39,Ефект масштабу вир-ва, його види. Мінімально ефективний масштаб вир-ва, розмір фірми,та структура галузі.

Ефе́кт масшта́бу (англ. Economies of Scale) — зниження витрат виробництва на одиницю продукції в результаті збільшення обсягів виробництва. Розглядається в довгостроковому періоді.

Позитивний ефект від масштабу Відбувається коли при збільшенні розмірів організації і кількості продукції, що випускається, витрати на одиницю продукції зменшуються. Звичайно пов'язаний з поглибленням розподілу праці. Завдяки цьому ефекту дуже вигідним виявився перехід від ручної праці до мануфактури і потім до конвеєра.

Негативний ефект від масштабу Зворотний позитивному ефекту, при якому середні витрати збільшуються разом із зростанням підприємства. Пов'язується з деякою втратою керованості.

39. Позитивний і негативний ефекти зростання масштабів в-ва.

Питання про найбільш ефективний спосіб в-ва (найменша собівартість ) пов’язана з оптимальним розміром підприємств у кожній галузі. Позитивний ефект масштабів в-ва заключається в тому, що в довгостроковому періоді середні витрати зменшуються по мірі зростання обсягу випуску продукції.Втрати від масштабів в-ва означають зниження ефективності в-ва при досягненні його певного масштабу.

Зв’язок між середніми витратами і обсягом випуску продукції.

В короткостроковому періоді фірма оперує змінними витратами. Рішення, що приймаються , спрямовані на зміну об’єму випуску. При прийнятті рішень слід пам’ятати, що в короткостроковому періоді об’єм випуску продукції не може залежати від змін у виробничих потужностях і розмірах підприємства.

Якщо це розглядати в довгостроковому періоді, то на перше місце висувається питання про масштаби виробничої діяльності. По мірі росту розмірів підприємства і переходу до масового в-ва, збільшуються можливості більш раціональної організації –спеціалізація, застосування нового обладнання.ю можливості випуску супутніх товарів-і як результат, змінення витрат на одиницю продукції. Має місце економія на масштабах –ситуація, при якій в довгостроковому періоді середні витрати зменшуються по мірі росту об’єму випуску. Така тенденція має певну межу, по досягненню якої ефективність починає падати, а витрати-зростати. Ця ситуація називається втратами без масштабів, тобто зниження якості обслуговцвання, послаблення контролю та ін.

Ефект масштабу — зміна обсягу випуску внаслідок зміни обсягу всіх виробничих ресурсів в однаковій пропорції.

Спадний ефект віддачі від масштабу виробництва — такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску продукції збільшується у меншій пропорції, ніж зростає обсяг ресурсів.

Зростаючий ефект віддачі від масштабу виробництва — такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску збільшується у більшій пропорції, ніж зростає обсяг ресурсів.

Постійний ефект віддачі від масштабу виробництва — такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску продукції та обсяг використання ресурсів змінюються в однаковій пропорції.

40. Оптимальна комбінація факторів вир-ва. Правило найменших витрат.

Правило найменших витрат (Least Cost Combination Rule of Recourses) - це умова, при якій витрати мінімізуються в тому випадку, коли кожна грошова одиниця, що витрачається на кожний ресурс, дає однакову віддачу - однаковий граничний продукт (МР). Правило найменших витрат забезпечує рівновагу виробника. Коли віддача всіх факторів однакова, зникає проблема "їх перерозподілу, оскільки у виробника немає ресурсів, які могли б принести більший доход. Виробник знаходиться у стані рівноваги, коли досягається оптимальна комбінація факторів виробництва, при якій забезпечується максимізація випуску. Правило найменших витрат має важливе значення для раціонального ведення господарства в умовах обмежених ресурсів.

Поняття «оптимальна комбінація факторів» з технічного та економічного погляду. Будь-яке підприємство, розпочинаючи підготовку виробництва та організацію випуску якогось товару, повинно мати інформацію про альтернативні способи його вироблення. Заміщеність і доповнюваність факторів виробництва, можливість одержання певного обсягу випуску шляхом використання різних технологій, рівень і співвідношення цін на кінцеву продукцію і фактори виробництва, прогнозні оцінки можливої кон’юнктури ринку і стану галузі загалом породжують закономірне запитання: яка комбінація факторів відповідає економічним інтересам товаровиробника? вибрати таке поєднання факторів виробництва, щоб досягти заданого обсягу випуску з мінімальними витратами; вибрати таку комбінацію факторів виробництва, щоб максимізувати випуск за заданого бюджетного обмеження (чітко визначеного розміру витрат на придбання ресурсів). Для розв’язання цих проблем підприємство має розглянути різноманітні способи виробництва і вибрати з них такі, що є ефективними і з технічного, і з економічного погляду.

Структурна характеристика	Досконала конкуренція	Недосконала конкуренція
		Монополістична конкуренція	Олігополія	Монополія
Число продавців	Багато	Багато	Мало	Один
Бар'єри входження	Немає	Немає	Як правило, є	Немає
Диференціація продукції	Немає	Є	Можлива	Немає1продук
Приклади	Сільсьгосподарстнок акцій, які знахоу власі приватних осіб	Ресторани, аптеки	Вирво автомобілів, алюмінію	Алмази,

Для кожної іншої величини обсягу випуску можна знайти оптимальну комбінацію ресурсів, тобто комбінацію, що мінімізує витрати. Поєднання таких точок на ізоквантно-ізокостній діаграмі утворює лінію (рис. 7.7), яка називається шлях (крива) росту (лінія експансії, або траєкторія розвитку, розширення виробничої діяльності) підприємства у довгостроковому періоді.

41.Поняття ізокости : означення, побудова, карта ізокост. Рівновага виробника: економічна , графічна, та алгебраїчна інтерпретація. Ізокоста.Вибір факторів виробництва.

Ізокоста – лінія, яка відображає зв”язок витрат праці і капіталу, за умови, що сукупні витрати рівні. Чим далі ізокоста від початку координат, тим більший обсяг ресурсів використовується. Фірма обирає варіант такої комбінації факторів виробництва, щоб виконувалась умова

МРг/МРк=Рг/Рк або МРг/Рг=МРк/Рк

Де МРг, МПк –граничний продукт змінного ресурсу, Р –грошова одиниця витрат.

Це означає, що виробництво заданого обсягу продукції з мінімальними витратами вимагає, щоб одночасно використовувані ресурси мали однакову величину МР на Р. Іншими словами, можна говорити, що виробник досягає максимально можливого випуску обсягу продукції заданих витрат

Зробимо припущення, що в процесі виробництва беруть участь тільки 2 змінних фактора: праця (L) і капітал (K), і вони мають відповідну ціну (Pl) i (Pk).

Ізокоста – лінія, що характеризує комбінації витрат змінних факторів при фіксованих витратах виробництва.

Скорочення витрат одного фактора приводить до можливості використання певної кількості (відповідного до ціни) іншого.

Можливе збільшення використання капіталу за рахунок зменшення праці дорівнює Pl/Pk.

Властивості ізокости:

• кут нахилу ізокости залежить від цін факторів виробництва;

• всі точки ізокости відповідають однаковим сукупним витратам факторів виробництва.

Чим дальше від початку координат розташована ізокоста, тим більший обсяг ресурсів використовується.

Вплив цін на зрушення і нахил ізокости.

Нахил ізокости дорівнює - K/L, або Pl/Pk.

Вир-во прод пов'язано з певними витратами, зміни його обсягів обумовлюють коливання величини цих витрат. Тому виробник, зважаючи на динаміку граничної прод-ті, вартість та взаємозамінність ресурсів, намагається досягти стану рівноваги, т.б. такої комбінації використовуваних рес-ів для вир-ва означеного обсягу прод, за якої величина витрат буде мінім.

Мінім рівень витрат забезпеч-ся за умови, що гран прод-ть у розрах-ку на 1-цю вартості рес-ів буде однакова для всіх рес-ів, використ-х виробником:

де - граничний продукт відповідно праці, капіталу та n-го рес-су; - ціна 1-ці праці, капіталу та n-го рес-су.

Через те, що ціни факторів вир-ва розгялд-ся як незмінні, незалежно від обсягів використання факторів, ця функція є лінійною. Нахил ізокост дорівнює і визначає ринкову норму заміщення 1-ці капіталу додатковою 1-цею праці.

К

Е

К 1 Q

0 L L

Точка дотику лінії однакових витрат і кривої однакового обсягу вир-ва відображає рівновагу виробника.