Методи дослідження

Серед методів дослідження доцільно обрати анкетне опитування населення, незалежно від віку, соціального статусу, статі і інших подібних чинників. Потрібно скласти анкети відкритого або закритого типу, щоб зумовити викладання респондентами своїх міркувань та побажань. При аналізі розширених відповідей можуть виникнути нові підходи до проблеми та шляхи її вирішення.

Гіпотеза в соціологічному дослідженні — наукове передбачення структури соціальних об'єктів, характеру і суті зв'язків між соціальними явищами. Основна функція гіпотези полягає в одержанні нових наукових ідей, що удосконалюють або збагачують наявні знання. Наукова гіпотеза, і в тому її сила, може бути сформульована тільки в результаті попереднього аналізу об'єкту. Роль гіпотези полягає, по-перше, в тому, що досвід науки, суспільної практики, досвід дослідника (включаючи інтуїцію) служить своєрідним «спусковим механізмом» для переходу до важливих емпіричних процедур, покликаних остаточно дати нові знання про об'єкт. Гіпотеза перевіряється всіма засобами і методами досліджень з метою встановлення істинності. Формулювання гіпотез має передбачати по-перше, спосіб і метод їх перевірки, внутрішню несуперечливість і логічну обґрунтованість гіпотези, її побудова має відповідати логічним правилам; по-друге, емпірична обґрунтованість, обов'язковість емпіричної і операційної інтерпретації гіпотез. На етапі висунення гіпотез дослідник здійснює збір вихідних даних, теоретичних і емпіричних відомостей про об'єкт, проблеми дослідження для обґрунтування гіпотез: окреслення висхідних передбачень характеру зв'язків об'єкту, факторів, проблемної ситуації, способів реалізації, проблем, завдань на основі принципових теоретичних положень, інтуїтивних передбачень.

На етапі обґрунтування гіпотез здійснюється:

- класифікація висунутих передбачень, встановлення логічного зв'язку між окремими передбаченнями, виділення найбільш загальних передбачень, що характеризують існування і значимі аспекти проблеми, способи реалізації основних завдань дослідження;

- виділення основної гіпотези; уточнення теоретичного змісту основної гіпотези засобами теоретичної інтерпретації; уточнення зв'язків основної гіпотези з іншими висунутими передбаченнями,

- виведення наслідків з основної гіпотези, що відображають аспекти основної гіпотези і піддаються емпіричній інтерпретації. Теоретичне обґрунтування гіпотез-наслідків.

Очікуванні результати дослідження.

Дослідження дають можливість отримати дані, необхідні для соціологів, політологів і інших представників української науки, які займаються гострими соціальними проблемами. Спеціалісти, оперуючи такими даними, зможуть розробити оптимальний варіант вирішення питань політичного, економічного, культурного, духовного, побутового характеру. Дослідження покаже, як саме досягти вирішення соціальних проблем.

Картка соціологічного дослідження

Таблиця 2

1	Назва дослідження	обрана за списком соціологічна тема: «_________________»
2	Ключові слова	соціологічне дослідження, ____________________________
3	Країна	Україна
4	Автор	ПІП, студент групи _______, ______ курсу денної форми навчання, ___________________ інституту Київського університету імені Бориса Грінченка
5	Час проведення	2 атестаційний тиждень навчального курсу
6	Генеральна сукупність	громадяни віком понад 16 років, що не перебувають на даний момент у лікарні або в ув’язненні та не проходять строкову військову службу
7	Вибірка	випадковий метод. Помилка репрезентативності за основними соціально-демографічними показниками не перевищує 2,5%.
8	Обсяг вибірки	50 респондентів
9	Паспортичка респондента	вік, стать, тип населеного пункту, область, регіон, рід занять, освіта, національність, приналежність до релігійної конфесії, сімейний стан тощо
10	Метод збирання даних	анкетування, непрофесійний інтерв’юер

Складання і виконання робочого плану ІНДЗ

План індивідуальної роботи повинен відповідати темі дослідження, мати чітку логіку поєднання теоретико-методичної, аналітичної та конструктивної частин. При розробці та обговоренні плану дослідження необхідно скласти поетапний календарний робочий план згідно із затвердженим на кафедрі графіком. У встановлений графіком кінцевий термін студент подає завершену індивідуальну навчально-дослідну роботу на рецензування викладачу. Невиконання графіка та систематичне відхилення від регламенту є підставою для недопущення студента до захисту індивідуальної роботи.

В робочому плані конкретного соціологічного дослідження (КСД) затверджується проект вибірки (метод дослідження, коли із загальної сукупності однорідних одиниць, відбирається певна частина, яка підпадає під обстеження) різних соціально-демографічних груп населення. Головна особливість вибірки – репрезентативність – це основні особливості вибірки, які мають збігатися із генеральною сукупністю. Основними параметрами генеральної сукупності в даному соціологічному дослідженні є вік і стать. Керуючись даними Державного комітету статистики на 2009 рік, в Україні проживало 53% жінок і 47% чоловіків; 36% населення складало генеральну сукупність віком до 30 років, 43% - від 30 до 60 років, 21% - від 60- до 99 років. Зважаючи на це, у правильно побудованій вибірці таке співвідношення має збігатися. Наприклад, із 50 опитаних 27 будуть жінки, а 23 – чоловіки. За таким алгоритмом студент-дослідник складає і інші параметри вибірки, зокрема, вік.

Студент ставить наступні проблеми, які має вирішити в ході організаційно-методичного етапу:

• Що треба зробити?

• Де?

• Коли?

• В які терміни?

Головним завданням цього етапу є підготовка інструментарію дослідження, формування групи збору первинної інформації, проведення пілотажного дослідження, тиражування методичного матеріалу для проведення соціологічної інформації (розробка анкети).

Анкета

Одним з найпоширеніших методів соціологічного дослідження (опитування), яке рекомендується провести студентам, є анкетування. Мета анкети – зацікавити, стимулювати респондента та полегшити йому відповіді на запитання. Це найбільш простий метод зібрання соціологічних даних, як з боку матеріальних витрат, так і організаційних зусиль. Тому його використовують окремі дослідники і організації, що професійно не займаються соціологічними дослідженнями, але мають потребу в одержанні соціологічної інформації. Такі позитивні сторони анкети як невелика кількість часу для опитування і необов’язковість фізичної присутності дослідника при анкетуванні, значно допоможуть студенту у проведенні ІНДЗ.

Інтерв’юер представляється респонденту і називає мету, з якою проводиться дослідження, гарантує анонімність опитування, використання його результатів у наукових цілях. Наголошує на значущості особистої участі респондента в анкетуванні, формулює правила заповнення анкети, порядок її повернення. Кількість анкет має бути на 5-10% більшою за кількість респондентів, тому що в ході опитування завжди можливі непередбачувані ситуації, анкети можуть не повернути, неправильно заповнити тощо. Достатній обсяг анкет складе 60-70 штук.

Підвищенню достовірності служить і забезпечення можливості респондентові ухилитися від відповіді, дати невизначену відповідь. Для цього в анкеті передбачають такі варіанти відповідей, як «мені важко відповісти», «як коли», «буває по-різному» тощо. Важливо також, щоб запитання не мали у своїх формулюваннях явних або неявних підказок. При формулюванні оцінувальних запитань і варіантів відповідей обов'язково стежать за збалансованістю позитивних і негативних суджень. Анкета ає містити від 10 до 15 визначеного типу питань.

Суттєве значення має і зовнішній вигляд анкети: якість паперу, чіткий шрифт. Текст запитання і запропоновані варіанти відповідей доцільно друкувати різними шрифтами. Це стосується також нумерації запитань і відповідей, різних пояснень основних змістових запитань. Значну роль у графічному оформленні відіграють ілюстративні матеріали, вказівні стрілки. Вони знімають втому, пояснюють зміст запитання, вказують на перехід до нової теми тощо.

Обсяг анкети має бути таким, що час на її заповнення не повинен перевищувати 20 хвилин.

1. Розпочинається анкета зі звертання до респондента у ввічливій формі.

Наприклад: Шановний друже! Я прошу приділити кілька хвилин Вашої уваги моїй анкеті та відповісти на запропоновані питання для вирішення гострої соціальної проблеми… Анонімність і конфіденційність гарантую. Прошу Вас детально ознайомитись з запитаннями і обвести ті відповіді на них, які найбільшою мірою збігаються з Вашою позицією або дописати свій варіант відповіді (вибирати не більше від двох варіантів відповіді).

Дякую за співпрацю!!!

2. Наступним етапом у розробці анкети є формулювання вступних простих питань, які зацікавлять респондента і залучать його до роботи.

3. Після інформаційних питань йде блок основних питань (для з’ясування оцінок соціальних явищ, мотивів, вчинків, прогнозованої поведінки).

4. Завершують основну частину анкети прості закриті чи відкриті питання та подяка.

5. В кінці додаються питання про соціально-демографічні дані респондента: вік, стать, місце проживання (село чи місто), освіта, посада, сімейний стан тощо.

Питання анкети можуть бути відкритими і закритими, прямими і непрямими, або питанями кількісної шкали та завжди відповідати наступним вимогам:

• валідність – міра відповідності питання анкети досліджуваному показникові;

• стислість – 11-13 слів є межею сприйняття фрази без перекручування;

• однозначність – однакове розуміння змісту питання всіма респондентами;

• логічна послідовність питань;

• уникання відвертих питань, складних, незрозумілих слів.

В анкетах, як правило, кореспондент в кінці дописує дату заповнення, населений пункт, номер анкети. Нумерація анкет повинна бути наскрізною.