Приклади індивідуальних практичних завдань

(для вечірньої форми навчання)

Завдання 1.

Скласти перелік способів захисту прав акціонера. Підготувати зразок позовної заяви з необхідними додатками у випадку безпідставного недопущення на загальні збори акціонерів.

Оформлення та оцінювання індивідуальних завдань

Про виконання завдання студент звітує у письмовій формі. Звіт друкується на аркушах формату А4, шрифт – Times New Roman, розмір кеглю – 14, поля – 2 см, нумерація сторінок – у верхньому правому куті, міжрядковий інтервал – 1,5.

На титульному аркуші студент записує назву міністерства, університету, факультету, навчальної дисципліни. Нижче робиться запис:

"Звіт про виконання індивідуального завдання (назва завдання)" студента (прізвище, ініціали, шифр академічної групи).

Граничний термін подання звіту про виконання завдання на кафедру (корпус 1, кімната 531) визначено цією програмою. Звіти, що надійдуть на кафедру пізніше встановленого терміну, не розглядаються і не оцінюються.

Індивідуальні завдання готуються з використанням документів та інформації юридичних статей у ЗМІ, наукової, навчальної літератури та нормативно-правових актів, їх аналізу, узагальнення тощо.

Індивідуальне завдання виконується особисто студентом, належно оформляється і здається викладачу, який його видав.

Бажано, щоб індивідуальне завдання містило елементи наукового характеру чи новації, що має знайти відображення в результатах виконаної роботи.

В. - підбір матеріалів за темами (питаннями) СРС, їх аналіз, творче опрацювання

Цей вид роботи передбачає формування добірок матеріалів за окремими, визначеними цією програмою або погодженими з викладачем, темами (питаннями) СРС, як правило – проблемного характеру.

Матеріали, добір яких здійснюється, можуть включати інформацію з наукових, практичних публікацій, монографій, авторефератів дисертацій тощо.

Зібрані за певним питанням матеріали мають бути творчо опрацьовані студентом з професійної точки зору. До результату такої роботи обов’язково додаються копії першоджерел чи їх використаних частин. Результат цієї роботи може оформлюватися як реферат, есе чи інша форма творчого опрацювання матеріалів.

Орієнтовний перелік тем для рефератів (есе)

1. Поняття “корпорація” та “корпоративні відносини”.

2. Обґрунтування виділу корпоративного права у самостійну галузь права чи інститут права.

3. Організаційно-правова форма корпоративного суб’єкта.

4. Дієздатність та правоздатність корпоративного суб’єкта.

5. Оперативне управління та господарське відання як режими майна корпоративного суб’єкта.

6. Особливості державної реєстрації / створення корпоративних суб’єктів (за сферами діяльності чи за організаційними формами).

7. Вина юридичної особи як умова притягнення до юридичної відповідальності .

8. Права держави як засновника державного (казенного) підприємства .

9. Поняття “міноритарний акціонер”.

10. Виключення учасника господарського товариства.

VII. Система поточного і підсумкового контролю якості знань студентів з дисципліни Принципи і види контролю знань студентів

Контроль знань є невід’ємною складовою навчального процесу в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники результатів контролю знань студентів відображають ступінь опанування змісту навчальної програми, рівень засвоєння матеріалу, якість отриманих знань, а також є основою для прийняття рішення щодо переведення студента на наступний рік навчання, призначення стипендії, випуск з вузу та видачу диплому. За результатами контролю оцінюється робота як окремого студента, так і академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу.

Перевірка і оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів. За умови вірної організації контроль знань слугує навчальним, виховним, організаційним, методичним та іншим цілям.

Контроль знань будується на таких основних принципах:

• систематичність та плановість проведення контролю (перевірка і оцінювання знань повинні проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики);

• недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться на контроль, та змістом програми дисципліни (всі завдання розробляються виключно в межах програмного матеріалу, хоча і не повинні дублювати назви програмних питань);

• об’єктивність та прозорість контролю (диференціація оцінок здійснюється за об’єктивними заздалегідь визначеними критеріями, інформація про всі форми контрольних заходів та критерії оцінювання доводиться до студентів на початку вивчення дисципліни, оцінка знань студента повинна відповідати дійсній якості і кількості засвоєних знань, вмінь і навичок);

• забезпечення умов для належної підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом і у часі;

• забезпечення умов для всебічного розкриття індивідуальних здібностей кожного окремого студента, розвитку його творчого мислення (завдання для поточного та підсумкового контролю формулюються з урахуванням комплексного, творчого підходу).

Відповідно до "Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ", ухваленого Вченою радою університету від 28.05.2009 р. − оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів:

1) поточного оцінювання знань;

2) підсумкового оцінювання знань.

Завданням поточного оцінювання є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу частинами, умінь та навичок самостійно опрацьовувати літературу, здатності осмислити зміст теми, розділу чи окремого питання, усно чи письмово подати матеріал на потрібному рівні.

Завданнями підсумкового оцінювання є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими її розділами, здатності творчо використовувати здобуті знання, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми в рамках програмного матеріалу навчальної дисципліни.