Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
7_2_Метод матер_заочка_част_2_ІДПЗК_БЛМ_2012_20...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
640 Кб
Скачать

Поправка х

Повноваження, не надані цією Конституцією Сполученим Штатам і не заборонені нею ж окремим штатам, залишаються відповідно за штатами або за народом....

5.2. Навчальні матеріали для підготовки до семінарів Тема № 12. Становлення буржуазної держави – держави нового типу

План

1. Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людської цивілізації.

2. Буржуазні революції ХVІІ–ХІХ ст. та їх вплив на становлення держави нового типу.

* * *

У середині XVII ст. західна цивілізація вступає в нову епоху, яку історики називають Новим часом. Її зміст характеризується якісно новим станом людського суспільства, котре за своїм соціально-правовим характером стає громадянським. На відміну від попереднього суспільства, громадянське суспільство засновано на визнанні загальної правової рівності людей. Уперше в багатовіковій історії всі люди, незалежно від їх соціального походження і становища, юридично були визнані рівними учасниками громадського життя. Соціальними суб’єктами цього суспільства стають громадяни (звідси і походить назва.), котрі мають не тільки обов’язки, але й низку визнаних законом прав і свобод. Важливу роль в його становленні відіграли перші буржуазні революції (ХУІІ-ХУІІІ ст.) в країнах Західної Європи та на американському континенті. З’ясуванню передумов становлення громадянського суспільства та впливу подій буржуазних революцій на процес становлення нового типу держави – буржуазної, її сутності та призначення в нових умовах і присвячено пропоноване семінарське заняття .

1. Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людського суспільства

Кардинальні перетворення в епоху нового часу відбулися під упливом нерозривно пов’язаних між собою соціально-економічних, політичних та ідеологічних процесів, що здійснили переворот у свідомості людей, створили відповідну систему цінностей нового суспільства.

Серед них найважливіші: урбанізація небувале зростання міст, що породило так званий третій стан, соціальну основу якого складали буржуа — жителі міст. Будучи головною зацікавленою верствою руху за зрівняння свобод, особистої і майнової недоторканності, третій стан, по суті, очолив рух до безстанового (громадянського) суспільства;

індустріалізація постійно зростаюче використання у виробництві машин, початок якому поклав промисловий переворот в Англії у другій половині XVIII століття. Людина нової епохи вже інакше дивиться на суспільство і природу, вважаючи, що їх можливо і навіть бажано контролювати й видозмінювати;

поширення нових суспільно-політичних ідей, які обґрунтовували об’єктивну неминучість становлення нового суспільства. Започатковані ще в релігійних вже у XVIII столітті вони набули світського характеру. Французьким мислителям — Вольтерові, Монтеск’є, Руссо — вдалося в концентрованій формі викласти головні ідеї передової політичної думки того часу;

демократизація політичного життя обумовила нове ставлення до державної влади, як такої, що позбавляється божественної санкції, є раціональною, про неї судять за результатами більш-менш вдалих дій тих, кому суспільство доручило правління.

Усі ці передумови сприяли появі соціального ідеалу нового суспільства — суспільства, де людина визнається вищою соціальною цінністю, враховується й забезпечується здійснення різноманітних інтересів індивідів та соціальних груп, гарантується економічна, політична та ідеологічна свобода громадян і їх об’єднань .Цей ідеал, що сформувався загалом на зорі нового часу, став основним змістом нової епохи, котру цілком справедливо можна назвати епохою громадянського суспільства.

Процес становлення громадянського суспільства відбувався нерівномірно і нараховує століття. Залежно від ступеня наближення фактичного стану суспільства до його соціального ідеалу, епоху громадянського суспільства можна поділити на два етапи: перший — формування основ громадянського суспільства (сер. XVII – сер. ХХ ст.); другий — розвиток громадянського суспільства на власній основі (сер. ХХ ст. — до сьогодення).

Перший етап поділяється на два періоди. Історичною віхою першого періоду є англійська революція середини XVII ст., французька й американська революції кінця XVIIІ ст.-сер. ХІХ ст. Основною зацікавленою силою руху до безстанового (громадянського) суспільства стала буржуазія. У цьому проміжку часу буржуазія як економічно найбільш сильний і політично організований клас вступила в боротьбу з феодалізмом, ставши виразником інтересів суспільства в цілому, і тим самим виконавши свою революційну роль

Другий період характеризується тим, що зі зміцненням своїх економічних та політичних позицій буржуазія звужує своє розуміння соціально справедливого суспільства до формальної та юридичної рівності членів цього суспільства. Цей класовий егоїзм зазнав жорсткого опору з боку іншої, більш чисельної частини суспільства — робочих та подібних соціальних верств. Тому майже століття (сер. ХІХ – сер. ХХ ст.) відбувалася політична, а іноді і збройна боротьба за створення суспільства, заснованого не тільки на юридичній, але й фактичній рівності громадян.

Тільки на другому етапі розвитку громадянського суспільства (після Другої світової війни) заможні класи змушені були рахуватись із загальнонаціональними інтересами, йти на компроміси з іншими класами. Післявоєнний час — це час завершення процесу формування основ громадянського суспільства й початок нового періоду його розвитку, проблеми ы протиріччя якого потребували спеціального інституту, котрий був би спроможним примирити розрізнені інтереси. Ним виступила держава, яка покликана за допомогою права сприяти подоланню конфліктів і надзвичайних ситуацій, забезпечити оптимальні умови для нормального функціонування суспільства.

Таким чином, держава нового типу є продуктом небувалого до тих пір соціального потрясіння, яке призвело до кардинальних (насильницьких) змін попереднього соціально-економічного та політичного укладу і системи цінностей — революції. Революції, які відбувалися в західному світі, можна умовно поділити на: ранні (XVI-XVII ст.) — голландська й англійська; останньої чверті XVIIІ ст. — американська і французька, середини ХІХ ст. — революції у Німеччині та в деяких інших, т.зв. периферійних державах.