3. К. Ушинський про значення праці у вихованні людини

В роботі «Праця в її психічному і виховному значенні » К. Ушинський підкреслював, що людина формується і розвивається у трудовій діяльності. Праця, по-перше, є основою і засобом людського існування і, по-друге, вона є джерелом фізичного, розумового і морального вдосконалення людини. Ось чому, на його думку, виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці.

Великий педагог пояснював, що вільна праця потрібна людині для розвитку почуття людської гідності, а багатство, відсутність праці діє руйнівно не тільки на моральність, але навіть і на щастя суспільства. Погану послугу зробив би державі той, «хто знайшов би засіб відпускати щороку ту суму грошей, яка необхідна її громадянам. А якби люди винайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком замінює всяку працю людини, то сам розвиток людства зупинився б: розпуста і дикість заволоділа б суспільством, саме суспільство розпалося б: із зникненням необхідності особистої праці історія повинна припинитись»,- так роздумував К.Ушинський і робив висновок, що виховання повинно прищепити любов і жадобу до серйозної праці, дати звичку до праці, бо справжня серйозна праця завжди важка.

К.Ушинський надавав великого значення фізичній праці, вважаючи дуже корисним, щоб людина у своїй діяльності поєднувала фізичну і розумову працю, підкреслюючи велике виховне значення сільськогосподарської праці (особливо в сільських школах).

К.Ушинський ставив такі вимоги до дитячої праці: посильність як фізичної, так і розумової праці, відповідність вікові дітей: самостійний характер праці (все, що дитина може робити сама, повинна робити сама), чергування видів праці: праця фізична - не тільки приємний, а й корисний відпочинок після розумової.

Велике значення у фізичному вихованні дітей має, на його думку, вивчення природознавства, зокрема анатомії і фізіології людини. У своїй книзі «Дитячий світ» К. Ушинський розповідав про будову організму людини, про фізичне загартування. У третьому томі «Педагогічної антропології» він зробив спробу обґрунтувати мету, зміст та форму фізичного виховання дітей, виходячи з основ анатомії і фізіології людини, медицини, санітарії і гігієни, приділивши велику увагу зміцненню нервової системи учнів та вихованню у них волі різними способами фізичного загартування.

4. Ідея національного виховання к.Ушинського

В основі педагогічної системи К. Ушинського лежить ідея народності. «Всяка жива історична народність є найпрекраснішим створінням Господа на землі, і вихованню залишається тільки черпати з цього багатого і чистого джерела», — писав К. Ушинський в статті «Про народність в громадському вихованні».

Під народністю К.Ушинський розумів своєрідність кожного народу, зумовлену його історичними та географічними умовами.

Характерною особливістю народності в розумінні К. Ушинського є громадськість; педагог був переконаний у тому, що народна ідея виховання вимагає широкої громадської атмосфери навколо себе і не може бути здійснена без залучення найширших громадських сил. К. Ушинський писав: «Сам народ і його великі люди прокладають шлях в майбутнє: виховання тільки йде цією дорогою...».

Керуючись ідеєю народності, К.Ушинський прийшов до висновку, що народна освіта повинна знаходитися в руках народу, а навчання дітей здійснюватися рідною мовою, яка є найяскравішим виявом народності. .Навчання дітей рідної мови, на його думку, має на меті: розвиток «природженої душевної здібності, яку називають даром слова», введення дітей у свідоме володіння скарбами рідної мови, пояснення їм логіки цієї мови, тобто граматичних законів у її логічній системі. Ці три цілі, зауважував педагог, досягаються не одна за одною, а разом.

Загальна оцінка ролі та значення мови в громадському житті подана К.Ушинським в його статті «Рідне слово». «Мова народу — найкращий цвіт усього його духовного життя, який ніколи не в'яне» - вважав педагог. К.Ушинський вказував, що основними завданнями народної школи у вихованні особистості є виховання патріотизму. Рідна мова не тільки краще виражає духовні якості народу, а й існує, як найкращий наставник, бо народ вчив ще тоді, коли не було ні книг, ні школи.