25.Охара-зуйтезначеня та вплив держ.Та громадського регулюваня од.

Правове регул.даного питання визначено ЗУ «Про оцінку майна, мойн.прав…».

Стаття 23. Державне регул.ОД полягає в забезпеченні формування та розвитку інфраструктури оцінки майна в Укр., об’єктивності та законності її проведення, відповідності оцінки майна нормативно-правовим актам з оцінки майна, впровадження в практику оціночної діяльності міжнародних норм та правил оцінки майна, забезпеченні суспільних інтересів у питаннях оцінки майна, проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Основниминапрямами державного регулюванняоціночноїдіяльності є:

- контроль за дотриманнямєдності нормативно-правового та організаційногозабезпеченняоцінки майна;

- забезпечення норм і рівняпрофесійноїпідготовкиоцінювачів та контроль за їхдодержанням;

- контроль за виконаннямоцінювачами та суб’єктамиоціночноїдіяльності умов здійсненняоціночноїдіяльності;

- організаційнезабезпеченняроботиНаглядової ради та Екзаменаційноїкомісії;

- видачакваліфікаційнихсвідоцтв та сертифікатів;

- визнання статусу саморегулівнихорганізаційоцінювачів та контроль за додержанням ними правил громадськогорегулюванняоцінки майна;

- тощо.

Стаття 24.Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд держ.майна України - забезпечує широке інформування суспільства з питань оціночної діяльності, стану та особливостей ціноутворення на майно та майнові права в Україні. Фонд держ.майна було створено Постановою КабМіну для здійсненядержюполітики у сфері приватизації держ.майна.

Громадське регул.ОД здійснюється Укр.товариством оцінювачів (УТО). Яке є саморегулівною організацією оцінювачів. Саморегулівні організації є юрид.особами, що діють на засадах самоврядування, і діяльність яких не має на меті отримання прибутку.Саморегулівні організації оцінювачів здійснюють такі повноваження з громадського регулювання оціночної діяльності:

- контроль за виконаннямположень (національнихстандартів)оцінки майна та інших нормативно-правовихактів з оцінки майна, забезпеченнямналежноїякостіоцінки майна, яка проводиться оцінювачами — її членами;

- рецензуваннязвіту про оцінку майна, яка проводиться оцінювачами — членами саморегулівноїорганізаціїоцінювачів;

- участь у розробленні нормативно-правовихактів з оцінки майна;

- участь у професійнійпідготовціоцінювачів;

- участь у складіЕкзаменаційноїкомісії та Наглядової ради;

- тощо.

26.Проаналіз. Характерні особливості правового статусу рухомого майна, що може бути предметом закладу.

Правове регул.цьогопитаня висвітлюється в ЗУ «Про заставу».

Застава — цеспосібзабезпеченнязобов’язань, якщоінше не встановлено законом.

Заклад — застава рухомого майна, при якіймайно, щоскладає предмет застави, передаєтьсязаставодавцем у володіннязаставодержателя.

За угодоюзаставодержателяіззаставодавцем предмет заставиможе бути залишено у заставодавцяпід замком та печаткоюзаставодержателя (тверда застава). Індивідуальновизначенарічможе бути залишена у заставодавця з накладеннямзнаків, якізасвідчують заставу.

Заставодержательмає право користуватися предметом закладу, якщоцепередбачено договором.

Заставодержатель, якщоінше не передбачено договором, зобов’язаний:

- у випадках, коли цепередбачено договором, одержувати з предмета закладу доход в інтересахзаставодавця;

- належним чином утримувати предмет закладу, нести відповідальність за нього у випадках, коли немаєдоказів, щовтрата, пошкодженняабозагибель закладу сталися не з його вини;

- тощо.

Предметом застави (закладу)можуть бути майно та майнові права. Також предметом застави можуть бути :

- майно, яке відповідно до законодавстваУкраїниможе бути відчуженозаставодавцем та на яке може бути зверненостягнення;

- майно, яке стане власністюзаставодавцяпісляукладення договору застави (врожай);