адміністративними органами країн Чорноморського басейну [1].

Керівним органом МЧК є загальні збори (Асамблея) всіх членів Клубу, які проводяться не рідше одного разу на рік. Правління Клубу, Виконавча Дирекція, та Ділова Рада МЧК мають виконавчі функції. За 15 років існування Клубу було проведено 18 Асамблей (остання відбулась 29 березня-1 квітня 2007 р. в Ялті) і, в цілому, можна констатувати великий прогрес, досягнутий в інституціоналізації та організаційно-технічній діяльності Клубу, так само як і у виконанні основних завдань, задекларованих в Уставі Клубу. Так, були прийняті рішення про підготовку груп експертів по напрямам діяльності Клубу для розробки різних програм; координацію діяльності клубу з іншими міжнародними інститутами; створення бази даних МЧК у м. Пірей, через яку можна отримувати комерційну інформацію, та Бюро інформації у м. Брюссель для розвитку відносин з ЄС [2]; відкриття нових ліній у морських контейнерних перевезеннях; публікацію інформаційного бюлетеня та газети „Новини МЧК”; створення Ділової Ради МЧК (1999 р.), що дозволило забезпечити механізм підтримання ініціатив різних секторів економіки, підприємств та компаній міст-членів МЧК [3]; формування інформаційної системи Клубу „БлаСІС” та системи дистанційної освіти „МЧК-Лодес” [4]; організацію щорічних конференцій, виставок та інших заходів; залучення суднохідних компаній до вантажних перевезень між портами міст-членів МЧК; відкриття офіційного Інтернет-сайту МЧК; ініціювання створення міжрегіонального об’єднаного ринку „Чорноморсько-Середземноморська зони вільної торгівлі” тощо.

Не викликає сумніву те, що мета Клубу з досягнення високого рівня інтеграції між країнами Чорноморського регіону повністю відповідає інтересам всіх цих країн. Важливим є те, що міста-члени МЧК вважають своєю місією слугувати мостом порозуміння між урядами своїх країн. За словами колишнього Виконавчого директора МЧК Амерханова А.М., саме місцеві органи самоврядування, на відміну від урядів, ближчі до населення, до соціально-економічних аспектів життєдіяльності, націлені виключно на інтеграцію та співпрацю [5]. Це проявляється насамперед у непохитній позиції Клубу по недопущенню його перетворення на арену для політичних дискусій та з’ясування стосунків між його членами. Таку позицію, наприклад, на XVIII Асамблеї МЧК продемонструвало засудження більшістю його членів вимоги нових членів Клубу – грузинських міст Поті та Батумі – щодо виключення м. Сухумі зі складу МЧК на підставі того, що воно представляє невизнану республіку та грузинський уряд не дав згоду на його входження до цієї організації. Таким чином, головну логіку співпраці члени МЧК бачать у дусі функціоналістської теорії інтеграції: розвиток тісних ділових та інших зв’язків на транснаціональному рівні поступово призводить до досягнення позитивної взаємодії й на міждержавному рівні.

За весь період функціонування Міжнародного Чорноморського Клубу Україна на державному та муніципальному рівнях значно сприяла його ефективній діяльності, впровадженню важливих проектів, ініціювала нові заходи в соціально-економічній, культурно-освітній та інших сферах. Велику увагу, яку приділяє наша країна діяльності МЧК, засвідчує те, що офіційні представники України – посли, консули, голови обласних державних адміністрацій, державні діячі – систематично беруть участь в Асамблеях, семінарах та інших заходах МЧК. Ряд Асамблей були проведені в українських містах – І, VIII та XVII Асамблеї – в Одесі у грудні 1992 р., листопаді 1998 р. та червні 2006 р., IX – в Маріуполі у липні 1999 р., X та XIV – в Миколаєві у вересні 1999 р. та листопаді 2003 р., XVIII – в Ялті у березні 2007 р. Одеський та Миколаївський міські голови Гурвіц Е. та Чайка В. обіймали почесну посаду Президента клубу в 1995-1998 та 2002-2005 рр., а Президент торговельно-промислової палати Миколаївської області Локарєв С. та директор Регіонального фонду підтримки підприємництва в Миколаївській області Копійка І. – посаду Виконавчого директора у 2002-2003 рр. та 2003-2005 рр. відповідно.

Значним є список проектів та програм, ініційованих та проведених українськими містами-членами МЧК. Важливою була ідея, запропонована Миколаєвом разом із м. Трієст щодо розробки проекту „Євразія” по встановленню зв’язків між півднем Європи (Австрія, Баварія, район Фріулія, Венеція, Джулія, Венето в Італії та країнами Чорноморського басейну завдяки встановленню мультимодального (багатофункціонального) зв’язку, використовуючи систему морського транспортного сполучення між Миколаєвом та Трієстом [6].

Українська сторона організовує численні заходи за участю представників усіх членів МЧК. Так, у листопаді 2004 р. під патронатом Ділової ради МЧК у м. Маріуполь Маріупольським відділенням Донецької торговельно-промислової палати була проведена універсальна виставка „Осінь – Маріуполь – 2004”, на якій було представлено 75 підприємств із 14 міст України та м. Таганрог (Росія) [7].

У листопаді 2005 р. на базі Дому творчості художника К. Коровіна у с. Гурзуф АР Крим був проведений міжнародний симпозіум живопису і графіки за участю художників із міст-членів МЧК. 27-28 серпня 2005 року на місці давньогрецького полісу Ольвія на території сучасної Миколаївської області відбулося третє міжнародне свято „Музи Ольвії” під егідою МЧК, яке включало в себе концерти, виставки, шоу-програми, конференції та круглі столи [8].

У Миколаєві також проводяться фестивалі „Морський коньок”, які за останні роки зібрали представників більш 50 міст не лише із МЧК, а й з Китаю, Японії, Гвінеї, Франції, Міжнародний кінофестиваль за участю артистів із Грузії, України і Росії, Міжнародний театральний фестиваль „Homo ludens”. У 2007 р. запланований Міжнародний фестиваль документального та аматорського кіно „Terra Vita”, І Міжнародний конкурс краси „Студентська королева Причорномор’я” на базі Миколаївського державного аграрного університету [9]. Ці позитивні результати, за словами заступника Миколаївського міського голови Т. Бугаєнко, дають підставу стверджувати, що Миколаїв поступово стає культурним центром МЧК [10]. Важливою була також ініціатива Миколаєва по створенню телевізійного проекту МЧК „Чорноморський лоцман” та проекту „Чорноморське туристичне кільце” (з розвитку туризму в містах-членах МЧК на основі європейського досвіду).

Викликав значний інтерес автопробіг по маршруту Україна-Румунія-Болгарія-Греція, проведений за сприяння Міністерства туризму, Міністерства транспорту України та Українського автомобільного холдингу. Метою цього заходу було розширити та укріпити міжнародні торговельно-економічні, культурні зв’язки та туризм, залучити передовий досвід організації туристичної діяльності.

Пропозиція та реалізація ідеї муніципалітету Одеси щодо публікації Чорноморського енциклопедичного словника російською та англійською мовами для вручення кожному місту-члену Клубу були схвально сприйняті всіма членами клубу. Крім того, на XVII Асамблеї, яка відбувалась в Одесі в червні 2006 р. Одеська обласна державна адміністрація презентувала Одеський інвестиційний форум [11].

Ініціативність української сторони в МЧК природна, враховуючи великий потенціал українських міст-членів Клубу та їх бажання залишатись локомотивом інтеграції в рамках об’єднання. Серед останніх важливих українських ініціатив – ідея, запропонована Ялтою на XVIII Асамблеї стосовно доручення представникам муніципалітетів та торговельно-промислових палат міст-членів МЧК направити спеціалістів для проведення зустрічей робочих груп по вивченню екологічного стану Чорного моря [12].

Таким чином, на рахунку українських міст-членів МЧК – виконання цілої низки заходів, що урізноманітнили форми діяльності Клубу, сприяли довгостроковій реалізації його цілей. Втім, питання подальшої активізації діяльності українських міст в рамках МЧК залишається актуальним.

Враховуючи попередній досвід роботи муніципалітетів та торговельно-промислових палат українських міст у рамках МЧК, можна вважати перспективними наступні напрямки співпраці:

- Екологія (питання використання та охорони ресурсів Чорного моря);

- Розвиток інфраструктури;

- Комунікаційні можливості;

- Взаємний обмін досвідом з питань підприємництва, приватизації, підтримки малого і середнього бізнесу, а також міського господарства – реконструкції міських мереж комунальних служб та доріг, екології та утилізації міських відходів, програм соціального захисту населення, інноваційних проектів, міського транспорту і т.д.

Для найефективнішого використання Україною потенціалу співпраці в рамках Міжнародного Чорноморського Клубу важливо докладати відповідних зусиль на державному та муніципальному рівнях. Це передбачає скоординовані дії та активність в ініціюванні та імплементації рішень Клубу. Важливими практичними кроками можуть бути наступні:

По-перше, ініціювання та проведення на своїй території міжнародних конференцій, круглих столів, виставок, семінарів та інших комунікативних заходів за участю керівників торговельно-промислових палат, представників малого та середнього бізнесу, діячів культури та освіти сприятиме посиленню позитивного іміджу українських міст, дасть змогу партнерам ознайомитись з можливостями, які пропонує подібне співробітництво, активізує ділову співпрацю. В рамках діяльності Клубу перспективними є організація програм обміну студентами та спеціалістами, обмін делегаціями в області культури, спорту, туризму.

По-друге, важливим питанням залишається висвітлення діяльності Клубу в інформаційному просторі держав, чиї міста є членами МЧК. Рішення XVII Асамблеї МЧК про необхідність співпраці із Українським національним інформаційним агентством „УкрІнформ” із висвітлення подій у регіоні на інформаційному ресурсі Причорноморської Асоціації національних інформаційних агентств заслуговує на підтримку українських міст. Особливої уваги заслуговують зусилля, спрямовані на поширення інформації про економічний, інвестиційний, культурний потенціал міст-членів МЧК. З цієї точки зору необхідно реалізувати рішення Асамблей МЧК про розміщення цієї інформації на офіційному Інтернет-сайті Клубу (www.i-bsc.info).

По-третє, слід підтримувати ініціативи, спрямовані на пожвавлення контактів Клубу, обміну досвідом та проведення спільних проектів із іншими організаціями Причорномор’я та Європи, наприклад, такими як Союз Балканських країн, Балканський Комітет, Міжнародний Союз місцевої влади, Європейська Рада малого бізнесу, Асоціація Дунайського регіону, Союз балтійських міст, Міжнародна Асамблея столиць та великих міст.

Оскільки проблема матеріальних ресурсів лежить в основі здійснення будь-якого проекту і членські внески не можуть бути єдиним джерелом фінансування, важливо розробити план залучення коштів на реалізацію проектів та програм МЧК зі сторони українського уряду та українських і міжнародних приватних компаній.

Нарешті, найбільш повна реалізація українських інтересів можлива лише за умови наявності узгодженої позиції всіх 9 українських міст-членів МЧК, вироблення спільного плану дій та заходів. Це може відбуватись через створення спільних робочих груп для розробки конкретних програм, а також через організацію постійних взаємних консультацій. Тому рішення про створення регіонального центру МЧК в Одесі має велику практичну цінність, оскільки це значно поліпшить координацію дій українських міст.

На державному рівні Україні слід демонструвати активну зацікавленість у плідному співробітництві міст-членів Міжнародного Чорноморського Клубу, у пожвавленні контактів між ними в торговельно-економічній, культурній та інших сферах, лобіювати програми та проекти МЧК на міждержавному рівні. Доцільним було б розробити та прийняти Стратегію підтримки діяльності Клубу, яка б передбачала конкретні механізми координації діяльності українських міст-членів МЧК, надання їм підтримки, консультування із цілої низки питань. Враховуючи те, що більшість представлених в організації країн є членами ВТО, а 4 із них – членами Європейського Союзу, прагнення українських міст обмінюватись досвідом та розробляти спільні проекти зі своїми партнерами по МЧК відповідає загальнодержавним інтересам та повинно бути підтримано урядом країни.

Безсумнівно, що подальша участь дев’яти українських міст у Міжнародному Чорноморському Клубі буде лише сприяти покращенню їх інвестиційної привабливості та міжнародного іміджу. В цілому, активна українська позиція в цій організації відповідає державній політиці України по розвитку дружніх добросусідських відносин із усіма країнами Чорноморського басейну. Такі принципи діяльності Клубу, як пріоритетність спільних міжрегіональних інтересів над корпоративними, баланс інтересів у сфері формування та користування спільним майном, руху капіталів та товарів, у сфері кредитно-банківської діяльності, єдина екологічна політика в басейні Чорного моря, повага прав та свобод особистості, задекларовані в його Уставі, створюють необхідні засади для цього розвитку.