- •1. Початкові поняття атомно-молекулярного вчення
- •2. Основні атомно-молекулярні одиниці вимірювання
- •Відносна атомна маса Ar
- •Відносна молекулярна маса Мr
- •Молярна маса м (г/моль)
- •3. Характеристика складових частин атому
- •5. Моль речовини
- •7Закон Авогадро (1811 р.) у рівних об`ємах різних газів при однакових температурі та тиску міститься однакова кількість молекул . Закон Авогадро та висновки з нього
- •Така її вагова кількість, яка без залишку взаємодіє з одним еквівалентом будь-якої іншої речовини
- •Еквівалентна маса кислоти
- •Еквівалентна маса основи
- •Еквівалент оксиду
- •Еквівалент солі
- •Еквівалентна маса елементу
- •55,847 Ферум
- •17. Валентні властивості атомів (валентність, ступінь окиснення, енергія іонізації, спорідненість до електрона, електронегативність)
- •18. Типи хімічного зв`язку
- •Неполярний: н2, Сl2, n2
- •20. Іонний, металічний, водневий зв’язки
- •2 Неорганічні речовини 1. Типи неорганічних речовин
- •2Бінарні оксигеновмісні сполуки 2. Оксиди
- •З Розчинні (луги) koh, CsOh, NaOh Нерозчинні Cu(oh)2, Mn(oh)2 а розчинністю у воді на:
- •Номенклатура основ
- •26. Типи хімічних реакцій
- •2 Розчини – гомогенні дисперсні системи, які складаються з розчинника, розчинюваної речовини та продуктів їх взаємодії 8. Розчини
- •34. Вимоги до реакцій в аналітичній хімії
- •38. Осадження – найважливіша операція гравіметрії
- •Вимоги до реакцій в титриметричних методах
- •41. Основи кислотно-основного титрування
- •Трилоно-метрія
- •43. Вода. Визначення твердості води
- •44. Твердість води та способи її усунення
- •45. Електроліти і неелектроліти
- •46. Теорія електролітичної дисоціації
- •47. Іонний добуток води. РН розчину
- •55. Гідроген. Вода. Отримання, властивості, застосування
- •56. До хімії ядерно-паливних матеріалів
- •57. Ядерне паливо
- •58. Дія випромінювання на метали
- •60. Кристалографічні особливості металів
- •60. Приклад застосування конструкційного матеріалу Цирконію – Zr у ядерній енергетиці
- •66. Полімери. Фізико-хімічні властивості. Застосування
- •67. Властивості і найважливіші характеристики полімерів.
41. Основи кислотно-основного титрування
В
основі методу лежить реакція: Н3О+
+ ОН-
2Н2О.
Ацидометрія
Використовується у визначенні
концентрації основ, а також солей,
утворе-них сильною основою і слабкою
кислотою. Як титранти, використовують
сильні кислоти: 0,1- 0,01 н. розчини HCl,
H2SO4
Використовується у визначенні
концентрацій сильних або слабких
кислот, кислих солей, солей слабких
основ і сильних кислот. Для титрування
використовують 0,1- 0,01 н. розчини NaOH,
KOH, Ba(OH)2
Алкаліметричне титрування
Індикатори в методі кислотно-основного титрування - Кислотно-основні індикатори змінюють свою будову і забарвлення залежно від зміни рН середовища:
-
Індикатор
Зміна забарвлення, інтервал переходу забарвлення (рН)
рН або рТ
Лакмус
Червоний – синій, 5 - 8
7,0
Фенолфталеїн
Безбарвний – червоний, 8,2 – 10,0
9,0
Метилоранж
Червоний – жовтий, 3,1 – 4,4
4,0
Тимоловий синій
Червоний – жовтий, 1,2 – 2,8
2,0
Феноловий червоний
Жовтий – червоний, 6,4 - 8
7,0
Аби правильно вибрати індикатор для кожного конкретного випадку титрування, треба визначити, які продукти утворюються в точці еквівалентності.
42. Титриметричний метод комплексоутворення - Титрування з утворенням неорганічних комплексів
Реакції утворення комплексних сполук у процесі титрування застосову-ються порівняно з іншими методами не так часто. Застосування їх в аналі-тичній практиці має певні склдності. Більшість реакцій комплексоутворення відбувається ступінчасто і визначити межу між окремими сполуками важко. На практиці використовують титрування деяких металів ( Cu2+, Ni2+ та ін.) за допомогою робочих розчинів ціаніду калію (KCN): Cu2+ = 4 KCN Cu[(CN)4]2-+ 4K+.
Індикатором є колоїдний розчин йодиду срібла жовтого кольору. В еквіва-лентній точці надлишок ціанаду калію руйнує осад AgI:
AgI + 4 KCN = K [Ag(CN)2] + KI. жовтий
Але найбільше значення в цьому розділі титриметричних визначень має метод комплексонометрії, заснований на визначенні іонів металів за допомо-гою спеціальних органічних комплексоутворюючих реактивів.
