42. Становлення новітньої української державності(1991-2010)

Державотворчим процесом наз. процес формування і становлення основних інститутів влади, їх конституційне оформлення, визначення національних інтересів. Нова суспільна ситуація, що виникла в Україні після розпаду СРСР і проголошення незалежності України, поставила нові завдання і, перш за все: 1.будівництво власної суверенної держави; 2. демонтаж тоталітарних політичних структур і будівництво правової демократичної держави; 3.трансформація централізованої державної економіки в багатоукладну, ринкову, орієнтовану на соціальні потреби людей; 4. національне відродження й оздоровлення міжнаціональних відносин в Україні; 5.встановлення рівноправних зв'язків з далекими та ближніми сусідами.

Ключовим завданням перших років державотворення стало формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої, судової.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України, що забезпечує правову базу перетворень.

Немало проблем у становленні і роботі виконавчої влади (вищий орган — Кабінет Міністрів України; центральні органи — міністерства, державні комітети і відомства; в областях, містах, районах — державні адміністрації). Новим явищем у діяльності КМУ стало створення коаліційного уряду на партійній основі.

Триває процес формування й утвердження судової влади, що концентрується в особі Конституційного Суду, Верховного Суду, загальних, арбітражних та військових судів.

Главою держави є Президент України. Перший Президент незалежної України— Л. М. Кравчук (1991-1994 pp.), Л. Д. Кучма (1994-2005 рр), В.Ющенко(2005-2010), нині – В. Янукович. До 1996 р. Україна жила за підправленим основним законом зразка 1978 р. 28 червня 1996 р. — V сесія Верховної Ради України прийняла нову Конституцію України

Важливим компонентом державотворчого процесу є становлення і зміцнення власних Збройних Сил. Становлення Збройних Сил незалежної України розпочалося восени 1991 р. створенням Міністерства оборони України. 6 грудня 1991 р. прийнято Закон про Збройні Сили України.

Особливостями державного будівництва в Україні є: 1.становлення й утвердження незалежної держави відбувалося одночасно з завершенням процесу становлення української політичної нації, формуванням національної самосвідомості; 2.тяжке соціально-економічне становище призвело до розчарування частини населення в ідеї суверенності, чим прагнуть скористатись відкриті і приховані противники незалежності.

43. Соц-економ. перетворення в нзалежній Укр.

У жовтні 1991 р. Верховна Рада України розглянула "Основні напрями економічної політики в умовах незалежності». Велике значения надавалось конверсії оборонної промисловості.Передбачалося закриття не-рентабельних підприємств, а машинобу-дування переорієнтувати на задоволення потреб агропромислового сектора, легкої та харчової промисловості.Важливе місце відводилося регіональній господарській політиці. Основними завданиями економічної політики України стала інтеграція в европейську и світову економіку, перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки. У зв'язку з цим в Україні було прийнято Закон "Про приватизацию майна державних підприємств».

Після проголошення незалежності Украіни основними завданиями економічного розвитку стали: структурна перебудова економіки, відмова від однобічної орієнтації на розвиток важкої індустрії за рахунок інших галузей народного господарства, переорієнтація виробництва на потреби людини, а також здійснення заходів із метою подолання витратного характеру виробництва шляхом запровадження, підвищення конкуренто-спроможності виробів, розширення експорту.Тому основними напрямками економічної политики України стали:роздержавлення в промисловості, перехід до ринкових відносин;приватизація (при збереженні стратегічних галузей у власності держави). Це створює умови для:

розвитку конкурентоспроможного виробництва, змагання підприємств різних форм власності;

структурна перебудова, в ході якої забезпечується гармо-нічний розвиток усіх галузей;

земельна реформа, в результаті якої село отримує виробника-власника, а ненайманого працівника на чужій землі.

Створення умов переходу до ринку відбувалося з великими труднощами, виробництво продовжувало розвиватися екстенсивно, мало затратний характер. Економіка держави не була зорієнтована на внутрішні потреби. На початку реформ була лібералізована торгівля, відмінена монополія на зовнішню торгівлю. Почався процес роздержавлення та приватизаци промислових підприємств, що давало можливість створити приватний сектор в економіці. Проте труднощі перехідного періоду, помилки та прорахунки лідерів та не дали змогу Україні здійснити на цьому етапі запланованого прориву Маючи значний економічний та інтелектуальний потенціал, Україна за рівнем розвитку свого господарства посідала лише 91-е місце серед держав світу.

44.Президенти незалежної України (1991 – 2010 рр.). Леонід Макарович Кравчук. Ім'я першого Президента України асоціюється з нашою незалежністю. Саме Кравчук підписав у Біловезькій пущі угоду, яка юридично поставила крапку в історії Радянського Союзу. До слова, й референдум ініціював тоді якраз він -- Голова Верховної Ради України. Перші Вибори Президента України відбулись 1 грудня 1991 року. Використовувалася система абсолютної більшості. Досягнення Президента: 1. Фіксація кордонів. (Закон "Про державний кордон України",який проголошував недоторканість кордонів, визначав порядок їхньої охорони та правила переходу; Указ "Про утворення державного митного комітету України").

2. Визначення громадянства (громадянство наддавалось усім, хто проживав на території республіки, незалежно від соціального стану, статі, політичних та релігійних поглядів).

3. Визнання національної символіки як державної. У січні--лютому 1992 р. Верховна Рада затвердила державним гімном мелодію М. Вербицького "Ще не вмерла Україна", синьо-жовте знамено -- державним прапором, а тризуб -- малим гербом України.

4. Запровадження власної грошової одиниці – гривні.

5. Створення власних збройних сил .

Леонід Данилович Кучма . На початку свого президентства окреслив основні напрямки розвитку України в доповіді "Курсом ринкових реформ". Він прагнув виходу українського народу на шлях світового цивілізованого розвитку і протистояв спробам повернення країни до часів тоталітарного минулого. Досягнення Президента: 1. Уладнання територіальних претензій Румунії, підписання і ратифікація Великого російсько-українського договору й угоди по Чорноморському флоту.

2.Україна отримує вкрай потрібні енергоносії.

3.Вступ до Ради Європи, укладено угоди з Євросоюзом та іншими міжнародними об’єднаннями.

4. 28 червня 1996 р. Верховна Рада України Конституцію України.

5. Врятовано стратегічно важливу для України аерокосмічну галузь.

6.Утримується стабільність національної валюти.

7. Завершується приватизація, розвиваються реальні елементи ринкової економіки — вільні економічні зони.

Віктор Андрійович Ющенко. Обраний Президентом України 26 грудня 2004 року. Згідно із передвиборчою програмою пріоритетними завданнями на посту Президента бачив: створення в Україні п'яти мільйонів нових робочих місць, економічне зростання, кардинальне підвищення зарплат і пенсій, доступність якісної освіти та медицини, зменшення податків, стимулювання виробництва, обмеження втручання держави в життя громадян, незалежний суд, що надійно захищає права простих людей. Прихильник європейського та євроатлантичного шляхів розвитку. У 2005 він зробив чимало яскравих кроків, таких як розпуск ДАІ, відміна візового режиму для громадян ЄС та США, введення значної матеріальної допомоги при народженні дитини. Однак значні економічні реформи не проводилися. В зовнішній політиці України також залишалось чимало проблем. Хоча Ющенко був позитивно сприйнятий на Заході (ЄС та США) як лідер демократичних сил, реальних кроків назустріч Україні та її інтеграції в ЄС не було зроблено.