Тема VIII

ШКОЛА В УКРАЇНІ ПЕРІОДУ ВІДРОДЖЕННЯ (ХVІ-ХVІІ століття)

1. Загальна характеристика стану освіти українського Відродження.

2. Виникнення братських шкіл. Острозька академія.

3. Козацькі школи в Україні (січові, полкові, музичні).

4. Система виховання лицаря-козака.

5. Навчальні студії й діяльність громадських об'єднань студентів в Києво-Могилянській Академії.

Література: [1, 2, 3, 5, 14, 16, 22, 23]

Ключові слова: Візантійська держава, гуманізм та реформація, протестантська і католицька конфесійна школа, дидаскал, магістр, «Часослов», «Псалтир», монастирські школи, «Біблія руску», три класи — інфіми, граматики, синтаксис, братські школи, латина, слов'яно-греко-латинські школи, козацькі школи, кобзарі, лірники, козацька педагогіка, Київська братська школа, Лаврська школа, Києво-Могилянська Колегія.

1. Загальна характеристика стану освіти українського Відродження

З історії відомо, що для періоду XIV — середини XVI ст. характерне значне подолання феодальної роздробленості і перебування південно-західних земель України у складі Польщі, Литви, Угорщини і Молдавії, посилення феодального і релігійного гніту, що позначилось на розвиткові української культури [14, 16].

Втративши свій культурний потенціал боротьбі з монголо-татарською навалою, Київська Русь, її українські землі стали здобиччю литовських, польських і угорських феодалів. З середини ХУ століття почалася боротьба проти литовських князів на релігійній основі, оскільки литовці прийняли католицьку віру поляків, що стало початком соціального, релігійного, культурного гноблення українців.

Українське селянство та незаможне міщанство міцно трималося своєї віри як запоруки збереження національності. Вони вчили своїх дітей у церковних школах або у мандрівних дяків. В цих школах підручниками були церковні книги «Часослов», «Псалтир», «Апостол». Література зберігалася в монастирях, хоч вітчизняних книг майже не було.

Перше національне відродження України XVI—XVII ст. почалося з організації міських братств, які створювали православні міщани та шляхта, духовні особи і козаки, що ставили своїм завданням розвиток громадянської свідомості, здобуття та захист прав народу.

В 1596 р. відбувся Берестейський собор, результатом якого стало підписання унії з Римом, що дозволило зберегти в умовах латинізації східний обряд, пробудити національну свідомість українців, захистити українську мову, створити умови для появи національної інтелігенції, ця унія дала народові національну церкву, національні уніатські школи. Уніатські школи орієнтувалися на західну педагогіку і давали для того часу непогані знання; навчання проводилося рідною мовою.

Певний вплив на формування освітньої справи в Україні того часу мала епоха Відродження, яка породила гуманізм і реформацію, послаблюючи цим самим позиції Ватикану в Західній Європі. В XVII столітті в Речі Посполитій набув поширення радикально-реформаційний рух так званих соцініан. Намагаючись раціоналістично підійти до релігії, соцініани заперечували деякі важливі догми християнства, намагались вільно трактувати положення Біблії, виступали проти церковної ієрархії, чернецтва, поклоніння іконам і святим. Реформація певним чином вплинула на появу так званих протестантських шкіл, які через освіту і виховання пропагували свої ідеї. Найбільш відомими серед них були соцініанські й кальвіністські навчальні заклади (Хмільник, Гоща, Берестечко, Кисилин).