
- •1, Макро- та мікроекономіка як важливі складові економічної теорії.
- •2,Основні вихідні положення вивчення поведінки господарюючих суб’єктів. Предмет мікроекономіки.
- •3.Гіпотеза про раціональну поведінку господарюючих суб’єктів.
- •5. Крива виробничих можливостей та необхідність здійснення вибору. Ефективність використання ресурсів згідно Паретто.
- •Функціонування ринку та фіаско ринку.
- •8. Ринковий механізм.
- •9. Попит. Закон попиту.Функція попиту. Нецінові детермінанти попиту.
- •11. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •12. Надлишок товарів, дефіцит товарів та рух ринкової ціни.
- •13. Зміна рівноважних цін та обсягів продукції як наслідок зміни ринкових умов( попиту або пропозиції)
- •1. Різнонаправлені зміни По і Пр.
- •2) Пр зменшилась, а По збільшується. Спостерігається два ефекти підвищення ціни. Якщо зменшення Пр більше, ніж збільшення По, рівноважна кількість продукта стане більше, чим вона була спочатку.
- •2. Однонаправлені зміни По і Пр.
- •14. Загальний виграш від торгівлі покупців та продавців
- •15.Фіксовані ціни. Суперечливі наслідки державного регулювання цін.
- •16.Концепція еластичності. Точкова та дугова еластичність. Види еластичності.
- •17.Еластичність попиту за ціною.
- •18.Еластичність пропозиції за ціною.
- •19.Еластичність попиту за доходами споживача,перехресна еластичність: показники виміру, види практичне застосування.
- •20.Використання еластичності при прогно зуванні ринкових процесів, проведенні державою політики оподаткування.
- •21.Споживчий вибір. Формування індивідуального та ринкового попиту.
- •22. Корисність:сукупна, середня, гранична. Закон спадної граничноїкорисності(перший закон Госсена)
- •23. Кардиналістський підхід до визначення корисності. Максимізація корисності споживачем (другий закон Госсена)
- •24.Особливості споживчого попиту. Зовнішні сіткові ефекти.
- •25. Ординалістський підхід до визначення корисності. Криві байдужості, їх властивості, види.
- •26. Обмеження споживача.Максимізація корисності споживачем.Графічна інтерпретація. Рівняння споживчого вибору.
- •27.Зміна споживання при зміні доходу. Крива дохід-споживання. Економічний зміст кривих Енгеля.
- •29. Ефект доходу, ефект заміщення та споживчий вибір.
- •30. Споживчі уподобання у часі, цінність грошей у часі.
- •31.Виробнича фун-я та її властивості, види вир-ичих ф-й
- •32. Фактор часу у функціонуванні фірми. Вир-во з одним змінним ресурсом. Закон спадної віддачі.
- •33. Продукт змінного ресурсу : сукупний. Середній , граничний. Взаємодія та взаємозалежність. Графічна інтерпретація.
- •34.Двофакторна вир-ча ф-ція.Ізокванти їх властивості
- •35. Розширення вир-ва та ефект масштабу вир-ва
- •36.Витрати вир-ва, економічний підхід до їх визначення
- •37. Короткострокові витрати вир-ва: сукупні, середні, граничні, графічна інтерпретація.
- •38. Довгострокові витрати вир-ва
- •39,Ефект масштабу вир-ва, його види. Мінімально ефективний масштаб вир-ва, розмір фірми,та структура галузі.
- •39. Позитивний і негативний ефекти зростання масштабів в-ва.
- •40. Оптимальна комбінація факторів вир-ва. Правило найменших витрат.
- •42. Фірма в різних ринкових структурах. Критерії розмежування ринкових структур, ідеальні та реальні ринкові структури.
- •43 Прибуток. Умови максимізації прибутку фірмою. Мінімізація збитків фірмою. Рівновага фірми.
- •44. Конкурентна фірма в стані рівноваги (короткий період)
- •45.Умови мінімізації збитків конкурентною фірмою. Пропозиція конкурентної фірми.
- •46.Конкурентна стратегія фірми у довгом періоді.Довгострокова рівновага
- •49. Монополістична конкуренція (мк). Монополістична фірма в стані рівноваги( короткий, довгий періоди)Визначення оптимального обсягу вир-ва та цінова політика.
- •50. Олігополія, її сутність, ознаки, основні моделі олігопольного ціноутворення.(неповна) Різноманітність форм поведінки олігопольної фірми
- •51. Ринок ресурсів, попит на фактори вир-ва, його похідний характер. Ринок факторів вир-ва: загально хар-ка
- •60. Дисконтування та прийняття фірмою інвестиційні рішення
- •61. Ринок природних ресурсів (землі). Рента. Ціна землі.
8. Ринковий механізм.
Ринок - це механізм взаємодії покупців і продавців, котрий визначає ціни та кількість потрібних товарів і послуг.Основним механізмом, що дає змогу узгодити дії суб"єктів ринкової економіки, є система цін, або ринковий механізм. Рішення, які ухвалюють покупці й продавці продуктів, реалізуються через систему ринків.Механізм ринку робить усіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленними в задоволенні тих потреб, які виражаються через попит. Створюючи сигнали через ціни, ринок, стимулює засвоєння досягнень науково-технічного прогресу, зниження витрат, підвищення якості, розширення асортименту товарів і послуг. Сприяє вирішенню центральних проблем економіки. Таких, як підвищення рівня життя , зміна структури економіки, підвищення ефективності суспільного виробництва. Механізм ринку в цілому звільняє економіку від дефіциту товарів і послуг.Ринок виконує функції встановлення зв"язків між виробниками й споживачами продукції, не опосередкованих іншими системами розподілу. Забезпечує вільний вибір партнерів по господарських зв"язках. Забезпечує конкуренції між суб"єктами ринку.Ціни координують рішення виробників і споживачів на ринку. Вищі ціни скорочують споживання й стимулюють виробництво. Нижці ціни стимулюють споживання й звужують виробництво. Ціни є зрівноважувальною складовою ринкового механізму.Ціни - це орієнтири, керуючись якими власники ресурсів, підприємці та споживачі роблять свій вибір, щоб реалізувати власний інтерес. Система цін і ринків є основною організуючою системою ринкової економіки, а конкуренція - механізмом контролю.Ціна допомагає збалансувати споживання й виробництво (або попит і пропозицію) кожного продукту. Ринковий механізм установлює загальну рівновагу цін та кількостей і розв"язує три проблеми: що, як, для кого.Проблема "що виробляти" . У ринковій економіці підприємства прагнуть отримати прибуток і уникнути збитків. Зрозуміло, що фірми виробляють лише ті товари і послуги, виробництво яких приносить прибуток. Ті продукти, які не приносять прибутку, не вироблятимуться.Прибуток - це різниця між виторгом і витратами. Виторг обчислюють як добуток ціни продукту та кількості проданого продукту.Витрати обчислюють множенням ціни кожного ресурсу на його кількість, використану у виробництві, а після цього підсумовують витрати на всі ресурси.Проблема "як виробляти" пов"язана з розподілом ресурсів між окремими галузями, з технологією виробництва та фірмами, які вироблятимуть продукцію кожної галузі. Ринкова система залучає ресурси в ті галузі, попит споживачів на продукцію яких достатній і в яких виробництво цих продуктів є прибутковим. Водночас ринкова система позбавляє неприбуткові галузі обмежених ресурсів.
9. Попит. Закон попиту.Функція попиту. Нецінові детермінанти попиту.
Загальне уявлення про попит – бажання і фінансова можливість придбати те чи інше матеріальне чи нематеріальне благо (платоспроможний попит).
Попит на певний товар хар-зує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів. Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом. Існуюче співвідношення між ринковою ціною і кількістю товару, на який є попит, може бути відображене графічною кривою попиту.
Р
Р1 а
Крива попиту
Р2 b D
Q1 Q2 Q
D – попит
Р – ціна
Q – обсяг попиту
Крива попиту має від’ємний нахил. Це означає, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість може бути куплена покупцями і навпаки. Крива попиту це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозв’язок між ціною і кількістю купленого товару. Крива попиту показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час.
До нецінових факторів (детермінанти) , що хар-ть середовище, в якому формується попит, відносять:
ціни товарів-замінників
ціни доповнюючих товарів
доход споживачів
уподобання споживача
очікування споживача щодо змін цін на ринку
природні умови споживання
Внаслідок впливу цих факторів змінюється попит в цілому (або умови попиту).
Закон попиту стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищується, кількість товару, на який пред’явлено попит, зменшується, і навпаки (при інших незмінних умовах). Ця умова має принципове значення, оскільки вона визначає незмінність всіх інших факторів, що впливають на попит.
Закон попиту хар-зує залежність попиту від ціни при інших незмінних умовах : чим вища ціна на товар, тим менший на нього попит і навпаки, тобто на ринку існує обернена залежність між ціною товару і обсягом попиту на цей товар і навпаки.
Ф-я попиту – це рівняння, яке визначає величину попиту , в залежності від ціни.
Qd = f(P)
10. Пропозиція. Функції пропозиції. Нецінові детермінанти пропозиції. Пропозиція – це бажання і можливість продавців поставляти на ринок товар, при певних факторах впливу на цей процес.
Форма проявлення пропозиції – об”єм пропозиції(Qs) – це кількість товару, яку продає продавець, при певній ціні , за певний час.
Зв”язок між ціною продажу і кількістю проданого це є з-н пропозиції.
З-Н ПРОПОЗИЦІЇ: між ціною і об”ємом пропозиції існує пряма залежність.
Причини залежності:
підприємства виробники при підвищені ціни на товар прикладають максимум зусиль для збільшення виробництва, що приводить до збільшення ринкових об”ємів запропонованого товару;
при подальшому збільшені ціни інші підприємства, що випускають цей же продукт також збільшують об”єм виробництва, при цьому є можливість переходу підприємств з інших галузей в прибуткову галузь, що приводить до подальшого збільшення пропозиції.
З-н пропозиції виражається кривою пропозиції,яка показує співвідношення між ціною на товар та об”ємом пропозиції товаровиробника. Це ж співвідношення показує шкала пропозиції, за якою можна побудувати криву. Особливістю побудови кривої та шкали є те, що не враховується нецінові фактори впливу.
Графік
Ринкова крива пропозиції – це сума індивідуальних кривих, яка складається з сукупності обсягів товарів, які виробляються і пропонуються на ринок для продажу кількома товаровиробниками.