- •§ 1. Поняття, ознаки та функції фінансів
- •§ 2. Фінансова система держави та її структура
- •§ 3. Фінансова діяльність держави
- •§ 4. Органи фінансової діяльності
- •§ 2. Система фінансового права
- •§ 3. Джерела фінансового права
- •§ 4. Фінансове право в системі права
- •§ 5. Фінансове право як наука
- •§ 2. Фінансові правовідносини: поняття, особливості та структура
- •§ 3. Види фінансових правовідносин
- •§ 2. Класифікація фінансового контролю
- •§ 3. Методи фінансового контролю
- •§ 4. Органи, що здійснюють фінансовий контроль
- •§ 5. Незалежний контроль
- •§ 3. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства
- •§ 4. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства
- •§ 2. Поняття і види державних і муніципальних витрат
- •§ 2. Бюджетна класифікація
- •§ 3. Бюджетна система України
- •§ 4. Доходи та видатки Державного бюджету України
- •§ 5. Доходи та видатки місцевих бюджетів
- •§ 2. Повноваження учасників бюджетного процесу
- •§ 3. Складання проектів Державного та місцевих бюджетів
- •§ 4. Розгляд та прийняття Державного і місцевих бюджетів
- •§ 4. Розгляд та прийняття Державного і місцевих бюджетів Другою стадією бюджетного процесу згідно з Бюджетним кодексом є розгляд та прийняття закону про Державний бюджет, рішень про місцеві бюджети.
- •§ 5. Виконання Державного та місцевих бюджетів
- •§ 6. Підготовка, розгляд і затвердження звітів про виконання бюджетів
- •§ 2. Бюджетне регулювання: поняття і методи
- •§ 2. Податкова система
- •§ 2. Податкова система
- •§ 3. Поняття, ознаки та функції податку
- •§ 4. Правовий механізм податку
- •§ 5. Загальна характеристика податків та зборів (обов'язкових платежів), що справляються в Україні
- •§ 2. Державний борг: поняття та види
- •§ 3. Управління державним внутрішнім боргом
- •§ 2. Види страхування
- •§ 2. Види страхування Класифікація страхування може здійснюватися за різними підставами: Залежно від об'єкта страхування:
- •§ 2. Правовий статус Національного банку України
- •§ 3. Банківське регулювання і банківський нагляд
- •§ 3. Банківське регулювання і банківський нагляд
- •§ 4. Грошова система України: поняття та види
- •§ 5. Грошовий оборот
- •§ 6. Правове регулювання готівкового обігу та безготівкових розрахунків
- •§ 6. Правове регулювання готівкового обігу та безготівкових розрахунків
- •§ 2. Зміст валютного регулювання
- •§ 3. Валютний контроль
- •§ 4. Відповідальність за порушення валютного законодавства
- •§ 2. Функції та елементи ціни
- •§ 2. Функції та елементи ціни Зміст ціни виражається в здійснюваних нею функціях, серед яких виділяються: облікова, розподільча, стимулююча.
- •§ 3. Система цін
- •§ 4. Органи ціноутворення
§ 3. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства
Published by Консультант on Пнд, 10/10/2011 - 22:01
§ 3. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства Підставою відповідальності за порушення бюджетного законодавства є бюджетне правопорушення, поняття якого сформульовано у ст. 116 Бюджетного кодексу України: «бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету». Суб'єктом бюджетного правопорушення може виступати лише учасник бюджетного процесу. Відповідно до ст. 20 Бюджетного кодексу учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов'язки учасників бюджетних правовідносин. Враховуючи положення цієї статті, суб'єктом бюджетного правопорушення може бути учасник бюджетного правовідношення, який не є органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або бюджетною установою. В окремих випадках, і це прямо передбачено в ч. 2 ст. 21 Бюджетного кодексу, учасниками бюджетних правовідносин є фізичні та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів). Таким чином, одержувачів бюджетних коштів слід також вважати потенційними учасниками бюджетного процесу та відповідно суб'єктами бюджетних правопорушень. Такий висновок відповідає ст. 118 Бюджетного кодексу, в якій законодавець закріпив перелік заходів, що застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення:
застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;
зупинення операцій з бюджетними коштами.
Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій по здійсненню платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України. Бюджетний кодекс (ч. 1 ст. 121) передбачає, що особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь. Одним із головних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів, який полягає у використанні бюджетних коштів лише на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Порушення цього принципу має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. Адміністративна відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів передбачена у ст. 16412 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Кримінальна відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів передбачена ст. 210 Кримінального кодексу України. При цьому предметом цього злочину повинні бути бюджетні кошти у великих розмірах (сума, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) або в особливо великих розмірах (сума, що у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).
