Висновки:
Виконавши курсову роботу по темі: “Статистика охорони здоров’я та фізичної культури в Україні” , можна зробити наступні висновки:
1) Поняття «здоров’я» прийнято розглядати як складне методологічне, філософське і водночас практичне, яке може і повинно використовуватися в повсякденній діяльності медичних працівників. Офіційне визначення поняття «здоров’я» Всесвітньої організації охорони здоров’я, яке міститься в її статуті (1946 р.): «Здоров’я — це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби чи фізичних дефектів». Із наведених показників здоров’я найчастіше користуються медичними, хоча більшість окремих показників відтворюють не власне рівень здоров’я, а поширеність хвороб — захворюваність, інвалідність, смертність, тобто є більше показниками «нездоров’я», а не суто здоров’я. Отже, чим вони вищі, тим рівень здоров’я відповідної групи населення нижчий. У цілому поняття «здоров’я» визначається системою показників, яка включає такі блоки: демографічні дані; захворюваність; інвалідність;фізичний розвиток.
Показники фізичного розвитку — одна з найоб’єктивніших характеристик стану здоров’я населення, що відображає його позитивний аспект, особливо в дитячому віці.
Фізичний розвиток визначається рівнями сукупності морфологічних і функціональних ознак, що характеризують розвиток і формування організму. Є результатом взаємодії внутрішніх та зовнішніх факторів. До першої групи факторів відносять спадковість та особливості внутрішньоутробного розвитку. Друга група — це навколишнє середовище — природно-кліматичні та соціально-економічні умови.
2) Дослідження взаємозв’язку між кількістю лікарів та кількістю лікарняних закладів показало, що між ціми двома показниками існує тісний ( ) непрямий (r<0) зв’язок. Зі збільшенням кількості лікарняних закладів кількість лікарів усіх спеціальностей зросте на 0,25 тис. Обчисливши коефіцієнт детермінації, який склав 0,01, ми дійшли висновку, що зміни кількості лікарів усіх спеціальностей на 1% залежать від кількості лікарняних закладів.
3) виконавши практичне завдання №1 було встановлено, що найбільша питома вага в загальній чисельності АТП припадає на групи АТП в межах кількості вантажних автомобілів [38-51) – 24% і [51-64] – 36%, від загальної кількості вантажних автомобілів. Наступні місця - групи АТП в межах кількості вантажних автомобілів [25-38) і [64-77] – 20% від загальної маси.
Найбільшу середня продуктивність використання ватажних автомобілів мають відповідно групи [38-51] і [51-64). А найбільший середній процент використання ватажних автомобілів мають - [51-64), [64-77).
4)виконання практичного завдання 2 дало змогу встановити, що сукупність є однорідною. Обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин обрахованих різними способами. Зв'язок між виробітком на 100 машинотон і кількістю автомобілів дуже не значний, якщо при лінійній функціональній залежності коефіцієнт кореляції 1, то в нашому випадку 0,23.
5) При
дослідженні витрат підприємства на
рекламу, можна зробити висновок, що дана
сукупність є однорідною(
),
різниця між практичним і теоретичними
витратами є незначною.
6) Обчисливши індивідуальні індекси зміни цін, обсяг реалізації продукції, загальний індекс фізичного обсягу реалізації, загальний індекс товарообороту, загальний індекс цін, приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару, ми побачили, що ціни, обсяг продажу, товарооборот, фізичний обсяг реалізації на товари В1та В2 зростають в звітному періоді порівняно з базовим. Абсолютний приріст товарообороту становить 4167,95 тис. грн., що пояснюється збільшенням обсягу реалізації товарів( на 1994,57 тис. грн.) та зростанням цін( на 2173,38 тис. грн..)
Під час виконання курсової роботи були опрацьовані теми з розділів соціально-економічної статистики, теорії статистики, розв’язані задачі відповідно до заданого варіанта по темах: „Зведення і групування статистичних даних”, „Ряди розподілу ”, „Ряди динаміки ”, „Індекси ”.
На основі даних розрахунків та отриманих результатів можна сформувати наступні висновки:
за допомогою кореляційного дослідження можна оцінити зв’язок між факторною та результуючою ознаками, характеристикою зв’язку є коефіцієнт кореляції, значення якого свідчить про тісноту зв’язку та напрям розвитку досліджуваного явища;
шляхом зведення і групування статистичних даних можна систематизувати інформацію з виділенням типових рис для кожної групи ознак, що характеризують всю сукупність;
ступінь відхилення варіюючої ознаки від середнього значення по сукупності дозволяють оцінити абсолютні та відносні характеристики варіації; так, квадратичний коефіцієнт варіації свідчить про однорідність чи неоднорідність сукупності;
розвиток явища в часі дозволяє оцінити аналіз рядів динаміки з наступним виявленням тенденцій розвитку досліджуваного явища; використовують такі статистичні методи дослідження, як метод плинної середньої, ступінчатої середньої та метод аналітичного вирівнювання;
за допомогою індексного методу можна оцінити зміни показників в часі як в цілому, так і за рахунок впливу окремих факторів на явище, що підлягає вивченню.