21. Карта стратегічних груп як основний діагностичний спосіб визначення конкурентних позицій суперників. Вибір стратегічних змінних. Оцінка результатів побудови.

ссылка: (Євдокимова Н. М., Кірієнко А. В.Є 15 Економічна діагностика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2005. — 110 с.)

У загальній характеристиці галузі особливо виділяються риси, які дають уявлення про продукт і ступінь його диференційованос­ті, про кількість і відносні розміри виробників та споживачів, наявність ефекту від масштабу та рентабельність виробництва.

Для виділення рушійних сил розвитку галузі аналізують загаль­ноекономічні тенденції, зміни щодо складу покупців та постачаль­ників, зміни ступеня невизначеності та ризикованості інвестування тощо.

• Слід зосередити увагу на тих положеннях методики, які стосуються діагностики «центрального рингу» галузі, тобто суперництва серед функціонуючих у галузі підприємств. Важливим для опанування є визначення чинників, що впливають на рівень інтенсивнос­ті конкурентної боротьби. Деякі з них — ступінь концентрації учасників — можуть бути кількісно визначені.

Для опанування способами перевірки сили монопольної влади у галузі слід розібратись в особливостях розрахунків відповідних показників, що використовуються у світовій практиці: індексом Бейна, індексом Лернера, індексом Тобіна.

Використовується такий інструмент аналізу, як карта стратегіч­них груп суперників. Поглиблений її опис міститься у згаданій книзі М. Портера. Конкурентні позиції підприємств-суперників оцінюють за допомогою спеціального прийому складання карти стратегічних груп. Для цього виконується така аналітична процедура з графічною побудовою:

• установлюється спектр характеристик, які відрізняють одне підприємство від іншого — ціново-якісні параметри, орієнтація на певного споживача;

• вибираються попарно характеристики, які не корелюють між собою;

• формується система координат за встановленими характерис­тиками;

• координати кожного підприємства наносять на площину;

• точки, що розміщуються близько, поєднуються — це і є стратегічні групи;

• кожну групу окреслюють колом, що визначає її частку в загальному обсязі виробництва (продаж) галузі.

Приклад побудови карти стратегічних груп для виробниц-тва соків зображено на рис.1. Слід зазначити, що важливість висновків структурного аналізу в межах галузі зумовлює потребу в побудові кількох варіантів карти і зіставленні результатів.

Рис. 1. Карта стратегічних груп ринку соків в Україні

22. Аналіз найближчих конкурентів; майбутні цілі й поточна стратегія, припущення і можливості.

ссылка: (Євдокимова Н. М., Кірієнко А. В.Є 15 Економічна діагностика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2005. — 110 с.)

Аналіз найближчих конкурентів є, по суті, одним із методично найпростіших, але водночас найскладнішим для здійснення. Існують такі компоненти аналізу: майбутні цілі, поточні стратегії, припущення конкурентів щодо себе та інших суперників та їх спроможність у кожній функціональній сфері.

Опановуючи методичні підходи до підготовки завершального розділу діагностики галузі, варто зосередитись на механізмах впливу основних чинників на еволюцію галузі. Розуміючи природу найголовніших проблем розвитку, можна передбачити майбутні зміни, дуже важливі для прийняття стратегічних рішень кожним з існуючих або потенційних учасників галузі. Згідно концепцією життєвого циклу галузі з якою природа конкуренції мірою проходження галузі через її життєвий цикл зазнаватиме суттєвих змін. Впливовими щодо еволюції галузі слід уважати також зміни у цільових сегментах ринку, зміни масштабів виробництва, зміни ступеня невизначеності майбутнього галузі і ризикованості інвестування, інноваційні зміни тощо.