
- •1, Макро- та мікроекономіка як важливі складові економічної теорії.
- •2,Основні вихідні положення вивчення поведінки господарюючих суб’єктів. Предмет мікроекономіки.
- •3.Гіпотеза про раціональну поведінку господарюючих суб’єктів.
- •5. Крива виробничих можливостей та необхідність здійснення вибору. Ефективність використання ресурсів згідно Паретто.
- •Функціонування ринку та фіаско ринку.
- •8. Ринковий механізм.
- •9. Попит. Закон попиту.Функція попиту. Нецінові детермінанти попиту.
- •11. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •12. Надлишок товарів, дефіцит товарів та рух ринкової ціни.
- •13. Зміна рівноважних цін та обсягів продукції як наслідок зміни ринкових умов( попиту або пропозиції)
- •1. Різнонаправлені зміни По і Пр.
- •2) Пр зменшилась, а По збільшується. Спостерігається два ефекти підвищення ціни. Якщо зменшення Пр більше, ніж збільшення По, рівноважна кількість продукта стане більше, чим вона була спочатку.
- •2. Однонаправлені зміни По і Пр.
- •14. Загальний виграш від торгівлі покупців та продавців
- •15.Фіксовані ціни. Суперечливі наслідки державного регулювання цін.
- •16.Концепція еластичності. Точкова та дугова еластичність. Види еластичності.
- •17.Еластичність попиту за ціною.
- •18.Еластичність пропозиції за ціною.
- •19.Еластичність попиту за доходами споживача,перехресна еластичність: показники виміру, види практичне застосування.
- •20.Використання еластичності при прогно зуванні ринкових процесів, проведенні державою політики оподаткування.
- •21.Споживчий вибір. Формування індивідуального та ринкового попиту.
- •22. Корисність:сукупна, середня, гранична. Закон спадної граничноїкорисності(перший закон Госсена)
- •23. Кардиналістський підхід до визначення корисності. Максимізація корисності споживачем (другий закон Госсена)
- •24.Особливості споживчого попиту. Зовнішні сіткові ефекти.
- •25. Ординалістський підхід до визначення корисності. Криві байдужості, їх властивості, види.
- •26. Обмеження споживача.Максимізація корисності споживачем.Графічна інтерпретація. Рівняння споживчого вибору.
- •27.Зміна споживання при зміні доходу. Крива дохід-споживання. Економічний зміст кривих Енгеля.
- •29. Ефект доходу, ефект заміщення та споживчий вибір.
- •30. Споживчі уподобання у часі, цінність грошей у часі.
- •31.Виробнича фун-я та її властивості, види вир-ичих ф-й
- •32. Фактор часу у функціонуванні фірми. Вир-во з одним змінним ресурсом. Закон спадної віддачі.
- •33. Продукт змінного ресурсу : сукупний. Середній , граничний. Взаємодія та взаємозалежність. Графічна інтерпретація.
- •34.Двофакторна вир-ча ф-ція.Ізокванти їх властивості
- •35. Розширення вир-ва та ефект масштабу вир-ва
- •36.Витрати вир-ва, економічний підхід до їх визначення
- •37. Короткострокові витрати вир-ва: сукупні, середні, граничні, графічна інтерпретація.
- •38. Довгострокові витрати вир-ва
- •39,Ефект масштабу вир-ва, його види. Мінімально ефективний масштаб вир-ва, розмір фірми,та структура галузі.
- •39. Позитивний і негативний ефекти зростання масштабів в-ва.
- •40. Оптимальна комбінація факторів вир-ва. Правило найменших витрат.
- •42. Фірма в різних ринкових структурах. Критерії розмежування ринкових структур, ідеальні та реальні ринкові структури.
- •43 Прибуток. Умови максимізації прибутку фірмою. Мінімізація збитків фірмою. Рівновага фірми.
- •44. Конкурентна фірма в стані рівноваги (короткий період)
- •45.Умови мінімізації збитків конкурентною фірмою. Пропозиція конкурентної фірми.
- •46.Конкурентна стратегія фірми у довгом періоді.Довгострокова рівновага
- •49. Монополістична конкуренція (мк). Монополістична фірма в стані рівноваги( короткий, довгий періоди)Визначення оптимального обсягу вир-ва та цінова політика.
- •50. Олігополія, її сутність, ознаки, основні моделі олігопольного ціноутворення.(неповна) Різноманітність форм поведінки олігопольної фірми
- •51. Ринок ресурсів, попит на фактори вир-ва, його похідний характер. Ринок факторів вир-ва: загально хар-ка
- •60. Дисконтування та прийняття фірмою інвестиційні рішення
- •61. Ринок природних ресурсів (землі). Рента. Ціна землі.
43 Прибуток. Умови максимізації прибутку фірмою. Мінімізація збитків фірмою. Рівновага фірми.
Економічна роль прибутку в умовах ринку виявляється в таких рисах:
— прибуток є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності
— прагнення отримати прибуток сприяє ефективному розподілу та використанню ресурсів, упровадження досягнень науково-технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей.
— прибуток є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження національного багатства та задоволення потреб суспільства, що зростають.
Оскільки у короткостроковому періоді капітал залишається незміним, то пристосування обсягів вир-ва фірми до ринкових умов для максимізації прибутку досягається маневруванням змінними витратами.
Побудова моделі поведінки виробника вимагає з’ясування механізму пошуку відповіді на такі запитання:
варто чи не варто виробляти продукт?
Якщо варто, то скільки?
Які прибутки чи збитки принесн це виробництво?
У мікроекономіці існує два підходи до пошуку відповідей та прийняття рішень: на підставі порівняння валового доходу та сукупних витрат(TC) і граничного доходу і граничних витрат(MC).
Таким чином, відповідь на перше запитання така: фірмі доцільно здійснювати вир-во у короткостроковому періоді за умови, що вона отримує ек-й прибуток.
Маючи на увазі загальний принцип поведінки виробника, досить легко відповісти на друге запитання: у короткостроковому періоді фірмі слід виробляти такий обсяг продукції, при якому вона мах свій прибуток.
Для відповіді на третє запитання треба порівняти валовий дохід і сукупні витрати при обраному обсязі вир-ва: ек-й прибуток фірми буде = різниці між валовим доходом і сукупними витратами.
Якщо лінія валового доходу перетинає криву сукупних витрат і існує її ділянка, розташована вище, ніж крива, то обсяги вир-ва, які відповідають цій ділянці , будуть приносити фірмі ек-й прибуток. Свого мах значення він досягне у тій точці, де вертикальний розрив між лінією валового доходу та кривою сукупних витрат найбільший.
Аналогічні висновки можна зробити, якщо порівняти граничний дохід з граничними витратами.
МІНІМІЗАЦІЯ збитків - фірмі доцільно здійснювати вир-во у короткостроковому періоді за умови, що її збитки менші, ніж постійні витрати.
: у короткостроковому періоді фірмі слід виробляти такий обсяг продукції, при якому вона мінімізує свої збитки.
збиток фірми буде = різниці між валовим доходом і сукупними витратами.
Фірма вирішуватиме завдання мінімізації прибутку, якщо лінія валового доходу лежатиме нижче від кривої сукупних витрат, але перетинатиме криву змінних витрат(VC). Мінімальні збитки будуть тоді, коли вертикальний розрив між лінією валового доходу та кривою сукупних витрат досягатиме найменшого значення.
Якщо лінія валового доходу розташована навіть нижче за криву змінних витрат, то найменші збитки фірма матиме, коли припинить вир-во.
Аналогічні висновки можна зробити, якщо порівняти граничний дохід з граничними витратами.