3. Робота в малих групах

У малій групі кожний має змогу висловитися, поділитися по­глядами з того чи іншого питання, удосконалювати свої уміння спілкуватися. Члени такої групи краще пізнають один одно­го, швидше знайомляться з думками своїх колег з конкрет­ного питання. Тут набагато простіше задавати питання, з'ясовувати для себе щось незрозуміле з певних видів діяльності.

Групи формуються за розрахунком учасників (наприк­лад, на перший, другий, третій, якщо є потреба створити три групи) або учасники об'єднуються в групи із своїми сусідами. Для оптимізації роботи кожна з груп має зайняти своє місце в кімнаті, щоб усім було зручно: люди нормаль­но спілкуються один з одним, і водночас їх не відволікають інші групи.

Прийоми роботи в малій групі:

• тренер має переконатися, що кожна група ясно розуміє мету і завдання, а також знає регламент роботи;

• варто роздати кожній групі великі аркуші паперу для підготовки виступу за результатами роботи;

• завдання має бути записаним на аркуші паперу або членам кожної групи роздають картки з описом завдання або темою обговорення;

• можна пропонувати різні форми презентації роботи групи: колективний малюнок, схема дій, перелік позицій, скульптурна композиція тощо. Вимоги до подання матеріалу проговорюються тренером під час формулювання завдання;

• група має призначити учасника, який веде записи ре­зультатів роботи групи, а також учасника, який пред­ставлятиме результати роботи (за умови, коли не пе­редбачено групового представлення результату);

• бажано дати змогу учасникам тренінгу попрацювати самостійно якийсь час, хоча тренер і може цікавитися роботою або брати участь у діяльності окремих груп;

• слід нагадувати учасникам про час, відведений для роботи, при потребі, можна подовжити його (на кілька хвилин, але не більше).

Обговореніія результатів роботи. Результати роботи кожної групи виносяться на спільне обговорення. Порядок розгляду такий: представник групи доповідає про результати роботи, при потребі, його доповнюють інші члени групи, аудиторія слухає доповідь, а потім відбувається обговорення – запитання, доповнення, зауваження.

При наявності великої кількості малих груп не має сенсу пропанувати кожній групі докладно розповідати про результати роботи - при повторах учасники тренінгу швидко втрачають інтерес і не слухають. Можливі інші варіанти:

1) вислухати звіт першої групи і попрохати інші групи доповнити;

2) запропонувати групам вивісити на стінку аркуші па­перу з написаними на них короткими пунктами звіту, і попрохати учасників прочитати написане;

3) запропонувати представнику кожної групи розповісти зміст двох-трьох основних пунктів, а не робити "повну доповідь".

Завдання обговорення полягає в тому, щоб допомогти учасникам оцінити роботу колег, а не в тому, щоб швидко «пробігти» матеріал. При підбитті підсумків тренер має узагальнити результати роботи усіх груп таким чином, щоб було відзначено внесок кожної групи в розвиток теми.