ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Л.М. Бостан

Історія держави і права зарубіжних країн

Навчально-методичний посібник

для студентів І-го курсу юридичного факультету

(заочна форма навчання)

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № 5 від 25 грудня 2009 р.

Запоріжжя

2010

УДК 340.12(4/9) (075.8)

ББК Х2(4/8)я73

Б 855

Бостан Л.М. Історія держави і права зарубіжних країн: держава і право епохи громадянського суспільства. Навчально-методичний посібник для студентів І-го курсу юридичного факультету (заочна форма навчання) — Запоріжжя: ЗНУ, 2010. – 118 с.

Пропоновані навчально-методичні матеріали містять перелік та зміст основних форм контролю самостійної роботи студентів заочної форми навчання по другому змістовному модулю «Держава і право епохи громадянського суспільства» навчальної дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн»; навчальні матеріали для підготовки до семінарських занять (короткий виклад лекцій по темам, витяги з джерел), загальні рекомендації та орієнтовний перелік тем курсових робіт, список рекомендованої навчальної і спеціальної літератури.

Рецензент: Г.М. Васильчук, д.і.н., доцент

Відповідальний за випуск: Л.М. Бостан, к.і.н., доцент

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………..…........4

І. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ…………………………………...……..6

ІІ. МОДУЛЬНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ…………..……12

2.1.Завдання для виконання модульної контрольної роботи…12

2.2. 3авдання для підсумкового контролю (питання до іспиту, тестові завдання)……………………………………………….19

ІІІ. Додатки…………………………………………...…………….37

3.1. Пам’ятки права……………..………………………………….37

3.2. Навчальні матеріали для підготовки до семінарів…………........................................................................48

ІІІ. література…………………..………………………………..108

V. СЛОВНИК…………………………………………….…………..110

ВСТУП

Вивчення другої частини навчальної дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» охоплює теми №№12-20 змістового модуля №2 «Держава і право країн епохи громадянського суспільства». Основними формами контролю самостійного засвоєння навчального матеріалу студентами заочної форми навчання є поточний (семінари), модульний (письмова модульна контрольна робота), підсумковий (іспит).

Семінарське заняття – один з основних видів навчальних занять, в ході котрого викладач організовує обговорення питань з визначених тем робочої програми. Воно проводиться у формі виступів з наступним обговоренням викладених у ньому положень (тез), бесіди, рецензування рефератів і доповідей, дискусій тощо. Семінарські заняття сприяють розвиткові творчої самостійності студентів, набуттю ними вмінь та навичок роботи з першоджерелами, підготовки виступу (доповіді, реферату), його обговорення; дискусії.

З метою ефективної підготовки до семінарських занять пропонуються наступні навчально-методичні матеріали, які містять тематику та плани семінарських занять, матеріали для самостійного опрацювання, а також методичні рекомендації щодо підготовки до них.

Обмежений обсяг годин для аудиторної роботи обумовлює необхідність ефективної самостійної роботи студента з вивчення навчальної дисципліни. Контроль за результатами самостійної роботи студента здійснюється у формі письмової (модульної) контрольної роботи, результати якої враховуються при проведенні підсумкового контролю, а це означає, що вона є обов’язковою.

Перелік завдань для модульного і підсумкового контролю пропонується нижче.

Рекомендована література, до якої необхідно звертатися у процесі самостійної роботи, наведена як в методичних рекомендаціях, так і в списку додаткової літератури цього видання.

В результаті опанування передбаченого програмою матеріалу студенти повинні:

знати:

1) хронологічні межі, найважливіші події та явища в історії державно-правового розвитку зарубіжних країн епохи становлення та розвитку громадянського суспільства, що характеризують:

• процес виникнення та розвиток держави і права в епоху громадянського

• загальні закономірності та особливості процесів державо- і- правотворення в країнах західної та східної цивілізацій в епоху громадянського суспільства;

• сутність держави, її функції та механізм в епоху громадянського суспільства;

• форми держави: форма державного правління, форма політичного режиму та форма державно-територіального устрою країн громадянського суспільства;

• сутність права в епоху громадянського суспільств;

• форми (джерела) права країн епохи громадянського суспільств;

• процес становлення права нового (буржуазного) типу у країнах західної цивілізації, формування її світових правових сімей;

• процес становлення та розвиток галузей права: конституційного (державного), цивільного та суміжних з нею галузей права, кримінального права та кримінального процесу;

• основні інститути конституційного, цивільного, кримінального і кримінально-процесуального права в країнах західної та східної цивілізацій.

2) Поняття та терміни, притаманні для відповідного етапу розвитку держави і права в зарубіжних країнах.

вміти:

- використовувати методологічні принципи й методи історико-правової науки при аналізі та оцінці різних подій історії державо - і- правотворення,

- аналізувати процеси державотворення в зарубіжних країнах, визначати його загальні та специфічні риси в країнах західної та східної цивілізацій;

- систематизувати та узагальнювати досвід державно-правового розвитку зарубіжних країн;

- визначати межі можливого використання зарубіжного досвіду в розбудові української держави;

- аналізувати і тлумачити історичні пам’ятки права, на основі їх реконструювати державно-правові явища,

Модуль ІІ. Держава і право країн епохи громадянського суспільства

І. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Семінар№1

ТЕМА №12: ”Становлення буржуазної держави — держави нового типу в країнах Західної Європи і Північної Америки” (2 год.)

План

1. Перші буржуазні революції в країнах Західної Європи та Північної Америки (ХVІ — XVІІІ ст.ст.), їх вплив на становлення держави нового типу.

2. Пошук та затвердження нових форм державної організації в країнах Західної Європи та Північної Америки в роки перших буржуазних революцій:

а) форма англійської держави;

б) форма держави США за конституцією 1787 р.;

в) форма держави Франції 1789 — 1799 рр.

3. Буржуазна і капіталістична держава — держава перехідного типу.

Методичні рекомендації

Цим семінарським заняттям розпочинається вивчення історії держави і права зарубіжних країн епохи становлення громадянського суспільства. Тому, готуючись до нього, слід передусім уважно прочитати конспект лекції, ознайомитись з матеріалами навчального посібника (див.: Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник для студентів, курсантів, слухачів. —К.: Центр учбової літератури, 2008.— С.297–323), виконати завдання для самостійної роботи .

Підготовка до висвітлення першого питання плану має ґрунтуватися на знаннях шкільної програми всесвітньої історії (8 клас), відновити які певною мірою допоможуть виконані завдання для самостійної роботи. Звернувши увагу на спільне та особливе в соціально-економічних, політичних та ідеологічних передумовах переходу від феодального ладу до буржуазного, які мали місце в країнах Західної Європи та Північної Америки, слід згадати, що перехід людства від середньовіччя до нового часу бере свій початок ще в XV–XVI століттях, тобто в епоху Відродження та Реформації. Саме в цей час починається переворот перш за все в політичній і правовій свідомості людей, в економіці, яка все більше орієнтується на капіталістичне підприємництво. В цьому вам допоможе вивчення політичних і правових програм ідеологів ранньої буржуазії. Необхідно також показати, що було відмінного в процесі зародження капіталістичних відносин в Голландії, Англії, англійських колоніях Північної Америки, Франції і як ці особливості вплинули на становлення тут держави нового типу — буржуазної держави.

Розкриваючи друге питання, необхідно наголосити на тому, що з часу перших буржуазних революцій розпочався процес затвердження сучасної держави, яка принципово відрізнялась від держави попередньої епохи. Характеристика основних програмних документів перших буржуазних революцій, конституцій, прийнятих в роки революцій, їх порівняльний аналіз сприятимуть висвітленню боротьби республіканських та монархічних тенденцій у встановленні форми держави в цих країнах у новий час. Розуміння характеру революцій в Голландії, Англії, Франції, англійських колоніях Північної Америки за їх наслідками допоможе відповісти на питання, чим був обумовлений вибір тих чи інших державних форм в цих країнах.

Зміст третього питання передбачає спробу узагальнення матеріалу по 1, 2 питаннях плану семінару і відповідно, пошук відповіді на запитання, чому держава нового типу, становлення якої розпочалося в період перших буржуазних революцій, увійшла в історію як буржуазна, капіталістична держава, які її характерні риси, яким є її місце в історії державотворення?

Література: