5. Система освіти на Правобережній Україні та Закарпатті (друга половина XVIII століття)

У першій половині XVIII ст. на Лівобережжі і в Слобідській Україні, що входили до складу Росії, рівень освіти був відносно високим. У полках Лівобережжя існували полкові початкові школи, які відкривало саме населення власним коштом. На запорізьких землях функціонували: січова школа, школа при Самарській фортеці-монастирі і 16 парафіяльних шкіл при церквах. Розвиткові освіти і школи в Україні цього періоду сприяла діяльність мандрівних дяків.

На зразок Києво-Могилянської колегії (академії) були створені колегії в Новгород-Сіверському, Чернігові, Харкові, Полтаві й Переяславі, в яких навчалися діти не лише духовенства й козацької старшини, а й міщан, козаків і селян.

Школи грамоти, полкові та запорізькі давали дітям хліборобського стану лише початкові знання. Проте вони були доступними і задовольняли на той час скромні потреби трудового люду в освіті. Вони також були єдиним джерелом, де жевріла рідна мова, правда про історію свого краю, зберігалися і примножувалися народні звичаї, традиції тощо.

З посиленням закріпачення селян і козаків, втратою Україною автономії (1775 р.) та зруйнуванням Січі полкові і запорізькі школи перестали існувати.

Діяльність мандрівних дяків мала місце на Лівобережній Україні до 1786 р., коли «мандри» були заборонені. З цією метою проведено перепис усіх церковних шкіл і вчителів у них. За реформою 1786 р. ці школи або закривалися, або перетворювалися на парафіяльні.

Особливо слід відзначити діяльність Головної Січової школи (1754—1768). За місцем і характером навчання вона прирівнювалася до кращих братських шкіл. Тут вивчали піїтику, риторику, математику, географію, астрономію, військову справу.

У цій та інших школах приділяли достатню увагу патріотичному вихованню та музичній підготовці учнів. З неї виходили також кобзарі, сурмачі, цимбалісти, скрипалі.

В м. Глухові (1738) відкрилась співацька школа, в ній вчили музичному мистецтву талановиту молодь для Петербурзької придворної капели. Існувала ця співацька школа понад 40 років.

Особливо відомим у середині XVIII ст. став Харківський колегіум. У Харківському колегіумі навчалися діти усіх верств населення. У колегіумі постійно переглядався зміст освіти, вводилися нові предмети для задоволення потреб у знаннях українського дворянства. Так, з 1765 р. започатковане вивчення французької та німецької мов, поглиблюється курс математики. Вивчалась інженерна справа, геодезія тощо. Здійснювалась загальнокультурна і естетична підготовка (література, музика, живопис, архітектура). Якщо на першому етапі навчальний процес у Харківській колегії здійснювався за зразком колегії Київської (граматика, поетика, риторика, філософія, богослов'я), то у другій пол. XVIII ст. він був перероблений за зразком планів Московського університету (математика, інженерна справа, геодезія, історія, географія, теологія, право, медицина).

Згідно з шкільним Статутом 1786 р. в Україні почали відкриватися малі (в повітових містах) і головні (в губернських містах) народні училища. Головні (або чотирикласні) училища передбачали 6-річний термін, а малі (або двокласні) — 4-річний термін навчання. У 1783 р. були засновані перші училища у Києві й Чернігові. На початок 1801 р. в українських губерніях Російської імперії було 8 головних і 17 малих училищ.

Посилення кріпосного права призводило не лише до погіршення освіти, а й до знищення вже існуючих шкіл. У 1789 р. були закриті всі українські школи і заборонено викладання українською мовою у всіх навчальних закладах.

Творчі завдання і реферати

1. Спробуйте зобразити схему-рисунок життя, навчання і діяльності

Г.Сковороди.

2. Народно-традиційні шляхи виховання Г.Сковороди.

3. Гуманістичні засади виховання за Г. Сковородою.

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Поясніть положення Г. Сковороди: «Виховання криється в природі самого

народу, як вогонь і світло, невидимі в кремені».

2. Які головні умови потрібні людині для щастя (за Г.Сковородою)?

3. Чому наш сучасник академік І.Зязюн називає теорію виховання

Г.Сковороди «педагогікою серця»?

Тест

1. Яку форму обрав Г. Сковорода для викладу власних педагогічних поглядів?

а) оповідання; б) притчі; в) казки; г) вірші.

2. Який з виховних принципів є центральним у педагогіці Г. Сковороди?

а) науковості; б) системності; в) народності; г) міцності.

3. Який вид викладацької діяльності був найпоширенішим у Г. Сковороди?

а) індивідуальна робота з учнями; б) уроки серед природи;

в) просвітницькі уроки серед простого народу; г) класно-урочний.

4. Яка якість має домінувати, на думку Г. Сковороди, у вчительській професії?

а) сродность; б) терплячість; в) безкорисливість; г) науковість.

5. Який документ, розроблений М.Ломоносовим, надавав великих демократичних прав керівництву та викладачам вищих навчальних закладів?

а) регламент; б) статут; в) положення; г) правила.

6. Чим зумовлюється прогрес людства, за переконанням М.Ломоносова?

а) революцією; б) розвитком техніки; в) розвитком науки і освіти; г) обставинами.