
- •Тема 3.1. Проведення банками безготівкових операцій за рахунками юридичних осіб
- •3.1.1. Структура платіжного обороту. Основні принципи організації безготівкового платіжного обороту
- •3.1.2. Форми безготівкових банківських розрахунків. Правила документообігу розрахункових документів за безготівкових розрахунків
- •3.1.3. Організація міжбанківського переказу в національній валюті
- •3.1.4. Безготівкові розрахунки із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, платіжних вимог
- •3.1.5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків, акредитивів
- •3.1.6. Особливості здійснення дистанційних розрахунків в електронних системах типу "Клієнт - Банк"
- •Тема 3.2. Проведення банками безготівкових операцій за рахунками фізичних осіб
- •3.2.1. Механізм зарахування заробітної плати та інших доходів на поточні і карткові рахунки фізичних осіб
- •3.2.2. Безготівкові розрахунки фізичних осіб розрахунковими чеками
- •Тема 3.3. Організація роботи установ банків із готівкою
- •3.3.1. Загальні вимоги до організації готівкових розрахунків в Україні. Організація банками роботи з готівкою
- •3.3.2. Механізм визначення строків здавання готівкової виручки та розрахунку ліміту каси
- •Тема 3.4. Касові операції банків
- •3.4.1. Організація касової роботи в установах банків
- •3.4.2. Порядок приймання банками готівки
- •3.4.3. Порядок видавання готівки установами банків
- •3.4.4. Визначення платіжності банкнот і монет
- •3.4.5. Опрацювання, формування і пакування готівки
- •Тема 3.5. Розрахунково-касові операції банків із пластиковими картками
- •3.5.1. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
- •3.5.2. Безготівкові операції з платіжними картками
- •3.5.3. Готівкові операції з платіжними картками
3.1.5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків, акредитивів
Під час здійснення безготівкових розрахунків у формі розрахункових чеків використовується такий платіжний інструмент, як розрахунковий чек.
Розрахунковий чек - це розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітентові, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів. Чеки використовують лише для безготівкових перерахувань із рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів (чекодержателя).
Для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" у банку-емітенті. Для цього платник подає в банк заяву про видачу чекової книжки і платіжне доручення, для депонування коштів. Чеки виготовляє на замовлення банку Банкнотно-монетний двір НБУ чи інше спеціалізоване підприємство на спеціальному папері з дотриманням усіх вимог, передбачених Інструкцією. Чеки брошуруються в розрахункові чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Строк дії чекової книжки - один рік. Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватись за погодженням із банком-емітентом і використовуватись для розрахунків із будь-яким конкретним постачальником.
При видачі чекової книжки банк проставляє в ній суму заброньованих коштів для оплати чеків. Оформляючи чеки, чекодавець заповнює корінець до нього, в якому проставляє суму невикористаних коштів. Такий же механізм при оформленні кожного наступного чека.
Чекодавець виписує чек під час здійснення платежу, передає його отримувачу коштів за отримані від нього товари чи надані послуги. Приймаючи чек до оплати за товари, чекодержатель перевіряє:
• відповідність його встановленому зразку; • правильність заповнення;
• відсутність виправлень; • відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеку;
• строк дії; • достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека;
• наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та даних чекодавця.
Чекодержатель встановлює особу пред'явника чека за документом, що її посвідчує. Після перевірки чекодержатель відриває чек від корінця, ставить на його зворотному боці та корінці календарний штемпель і підписує чек. Далі чекодержатель здає в банк чеки разом з 4-ма примірниками реєстру розрахункових чеків. У свою чергу, банк чекодержателя зобов'язаний перевірити заповнення реквізитів чеків і їх реєстрів та своєчасність пред'явлення їх до оплати. Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з відповідного рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекодержателя. У разі здійснення клієнтами різних банків розрахунків чеками банк чекодержателя приймає чеки з 4-ма примірниками реєстру чеків і разом з другим і третім примірниками цього реєстру інкасує їх до банку-емітента. У такому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються банком, що його обслуговує, лише після отримання їх від банку-емітента. Зробивши перевірку, банк-емітент списує кошти з рахунку чекодавця та перераховує їх на рахунок чекодержателя. Сплачений чек разом із примірником реєстру чеків залишається в банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку "Проведено".
Банк-емітент може відмовитися від оплати чека в таких випадках:
• чек або реєстр чеків виписані з порушенням чинних вимог;
• чек виписаний на суму, яка перевищує заброньовану.
Чеки – це одна із найвигідніших постачальникові (отримувачеві коштів) форм розрахунків. Ця форма розрахунків забезпечує:
- гарантію оплати;
- зближення моментів оплати та постачання товару.
Однак чеки вимагають попереднього вилучення коштів платників.
Далі розглянемо акредитивну форму розрахунків. Слід зазначити, що акредитив - це окремий договір від договору купівлі-продажу або іншого контракту, навіть якщо в акредитиві є посилання на них. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.
За операціями з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
• покритий - акредитив, за яким бронюються кошти платника;
• непокритий - акредитив, оплата за яким гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитив може бути відкличним або безвідкличним (зазначається в акредитиві).
Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціарові лише через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара.
Безвідкличний акредитив може бути анульований або змінений лише за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.
Порядок відкриття акредитива залежить від його виду.
Для виконання акредитива отримувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.
У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не проводиться.
Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно повідомити про це отримувача грошових коштів і банк-емітент із зазначенням причин відмови.
У разі, якщо банк-емітент одержав прийняті виконуючим банком документи і вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, то він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, що сплачена з порушенням умов акредитива.
У разі порушення виконуючим банком умов покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного акредитива відповідальність перед платником може бути за рішенням суду покладена на виконуючий банк.
Закривають акредитив у разі:
1) закінчення строку дії акредитива (у всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу);
2) відмови отримувача грошових коштів від використання акредитива до закінчення строку його дії, якщо це передбачено умовами акредитива;
3) повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива.
Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк-емітент. Одночасно із закриттям акредитива виконуючий банк негайно повертає банку-емітентові невикористану суму покритого акредитива. У свою чергу, банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника.
Переваги акредитивної форми розрахунків полягають у тому, що вона забезпечує гарантію оплати постачальникові. Однак акредитивна форма розрахунків вимагає попереднього вилучення коштів у платника, а при затримці відкриття акредитива викликає затримку відвантаження товарів постачальником.