- •1. Початкові поняття атомно-молекулярного вчення
- •2. Основні атомно-молекулярні одиниці вимірювання
- •Відносна атомна маса Ar
- •Відносна молекулярна маса Мr
- •Молярна маса м (г/моль)
- •3. Характеристика складових частин атому
- •5. Моль речовини
- •7Закон Авогадро (1811 р.) у рівних об`ємах різних газів при однакових температурі та тиску міститься однакова кількість молекул . Закон Авогадро та висновки з нього
- •Така її вагова кількість, яка без залишку взаємодіє з одним еквівалентом будь-якої іншої речовини
- •Еквівалентна маса кислоти
- •Еквівалентна маса основи
- •Еквівалент оксиду
- •Еквівалент солі
- •Еквівалентна маса елементу
- •55,847 Ферум
- •17. Валентні властивості атомів (валентність, ступінь окиснення, енергія іонізації, спорідненість до електрона, електронегативність)
- •18. Типи хімічного зв`язку
- •Неполярний: н2, Сl2, n2
- •20. Іонний, металічний, водневий зв’язки
- •2 Неорганічні речовини 1. Типи неорганічних речовин
- •2Бінарні оксигеновмісні сполуки 2. Оксиди
- •З Розчинні (луги) koh, CsOh, NaOh Нерозчинні Cu(oh)2, Mn(oh)2 а розчинністю у воді на:
- •Номенклатура основ
- •26. Типи хімічних реакцій
- •2 Розчини – гомогенні дисперсні системи, які складаються з розчинника, розчинюваної речовини та продуктів їх взаємодії 8. Розчини
- •34. Вимоги до реакцій в аналітичній хімії
- •38. Осадження – найважливіша операція гравіметрії
- •Вимоги до реакцій в титриметричних методах
- •41. Основи кислотно-основного титрування
- •Трилоно-метрія
- •43. Вода. Визначення твердості води
- •44. Твердість води та способи її усунення
- •45. Електроліти і неелектроліти
- •46. Теорія електролітичної дисоціації
- •47. Іонний добуток води. РН розчину
- •55. Гідроген. Вода. Отримання, властивості, застосування
- •56. До хімії ядерно-паливних матеріалів
- •57. Ядерне паливо
- •58. Дія випромінювання на метали
- •60. Кристалографічні особливості металів
- •60. Приклад застосування конструкційного матеріалу Цирконію – Zr у ядерній енергетиці
- •66. Полімери. Фізико-хімічні властивості. Застосування
- •67. Властивості і найважливіші характеристики полімерів.
7Закон Авогадро (1811 р.) у рівних об`ємах різних газів при однакових температурі та тиску міститься однакова кількість молекул . Закон Авогадро та висновки з нього
1 моль газу за Н.У. Vm
≈ 22,4 л/моль
Висновки
1 моль речовини NA
= 6,02 1023
ст. од. [моль-1]
Відносна густина m1/m2
=Д; ДН2=
М/2; Дпов=М/29
Якщо в рівних об`ємах всіх газів знаходиться однакова кількість молекул, то молекулярна вага (m) любого газу повинна бути пропорційна його густині: m = k× d (де d – густина, k – деякий коефіціент пропорційності). Дійсно, якщо в літрі якогось газу з «важкими» молекулами і в літрі іншого газу з «легкими» молекулами – цих молекул однакова кількість, то 1 л першого газу повинен важити більше, тобто для нього значення густини в г/л буде вище. Якщо молекулярну вагу газу ми замінимо його молярною масою М, то отримаємо М (г/моль) = k× d (г/л). Тут розмірність коефіціенту k повинна бути (л/моль). Наприклад, для кисню: k = M:d = (32 г/моль:1,427 г/л) = 22,4 л/моль Іншими словами, k – не просто коефіцієнт пропорційності: він вказує скільки літрів займає 1 моль любого газу. Приклад: Визначити густину вуглекислого газу за воднем.
ДН2 = МСО2/2 = 44/2 = 22.
8. Рівняння Менделєєва – Клапейрона
Рівняння Менделеєва–Клапейрона
P x
V = nRT,
n = m/M,
то РV
= (m/M)
x RT,
де R –
універсальна газова стала (R
= 8,31Дж моль-1
К-1
= 0,083 л атм К-1
моль-1;
Т – температура, К; Т = 273,15 + t
с
9
Закон збереження маси речовини.
М.В.Ломоносов, 1748 р.
Маса речовини, що вступила в хімічну
реакцію, дорівнює масі речовини, що
утворилася внаслідок реакції.
mвих = mпрод
m1 = m2
Приклад: 4 Al + 3 O2 = 2 Al2O3 4 . 27 + 3 . 32 = 2 . 102 (204 = 204)
1
Закон сталості складу.
Ж. Пруст, 1801 р.
Яким би способом не було
одержано речовину, вона має однаковий
якісний і кількісний
склад
Приклад: Вуглекислий газ можна отримати різними методами, але він має завжди однаковий склад – СО2:
1
.
С + О2
= СО2
3. СаCO3
+ 2 HCl = CaCl2
+ CO2
+ H2O
2. CaCO3
CaO
+ CO2
4. CH4
+ 2 O2
CO2
+ 2 H2O
1
Якщо два елементи утворюють один з
одним кілька хімічних сполук, то вагові
кількості одного з елементів, які
припадають у цих сполуках на одну й ту
саму кількість іншого, відносяться між
собою як прості цілі числа
Закон кратних спів-відношень
Закон об`ємних спів-відношень.
Гей-Люсак, 1808 р.
При незмінних умовах об`єми
газів, що вступають в реакцію, відносяться
один до одного і до об`ємів газоподібних
продуктів реакції як невеликі цілі
числа
Приклад: С3Н8 + 5 О2 3 СО2+ 4 Н2О (1 : 5 = 3 : 4)
12. Закон еквівалентів - Елементи взаємодіють один з одним у вагових кількостях, пропорційних їх еквівалентам
Для характеристики масової кількості речовини, що вступає в реакцію з іншою речовиною без залишку, було введено поняття „еквівалент”, що означає „рівноцінний”. Еквівалентом називається вагова кількість елементу, яка з`єднується з 1 молем атомів водню або заміщує ту ж кількість атомів водню в хімічних реакціях. Масу одного еквівалента елементу називають його еквівалентною масою, наприклад:
Сполуки |
HCl |
H2S |
NH3 |
CH4 |
Еквівалент |
1 моль |
½ моля |
1/3 моля |
¼ моля |
Еквівалентна маса |
34,45 г/моль |
(32/2)=16г/моль |
(14/3)=4,67г/моль |
(12/4)=3г/моль |
Математичний вираз закону: ( m1 / m2 ) = ( Е1 / Е2) або (V1 / V2 ) = ( Е1 / Е2)
