5. Освітньо-педагогічна діяльність ф. Прокоповича

Вважають, що входження Лівобережної України разом з Києвом до складу Російської держави після російсько-польської війни 1654 — 1667 рр., визначило подальші шляхи розвитку освіти. У цей період зростала роль Києво-Могилянської колегії як культурно освітнього центру України [2, 7, 14, 20].

Діяльність професорів академії сприяла розвитку вітчизняної науки і культури. Професори Ф. Прокопович, Г. Кониський та інші у своїх лекціях з філософії розвінчували католицизм і його носіїв в Україні, орден єзуїтів та уніатів, хоча проблеми тогочасного суспільства, бувало, залишалися поза увагою.

Розвитку вітчизняної педагогічної думки сприяла плідна діяльність видатного українського вченого, історика, філософа і політолога, державного діяча, письменника, оратора Феофана Прокоповича.

Народився він у Києві в сім'ї купця. Закінчивши Києво-Могилянську колегію, він навчався в Польщі, де й прийняв уніатство. Продовжував освіту в грецькій колегії, створеній на кошти Папи Римського для підготовки уніатів, де вчився філософії і богослов'ю. Там він виховувався на найкращих зразках класицизму. Але, не закінчивши навчання, повернувся в Україну; в 1704 р. знову прийняв православ'я. З 1705 р. читав в Києво-Могилянській академії курс лекцій з філософії, логіки, етики, піїтики, риторики, математики та ін. Там Ф. Прокопович почав запроваджувати принципи відродження та гуманізму. На своїх лекціях Ф. Прокопович завжди згадував про старокласичну давнину, аналізував ідеї кращих людей гуманізму, наприклад, Еразма Роттердамського. З 1712 р. він був ректором колегії. В Росії став активним прихильником реформ Петра І, ідеологом самодержав'я, активно сприяв перетворенню церкви в ідеологічний додаток до монархічної держави. Обіймав високі посади в церковній ієрархії: єпископ (1718 р.), архиєпископ (1724р.), віце-президент (1721 р.) створеного ним Синоду, який змінив у Росії систему патріаршого правління церквою.

Ф. Прокопович був видатним богословом, зачинателем в Україні та Росії філологічного та історичного, замість колишнього схоластичного напрямку у вивченні Біблії та інших основоположних праць християнства. Вражав сучасників ученістю, розумом і живою уявою. Писав ліричні та патріотичні вірші, створив оду «Епінікіон», де оспівував Полтавську перемогу. У творі «Духовний регламент» (1721) Ф. Прокопович мріяв про відкриття духовних шкіл та шкіл для простого народу. Його буквар «Перше учіння отрокам» витримав 12 видань за перші 5 років.

Творчі завдання і реферати

Науково-педагогічна діяльність Ф. Прокоповича.

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Обґрунтуйте спільне і відмінне у віковій періодизації Я. Коменського і С. Полоцького.

2. Доведіть, які складові граматики М. Смотрицького мають непересічну цінність?

3. Доведіть, чому словник П. Беринди можна вважати першою українською енциклопедією?

Тест

1. Автором першої української граматики був:

а) М. Смотрицький; б) Є. Славинецький;

в) П. Беринда; г) Г. Кониський.

2. Український просвітитель, який справив значний вплив на розвиток освіти у Московській державі:

а) Ф. Прокопович; б) Г. Кониський;

в) С. Яворський; г) К. Ставровецький.

3. Хто з видатних педагогів періоду культурного Відродження в Україні підтримував ідею залежності суспільного розвитку від поширення освіти:

а) М. Смотрицький; б) С. Полоцький;

в) Ф. Прокопович; г) Г. Кониський.

4. Найбільш повну вікову періодизацію дітей і молоді вперше в Україні здійснив:

а) С. Полоцький; б) П. Беринда; в) М. Смотрицький; г) П. Русин.