2. Українська граматика м. Смотрицького

Максим (Мелетій) Герасимович Смотрицький (1572—1633) народився в селі Смотричі (Хмельницька область). Його батько був першим ректором Острозької школи.

З 18 творів М. Смотрицького чи не найбільше значення з історико-педагогічного погляду мала «Граматика словеньская правильнеє синтагма...» — визначна пам'ятка вітчизняної педагогічної літератури. Вийшла друком вона в 1619 р. в місті Евю (поблизу Вільно). Згодом перевидавалась в Москві, була перекладена майже на всі слов'янські мови. Порівняння підручника М. Смотрицького з «Альфотесом» (1591) показує, що вчений користувався у своїй роботі граматикою греко-слов'янських мов, створеною у Львівській братській школі.

Відомо, як високо оцінена і поширена була ця граматика в XVII та XVIII століттях: вона стала навчальним посібником у школах Росії аж до 1755 року (поки з’явилась граматика М. Ломоносова), а також слов'янських країнах Південної Європи, джерелом для подальших наукових розробок слов'янської мови.

Геніальний М.В. Ломоносов — творець першої повної граматики російської мови, який сам вчився за підручником М. Смотрицького, — називав її «вратами учености» та неодноразово зазначав, що саме вона була основою для написання його граматики.

М. Смотрицький розробляв питання орфографії, орієнтуючись на старослов'янську як прамову, на якій базувалися мови слов'янських народів. Саме це і зробило книгу надзвичайно популярною у слов'янському світі. До наших днів збереглося багато її основних понять у граматиці слов'ян (орфографія, синтаксис, етимологія, назви частин мови, роди, відмінки і т.д.). Вся книга насичена прикладами, які полегшували вивчення граматики. Велику педагогічну цінність мали рекомендації щодо свідомого засвоєння навчального матеріалу всупереч середньовічним канонам зазубрювання і догматизму.

3. Енциклопедія п. Беринди та риторика і. Галятовського

У становленні й розвитку прогресивної педагогічної теорії і практики позитивну роль відіграла діяльність Памво Беринди — відомого просвітителя кінця XVI і першої половини XVII ст. Припускають, що він народився у 50—70-х роках XVI ст. в молдавській сім'ї на Прикарпатті або у Молдові. Соціальне походження невідоме. Освіту здобував у Львівській братській школі, після закінчення якої працював певний час у друкарні Ф. Балабана в Стрятині, поблизу Бережан.

Підтримуючи тісні зв'язки зі Львівським братством, П. Беринда деякий час працював вчителем братської школи, пізніше — в друкарнях Львова, Перемишля, а з 1616 по 1619 рр. — в друкарні Києво-Печерської лаври.

Найбільш відомою працею П. Беринди, що мала велике педагогічне значення, є словник «Лексікон славено-россійский имен толкование». Він являв собою енциклопедичне зібрання відомостей про світ, природу та людину. П. Беринда ставив за мету не тільки полегшити вивчення наук, але й зробити його свідомим [5].

Іоаникій Галятовський (близько 1620—1688) увійшов в історію України як педагог, письменник-полеміст, публіцист, суспільний діяч.

Освіту отримав в Київській колегії під керівництвом Л. Барановича. В 1649—1651 рр. був професором риторики в Київській колегії, в 1951 р. прийняв чернецький сан, в 1659 р. повернувся до Києва, до Київської колегії.

В 1664 р. І. Галятовський виїхав з Києва і мандрував Україною та Білорусією у пошуках матеріалів з життя народу для своїх книг. З 1669 р. до останніх років свого життя обіймає посаду архимандрита Єлецького монастиря у Чернігові.

Творча діяльність І. Галятовского співпала із закінченням національно визвольної війни українського народу. У повоєнний час Київська колегія опинилася в складному стані. І. Галятовський багато зробив для її відродження.

Великим внеском у розвиток педагогічної теорії та практики на Україні став його посібник з риторики «Наука, або Спосіб складання казань», що включає конкретні рекомендації для підготовки та виголошення різного роду ораторських промов. Особливо важливим вважав він те, щоб кожне слово було зрозуміле для слухача, щоб промовець не тільки сам добре уявляв собі суть того, про що веде мову, але й вмів передати її слухачам, розтлумачити та донести до їх свідомості.