Західноукраїнська народна республіка (листопад 1918 – липень 1919 р.)

13 листопада 1918 р. було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку у складі Галичини, Буковини і Закарпаття. Президентом було обрано Є. Петрушевича, створено уряд - Державний секретаріат.

Внутрішня та зовнішня політика: створено уряд - Державний секретаріат, почалося створення державних органів на містах шляхом демократичних виборів, закон про громадянство та державну мову – українську. Було проголошено земельну реформу, 8-годинний робочий день, введення нацвалюти – гривні, створення УГА; відкрито посольства та дипломатичні представництва. Досить швидко постало питання про об’єднання із Наддніпрянською Україною (було укладено з Директорією угоду в Станіславі 1919 р.): 22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві було проголошено Акт злуки УНР та ЗУНР (остання ставала Західною Областю УНР та отримувала повну автономію). Детальні умови об’єднання мали бути визначені пізніше Всеукраїнськими установчими зборами. Уряд ЗУНР проголосив широкі соціальні перетворення, але зволікав з їх виконанням. Тим часом поляки, що вважали Галичину своєю, почали війну проти ЗУНР (1 листопада 1918 – липень 1919 р.).

Причини та наслідки падіння ЗУНР

• Непослідовність та поміркованість внутрішньої політики

• Війна з Польщею

• Міжнародна ізоляція - Байдужість до долі української республіки з боку великих європейських держав

• Поглинення території ЗУНР різними країнами

Східна Галичина у червні – липні 1919 р. окупована Польщею.

Румунія прагнула захопити Буковину, яку окупувала в листопаді 1918 р, хоча остання була складовою частиною ЗУНР, а потім і частину Бессарабії з укр. населенням, яку окупувала в січні 1918 р, і яку західні держави дозволили приєднати, незважаючи на протести України та Радянської Росії. Закарпаття було окуповане Чехословаччиною під час придушення угорської революції (10 вересня 1919 р.), і місцеві політичні сили проголосували за об’єднання з Чехословаччиною.

Радянська влада на україні.

Встановлення радянської влади:

І – кінець січня – березень 1918 р. (території Лівобережжя, частині Правобережжя, Слобідській Україні, Криму. Влада на місцях перейшла до комісарів або ревкомів (революційних комітетів). Центральні органи радянської влади переїхали з Харкова до Києва. Влада Народного секретаріату поширювалася тільки на території 5 губерній: Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Чернігівської (без деяких повітів). Ця територія продовжувала носити назву УНР. На Волині точилися бої військ ЦР із радянськими військами. На початку 1918 р. на території сучасної України були створені за рішенням з'їздів Рад радянські республіки: Донецько-Криворізька радянська республіка, Радянська Соціалістична Республіка Тавриди та Одеська радянська Республіка. В січні 1918 р. почалися соціалістичні перетворення (радянізація).

ІІ – січень (боротьба проти Директорії)– грудень 1919 р. (більшість території України опинилася під владою Директорії). 16 грудня 1919 р. (розгром Денікіна і захоплення Києва) – встановлення радянської влади. Створена Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).

10 березня 1919 р. було прийнято Конституцію УСРР.

Конституція УСРР проголосила: • УСРР є федеративною суверенною республікою в складі РСФРР. • Форма державного устрою УСРР - радянська республіка у вигляді диктатури робітничого класу. • УСРР готова у випадку перемоги світової соціалістичної революції (більшовики були впевнені, що вона відбудеться в недалекому майбутньому) увійти до складу Єдиної Міжнародної Соціалістичної Радянської Республіки.

Конституція УСРР визначила: • Вищі органи державної влади в Україні, їхні повноваження, порядок обрання.