Складнопідрядне речення (The complex sentence)

Складнопідрядне речення складається з головного речення (the principal clause) і одного або кількох підрядних (subordinate clauses). Підрядні речення граматично залежать від головного, виконуючи в ньому функцію одного з членів речення. Залежно від цього вони поділяються на підметові, присудкові, додаткові, означальні і обставинні.

Підрядні умовні речення. (Conditional sentences)

Підрядні умовні речення (adverbial clauses of condition) вводяться сполучниками if, unless, provided, in case та ін., та найчастіше з'єднуються з головним реченням за допомогою сполучника if якщо, якби:

If it rains tomorrow, we shan't go to the forest. - Якщо завтра буде дощ, ми не підемо в ліс.

If I knew his address, I would write to him. - Якби я знав його адресу, я написав би йому.

Умовні речення (conditional sentences) в англійській мові поділяються на речення реальної умови (sentences of real condition) і нереальної умови (sentences of unreal condition), або на три типи.

Речення реальної умови (I тип) перекладаються на українську мову умовним реченням з дієсловом-присудком у дійсному способі; підрядні речення в них виражають реальні, здійсненні припущення:

If he comes at seven, he finds me at home. - Якщо він приходить о сьомій, він застає мене вдома.

If he comes at seven, he will find me at home. - Якщо він прийде о сьомій, він застане мене вдома.

If he came at seven, he found me at home. - Якщо він приходив о сьомій, він заставав мене вдома.

Примітка:

Речення реальної умови найчастіше стосуються майбутнього часу. Особливістю їх є те, що в підрядному реченні замість форм майбутнього часу вживається відповідна форма теперішнього часу:

If I see this stamp, I shall buy it. - Якщо я побачу цю марку, я куплю її.

У реченнях реальної умови, що стосуються майбутнього часу, в підрядному реченні іноді вживається Suppositional Mood, що надає припущенню меншої імовірності:

If І should see this stamp, I shall buy it. - Якщо я все ж таки побачу цю марку (в чому я сумніваюсь), я куплю її.

Якщо підрядне речення реальної умови стосується теперішнього або минулого часу, його присудок виражається відповідно теперішнім або минулим часом дійсного способу, а присудок головного речення може стояти в будь-якому часі, залежно від змісту, а також у наказовому способі:

If he wants me to go, I’ll go. - Якщо він хоче, щоб я noїхав, я поїду.

If you are in trouble, stay here with me. - Якщо у вас неприємності, залишайтеся тут зі

мною.

У реченнях реальної умови присудок підрядного речення може бути виражений також дієсловом у формі Subjunctive І:

If it be not so, let him contradict it. - Якщо це не так, нехай він спростує це.

У реченнях нереальної умови (II та III тип) присудок підрядного речення виражає дію, що суперечить дійсності, малоймовірну або й зовсім нездійсненну. На українську мову речення нереальної умови перекладаються умовним реченням з дієсловом в умовному стані.

Умовні підрядні речення II типу виражають малоймовірні або неймовірні припущення, які відносяться лише до теперішнього або майбутнього часу:

If he came at seven, he would found me at home. - Якби він прийшов о сьомій, він застав би мене вдома.

У головному реченні вживається допоміжне дієслово should або would (або could, might) і інфінітив (Indefinite Infinitive) смислового дієслова, а в підрядному реченні – форма, яка збігається з формою Past Indefinite (а для дієслова to be форма were).

If it were summer now, we should bathe in the river. - Якби зараз було літо, ми купалися б у річці.

If Jack came back tomorrow, he would help us. - Якби Джек приїхав завтра, він допоміг би нам.

If I had a home telephone, I could ring him up. - Якби в мене був домашній телефон, я міг би подзвонити йому.

If I could ring him up, І would tell him about it. - Якби я міг подзвонити йому, я сказав би йому про це.

Умовні підрядні речення III типу виражають нереальні умови для дій, виражених у головному реченні, оскільки стосуються минулого часу і тому не можуть бути виконані:

If he had come at seven, he would have found me at home. - Якби він прийшов о сьомій, він застав би мене вдома.

У головному реченні вживається допоміжне дієслово should або would (або could, might) і перфектний інфінітив (Perfect Infinitive) смислового дієслова, а в підрядному реченні – форма, яка збігається з формою Past Perfect.

If she had gone to the library she would have seen him. - Якби вона пішла в бібліотеку, вона побачила б його.

If I had had money yesterday, I could have bought the tickets. - Якби в мене вчора були гроші, я міг би купити квитки.

В умовних реченнях з дієсловами were, had, should, could, що входять до складу присудка, сполучник if може бути випущений. В такому разі в умовному реченні непрямий порядок слів:

Had he known it, he would not have gone there. - Якби він знав це, він не пішов би туди.

Were she at home, she would ring me up. - Якби вона була вдома, вона зателефонувала б мені.

Should you see her, invite her to the concert. - Якщо ви все ж побачите її, то запросіть на концерт.