
- •Розділ II засоби, що використовуються в реабілітації хворих
- •1. Засоби реабілітації хворих
- •2. Немедикаментозні засоби реабілітації
- •2.1. Охоронний режим
- •Психоемоційний стан хворого
- •Оцінка самообслуговування
- •2.2. Лікувальне харчування
- •Режим лікувального харчування
- •Розвантажувально-дієтична терапія
- •2.3. Фізичні чинники
- •2.4. Мануальна терапія
- •2.5. Механотерапія
- •2.6. Працетерапія
- •2.7. Рефлексотерапія
- •2.8. Фітотерапія
- •2.9. Гомеопатична терапія
- •2.10. Ароматерапія
- •2.11. Музикотерапія, танцювально-рухова терапія
- •Танцетерапія
- •Вокалотерапія
- •3. Психологічна реабілітація Загальні та спеціальні психотерапевтичні заходи
- •Біоетика
- •4. Соціальна та професійна реабілітація
- •5. Профілактика захворювань
- •6. Медико-гігієнічне навчання та виховання населення. Формування здорового способу життя
- •Контрольні питання і завдання до розділу «Засоби, що використовуються в реабілітації хворих»
___________________________________________________________________________________________
Розділ II засоби, що використовуються в реабілітації хворих
План
1. ЗАСОБИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ.
2. НЕМЕДИКАМЕНТОЗНІ ЗАСОБИ РЕАБІЛІТАЦІЇ.
Охоронний режим.
2.2. Лікувальне харчування.
2.3. Фізичні чинники.
Мануальна терапія.
Механотерапія.
Працетерапія.
2.7. Рефлексотерапія.
Фітотерапія.
Гомеопатична терапія.
Ароматерапія.
Музикотерапія, танцювально-рухова терапія.
3. ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ.
4. СОЦІАЛЬНА ТА ПРОФЕСІЙНА РЕАБІЛІТАЦІЯ.
5. ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ.
6. МЕДИКО-ГІГІЄНІЧНЕ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ НАСЕЛЕННЯ.
ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ.
1. Засоби реабілітації хворих
Засоби, які використовують в реабілітації хворих різноманітні і нерівноцінні на різних етапах реабілітації. Реабілітація найчастіше починається з активного лікування, де переважає патогенетична медикаментозна терапія чи хірургічне лікування, спрямовані на ліквідацію чи зменшення активності патологічного процесу. Воно поступово замінюється підтримуючою фармакотерапією та різними засобами немедикаментозної терапії. Роль немедикаментозних засобів реабілітації поступово зростає на наступних етапах реабілітації і призначається з метою прискорення видужання, досягнення тривалої ремісії, відновлення працездатності, попередження інвалідності, повернення хворого в суспільство.
Найбільш поширеними немедикаментозними засобами реабілітації є: охоронний режим; лікувальне харчування; фізична реабілітація: фізіотерапія, природні фізичні чинники, загартування, лікувальна фізична культура (кінезотерапія), масаж, механотерапія, тракційна терапія, мануальна терапія, працетерапія; рефлексотерапія, фітотерапія, гомеопатична терапія, ароматерапія; психотерапія: загальна та спеціальна психотерапія, психотерапевтичні заходи, біоетика, музикотерапія, вокалотерапія, танцетерапія, християнська етика; профілактика захворювань, медико-гігієнічне навчання, здоровий спосіб життя тощо.
Головне місце серед фізичної реабілітації посідають фізичні вправи.
Загальні вимоги до використання засобів реабілітації:
Відповідність засобів та їх дозування виду захворювання, його періоду, тяжкості перебігу.
Врахування індивідуальних особливостей хворого: віку, статі, професії; психоемоційного стану, адекватності оцінки хворим тяжкості свого стану, функціональних можливостей організму; здатності до побутової та виробничої діяльності; стану навколишнього середовища (побут, родичі тощо).
2. Немедикаментозні засоби реабілітації
2.1. Охоронний режим
Охоронний режим передбачає позбавлення хворого надмірних психічних та фізичних навантажень.
Психоемоційний стан хворого
З перших днів реабілітації необхідно сприяти підтриманню позитивного психоемоційного стану хворого:
створити сприятливий психотерапевтичний вплив: хворий повинен бути впевнений у сприятливому закінченні хвороби; у випадку відсутності такої перспективи, до відома хворих цього не доводять, а інструктують родичів;
створити комфортні умови перебування;
відмежувати хворого від негативної інформації побутового характеру;
уважно ставитися до хворого: він повинен відчувати турботу з боку родичів, медичного персоналу, співробітників з виробничої діяльності;
при відсутності протипоказань якнайшвидше розширювати режим рухової активності, залучати хворого до самообслуговування, занять лікувальною фізкультурою, працетерапією (табл. 2.1).
Таблиця 2.1