5. Педагогічні погляди ю. Федьковича

Одним із редакторів видань товариства «Просвіта» (1872) був поет, діяч з Буковини Юрій Федькович. Осип Юрій Федькович народився 8 серпня 1834 р. у Сторонці-Путилові на Буковині в родині сільського урядника. Його батько Адальберт Гординський де Федькович походив із польського шляхетського роду, з Галичини. Освіту Юрій отримав у нижчій реальній школі в Чернівцях, куди був змушений переїхати його батько. На 19 році життя Ю. Федькович за порадою батька вступив до війська і служив там 10 років, брав участь у війні з Італією, після звільнення повернувся на Буковину і присвятив себе письменницькій праці. Як простий гуцул-селянин проживав він у Путилові, в будинку своєї матері, займаючись не тільки господарськими та громадськими справами, але й віддаючись також літературній праці. В ріднім селі він здобув таку довіру, що односельчани вибрали його війтом.

Офіційну педагогічну діяльність Ю. Федькович розпочав 1869 року шкільним інспектором Вижницького повіту. Протягом першого року роботи Ю.Федьковичу вдалося підготувати співаник і подати його до Крайової Шкільної Ради з проханням запровадити його в народні школи. Дозвіл було отримано, і в 1870 р. співаник вийшов у Відні під назвою «Співаник для господарських діточок». На розгляд КШР був запропонований також календар для дітей, написаний живою українською мовою. Обґрунтовуючи свій намір використати в ньому фонетичний (а не етимологічний) правопис, Ю. Федькович підкреслював, що саме такий правопис є найлогічнішим з усіх слов'янських, і неухильна потреба в ньому змушує перебороти схоластичні середньовічні норми. У відповідь надійшла відмова КШР. Проте цей календар, як і багато інших педагогічних творів, було видано Ю. Федьковичем у видавництві товариства «Просвіта», коли він увійшов до складу редакції.

Поглядами на народне шкільництво Ю. Федькович випереджав своїх сучасників на Буковині на цілі десятиріччя. Про це свідчать його глибокі інспекторські звіти.

У 1871 р. у Вижниці під керівництвом Ю. Федьковича відбулася перша повітова вчительська конференція. Вона прийняла рішення, в якому пропонувала створити вчительські бібліотеки, де можна було б здійснювати самоосвіту, наполягала на необхідності переходу від так званого етимологічного правопису до фонетичного ( Ю.Федькович подав детально розроблений проект такого переходу), упорядкувала положення про запис дітей до школи, звернулася до уряду з вимогою терміново вирішити «прожиточне діло» вчителів.

У червні 1872 року Ю. Федьковича запросили до роботи в редакції видавництва „Просвіта”. На початку липня він переїхав до Львова, де писав популярні книжечки для народу, серед них – освітні книги, а також драматичні твори для театру «Руської Бесіди». Проте умови роботи були складними, а заробіток низьким, що й змусило його покинути «Просвіту» та повернутися до Путилова.

Після смерті батька Ю. Федькович оселився в його хаті на околиці Чернівців, деякий час готував до видання свої написані раніше літературно-освітні твори.

Творчі завдання і реферати

1. Етнічні і родинні засади виховання М. Драгоманова.

2. Українознавство як основа поглядів М. Грушевського.

3. Особливості освіти на західноукраїнських землях.

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Які ознаки українства як етносу виділяє М. Грушевський?

2. Зміст національного виховання (за М. Драгомановим).

3. Чому Наукове товариство ім. Т.Шевченка вважали провідним

українським науковим центром?

Тест

1.Ініціатором заснування у Львові Товариства ім. Т. Шевченка був:

а) О Кониський.; б) М.Грушевський;

в) І. Франко; г) Ф.Вовк.

2. Перше книжкове видавництво на Україні мало назву:

а) Українська Видавнича Спілка; б) Українське товариське видавництво; в) Книжкова Спілка; г) Київська Старина.