24.Біржова угода

Біржова угода — це письмово оформлений документ на реальний товар зі встановленими строками поставки. Угода вважається біржо­вою, якщо вона укладена між членами біржі на товар, допущений до обігу на даній біржі, відповідно до строку і порядку, визначених Ста­тутом і Правилами біржової торгівлі (приклад біржового контракту за ф'ючерсною угодою наведений у додатку Н).

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному зас­відченню, але затверджуються загальними зборами біржі. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформа­цію може бути надано лише на вимогу органів слідства та суду. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржові опе­рації мають право здійснювати тільки члени біржі або брокери.

Біржовий торг ведеться публічно, голосом і жестом.

На кожен вид біржового товару ціни визначаються залежно від співвідношення попиту і пропозиції на даний момент біржових торгів. На біржі використовують такі поняття ціни: ціна продавця (пропо­зиції), ціна покупця (попиту), ціна біржової угоди, котирувальна ціна.

Ціна продавця на біржовий товар — ціна, вказана учасником біржо­вих торгів у заявці на продаж (див. додаток М), а також названа ним під час торгів з метою стимулювання продажу.

Під ціною покупця розуміють ціни, вказані покупцем у заявках стосовно купівлі, а також ті, що він називає безпо­середньо під час торгів, при обговоренні пропозиції продавця.

Ціною біржової угоди є остаточна з тих, які було названо покуп­цем (продавцем) і зафіксовано біржовим маклером.

Як зазначалося раніше, ціна біржових угод (біржового товару) -це ціна, за якою здійснюються операції купівлі-продажу великих партій матеріально-сировинних ресурсів, продукції виробничо-тех­нічного призначення, сільськогосподарської" продукції, товарів на­родного споживання на товарних біржах. Така ціна формується на базі біржової котировки (попиту й пропозиції) та надбавок або зни­жок із неї залежно від якості товару, віддалі товару від місця постав­ки, які вказуються у біржовому контракті. Угоду заданою ціною ук­ладає той, хто першим прийняв пропозицію. Для завершення опе­рації повинні бути зафіксовані три параметри: ціна, сума і строк поставки.

Ціна біржових угод є одним із видів вільних цін, який дає змогу повніше виявити попит і пропозицію на товари у масштабі регіону, країни та світового ринку як на час проведення торгів, так і у май­бутній період. У країнах із ринковою економікою ціни біржових ко­тирувань регулярно публікуються в періодичній пресі та електронній інформаційній мережі.

25.Форвардний контракт та ф'ючерсна угода

У практиці зарубіжного ринкового господарства певне місце по­сідають форвардні контракти. Форвардні контракти — це договірні зобов'язання приватних осіб з позабіржового обороту про поставку товарів у майбутньому без будь-якого офіційного гаранта.

Ціна за форвардним контрактом являє собою ціну на поставку то­вару в майбутньому (через місяць, три, шість або дев'ять місяців). Як і при спотовому контракті, оплата товару має бути проведена впро­довж двох днів після укладання угоди. Особливість угоди на умові форвард полягає в різниці у часі між укладанням угоди та поставкою товару покупцеві. Тому такі угоди називають ще угодами з відстро­ченою поставкою. У випадку укладання форвардної угоди покупець авансує продавця за товар визначених якісних характеристик, який він повинен виробити й поставити у встановлений час. Так, сільськогосподарський товаровиробник може восени підписати контракт на поставку зерна певних стандартів у період збирання врожаю за по­передньо узгодженою ціною. Такий форвардний контракт дає змогу гарантувати сприятливу ціну для покупця, а для товаровиробника — поповнити грошові кошти для здійснення процесу виробництва. Крім цього, перевага укладання таких угод виявляється у значній економії витрат на зберігання продукції. У міру становлення і роз­витку ринкових відносин в Україні обсяги форвардних угод будуть зростати. В торгівлі реальним товаром форвардні угоди, як правило, домінують.

Ф'ючерсні угоди укладаються між покупцем і продавцем з метою страхування від можливого зростання цін на нього на реальному рин­ку. Товар може реалізуватися за різними цінами. Система визначен­ня ціни у фінансових ф'ючерсних контрактах суттєво відрізняється від тих, що використовуються у звичайних комерційних операціях.

Ціна за ф'ючерсною угодою являє собою ціну за стандартний кон­тракт, в якому передбачається поставка в майбутньому визначених обсягів певного виду товару певної якісної характеристики. Ф'ю­черсні угоди — це стандартні типові контракти. Ціна такого контракту визначається на публічному аукціоні на біржових торгах. На відміну від угод на реальний товар за ф'ючерсними угодами реалізується не реальний товар, а лише договір на його можливу поставку в майбут­ньому періоді. Укладання таких угод здійснюється не з метою купівлі-продажу реального товару, а для страхування від можливих неспри­ятливих змін ціни. Практика показує, що переважна більшість ф'ю­черсних угод має фіктивний характер, оскільки лише 2 % угод завершуються поставкою товару, а решта — виплатою різниці в цінах. Згідно з ф'ючерсною угодою різницю між ціною контракту на мо­мент її укладання та реальною ціною, що склалася на ринку на день закінчення дії контракту, виплачує або покупець, або продавець. Якщо за цей період ціна зросте, таку різницю виплачує продавець. Для цього він укладає офсетну, або зустрічну (протилежну) угоду, яка передбачає купівлю такої ж партії товарів за новою, вже реальною ціною на момент закінчення терміну ф'ючерсної угоди. Покупець також укладає офсетну угоду на продаж такої ж партії товару за но­вою ціною та одержує виграну різницю. При зниженні ціни дія відбу­вається навпаки. В момент укладання офсетної угоди ф'ючерсна уго­да ліквідується.

Для того щоб застрахуватися від можливих втрат внаслідок змін, при здійсненні контрактів на реальний товар біржових операцій зас­тосовують хеджування — зустрічну комерційну операцію на реаліза­цію товару відповідної якості за відповідною ціною.

Від ціни базового сорту визначають строкові угоди, які уклада­ються на заздалегідь обумовлену кількість товару, угода про постав­ку якого є біржовим документом, що містить чітко визначені обо­в'язки сторін і ціни. Такі угоди називаються варрантами.

Про тенденції зміни цін на товар судять за цінами у варранті. Розпорядження про купівлю чи продаж товару надходить без­посередньо брокерам-членам біржі в торговий зал по телефону чи факсу. На торг брокер-член біржі може прийти з пакетом замовлень клієнтів. Замовники можуть супроводжувати свої розпорядження різними інструкціями: зазначенням мінімальної або максимальної ціни, кількості контрактів на продаж чи купівлю, вказівками щодо заміни контрактів тощо. На замовленні вказується час надходження цього документа брокеру в «яму». При укладанні угоди брокер вно­сить в спеціальний бланк кодовий номер свого контракту, час укла­дання угоди, місяць постачання, ціну, обсяг товару. Ці дані негайно передаються присутнім у кожній «ямі», спостерігачам біржі та в комп'ютерну систему обліку. Інформація про ціни демонструється на спеціальному табло торгового залу біржі, а також передається на інші біржі і через біржові служби інформації - засобам масової інформації.