
- •1.1. Сучасний стан товарного вирощування коропових риб
- •1.2. Біологічні особливості коропа
- •1.3. Біологічні особливості білого амура
- •1.4. Біологічні особливості білого товстолоба
- •1.5. Біологічні особливості строкатого товстолоба
- •Розділ 2. Визначення статистичних залежностей при вирощуванні дволіток коропа.
- •2.1. Розраховуємо коефіцієнт парної кореляції між щільністю посадки і кінцевою масою ( табл. 1 ).
- •2.2. Розраховуємо коефіцієнт парної кореляції між щільністю посадки та виходом рибопродукції (табл.2)
- •2.3. Визначаємо регресійну лінійну модель залежності кінцевої маси від щільності посадки риби.
- •2.4. Визначення регресійної лінійної моделі залежності виходу рибопродукції від щільності посадки риби.
- •2.5. Графічна модель залежності виходу рибопродукції від щільності посадки.
- •2.6. Графічна модель залежності кінцевої маси від щільності посадки.
- •2.7. Побудова таблиць прогнозованих значень кінцевої маси риб і виходу рибопродукції при зміні щільності посадки.
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Зміст
Вступ
Розділ 1. Огляд літератури. . 1.1. Сучасний стан товарного вирощування коропових риб.
1.2. Біологічні особливості коропа.
1.3. Біологічні особливості білого амура.
1.4. Біологічні особливості білого товстолоба.
1.5. Біологічні особливості строкатого товстолоба.
Розділ 2. Визначення статистичних залежностей при вирощуванні дволіток коропа.
2.1. Розрахунок коефіцієнта парної кореляції між щільністю посадки і кінцевою масою.
2.2. Розрахування коефіцієнта парної кореляції між щільністю посадки і виходом рибопродукції.
2.3. Визначення регресійної лінійної моделі залежності кінцевої маси від щільності посадки риби.
2.4. Визначення регресійної лінійної моделі залежності виходу рибопродукції від щільності посадки риби.
2.5. Графічна модель залежності виходу рибопродукції від щільності посадки.
2.6. Графічна модель залежності кінцевої маси від щільності посадки.
2.7. Побудова таблиць прогнозованих значень кінцевої маси риб і виходу рибопродукції при зміні щільності посадки.
Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ
Сучасний стан рибного господарства України характеризується суттєвим зменшенням обсягів виробництва. Значне підвищення цін на комбікорми, мінеральні добрива та інші засоби виробництва поряд з низькою купівельною спроможністю населення призвело до зменшення економічної ефективності інтенсивного виробництва більшості господарств. Зовнішні зв'язки для реалізації рибної продукції за кордон мало налагоджені і цьому перешкоджає ряд об'єктивних та суб'єктивних причин.
За таких несприятливих умов і при відсутності державних дотацій на рибну продукцію викликає інтерес впровадження низько – витратних ресурсом – заощаджуючи технологій, спрямованих, у першу чергу, на суттєве підвищення ефективності використання природного біопродукційного потенціалу водойм з максимальною реалізацією можливостей сучасної випасної аквакультури. Одночасно, у випадках коли це економічно виправдано, перевагу слід надавати інтенсивним методам вирощування . Найбільш перспективним з економічної точки зору сьогодні є рибництво в природних водоймах, та ставове рибництво.
У зв'язку з цим одним з основних заходів є проектування та будівництво ставових і озерних рибницьких господарств, які вирощують товарну рибу, а також рибницьких заводів (риборозплідників), які вирощують молодь цінних видів риб та збільшують запаси їх у природних водоймах та водосховищах.
Україна має великий потенціал розвитку рибництва. Величина ставового фонду країни та її кліматичні умови дають можливість забезпечити рибною продукцією не лише внутрішній ринок, але й виробляти її у значній кількості на експорт.
У відомій нормативно-технологічній документації рекомендовані величини щільностей посадки традиційних для України об'єктів ставової полікультури - коропа та рослиноїдних риб - розроблені диференційовано в залежності від зони рибництва, і передбачають наявність природної кормової бази на певному оптимальному рівні. Проте застосування їх щодо конкретних господарств іноді вимагає відповідного коригування, оскільки умови середовища окремих ставів в межах кожної фізико-географічної зони мають свої особливості, які суттєво впливають на розвиток кормових організмів.
На практиці ці питання вирішуються, у більшості випадків, виходячи з досвіду господарювання, без проведення спеціальних розрахунків, що не завжди дає позитивні результати.
В зв'язку з цим викликає інтерес використання розрахункового способу визначення щільностей посадок об'єктів ставової полікультури із застосуванням оптимізаційної математичної моделі. При її розробці використані методичні підходи на основі яких, виходячи з рівня розвитку природної кормової бази, визначались норми зариблення водойм-охолоджувачів енергетичних установок та малих водосховищ. Принциповою відмінністю запропонованих розрахунків для ставових водойм є те, що в них може бути врахована наявність у спектрі живлення риб кількох основних груп кормових організмів.
1.1. Сучасний стан товарного вирощування коропових риб
В сучасних умовах ведення аквакультури у ставових рибних господарствах вимагає відпрацювання економічно та екологічно доцільних методів, спрямованих на раціональне використання харчових ланцюгів водойм, застосування цінних високопродуктивних об’єктів культивування з метою підвищення біопродуктивності водойм [2].
В умовах економічної нестабільності переходу до ринкових відносин об’єм виробництва риби у внутрішніх водоймах і зокрема в ставових рибних господарствах за період з 1987 по 2003 рік скоротився більше ніж в чотири рази. Виробництво ставової риби в 2003 році становило 23 тисячі тонн проти 98,2 тисяч тонн в 1987 році [1].
Одним із ефективних напрямів у товарній аквакультурі є розведення та вирощування риби у ставових рибних господарствах. В останні 15 років перехідного періоду розвитку економіки господарства у товарному рибництві України спостерігається спад обсягів виробництва та вилову товарної риби (майже на 70 %), що пов’зано із значним скороченням використання штучних рибних кормів (близько 90 %) через їх високу вартість, податковим тиском, незадовільним кредитуванням в умовах сезонного характеру виробництва та дволітнім циклом ведення рибництва [5].
В умовах економічної нестабільності перехідного періоду заслуговує на увагу інтенсивна форма ведення господарювання. Основними об’єктами аквакультури в України є такі види риб: короп, білий і строкатий товстолоби, білий амур, канальний сом, лососеві тощо [9].
Короп є основним об’єктом ставового рибництва на сьогодні, хоча останніми роками дедалі більшу питому вагу у загальному обсязі товарної продукції становлять рослиноїдні – білий і строкатий товстолоби, білий амур.
Ефективним і доцільним є створення товарних коропових господарств за інтенсивної технології вирощування. Досить важливим є введення в полікультуру додаткових об’єктів, а саме рослиноїдних риб. Завдяки такому поєднанню об’єктів, а також застосуванню інтенсифікаційних заходів можна досягти значних результатів у тепловодному ставовому рибництві [11].
Обов’язковими заходами в числі інших технологічних процесів є годівля риб. Таким чином, економія комбікормів на ставах господарства досягають, по-перше, завдяки раціональній організації годівлі риб, по-друге, за введення в полікультуру рослиноїдних риб з одночасним стимулюванням розвитку природної кормової бази і нарешті – за діючій на підприємстві системі матеріального стимулювання працюючих за економію комбікормів.
В даному підприємстві для вирощування риби щорічно зариблюють близько 238 га ставів першого та другого порядку, що становить 89,8 % наявної площі цієї категорії ставів. Протягом 1995-1998 рр. рівень використання нагульних ставів становив 91,6-92,3 %, що значно перевищує показники вцілому по ВО „Укррибгосп”, які 1998 р. становили, відповідно, 82 % і 84,1 %.
Встановлено, що ефективне вирощування товарної риби можливе лише при здійсненні науково обґрунтованої системи заощаджень ресурсів та системи комплексної інтенсифікації [11].