Позначення условні графічні. Елементи і пристрої машин і апаратів хімічних виробництв (гост 2.793-79,гост 2.793-79)

Елемент	Позначення
Гідробак: відкритий під атмосферним тиском
те саме, зі зливним трубопроводом вище рівня робочої рідини
те саме, зі зливним трубопроводом нижче рівня робочої рідини
те саме, з трубопроводом для зливу з бака
закритий під тиском, нижчим за атмосферний
Фільтр для рідини або повітря
Сепаратор (водовідділювач)
Охолоджувач рідини або повітря (газу)
Охолоджувач і нагрівач (ззовні ромба зображається трубопровід охолоджуючого або нагріваючого середовища)
Акумулятор гідравлічний або пневматичний (ресивер): загальне позначення
гідравлічний (без зазначення принципу дії)
О сушувач повітря (газу) хімічним засобом
Конденсатовідвідник (конденсаційний горщик)
Нагрівач рідини або повітря (газу)

3. Вимоги до виконання креслень загального виду апаратів

Креслення загального виду повинні виконуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 2.120.-73 ЄСКД на виконання технічних проектів.

Креслення загального вигляду повинне вміщувати наступну інформацію:

а) зображення виробу (апарату, машини), необхідні види, розрізи и перетини, що дають повне уявлення про пристрій виробу;

б) основні розміри — конструктивні, приєднувальні і габаритні, а в випадку необхідності — настановні монтажні і граничні відхилення частин, що рухаються;

в) позначення посадок у відповідальних сполученнях при необхідності;

г) вигляд або схему з дійсним розташуванням штуцерів, люків лап і др.;

д) таблицю призначення штуцерів, патрубків і т. п.;

е) технічну характеристику;

ж) технічні вимоги;

з) перелік складових частин виробу.

На зображенні креслення спільного вигляду допускається показувати умовно зміщеними штуцера, бобишки, люки і т. п, не змінюючи їх розташування по висоті або довжині апарату.

На виді виробу (апарату) зверху необхідно показати дійсне розташування штуцерів, люків і т. п.; за відсутності вигляду зверху його слід викреслити схематично (рис. 4), проставивши умовні позначення штуцерів, люків і т. п., вказаних на головному або на іншому виді виробу. При цьому над схемою необхідно зробити напис, наприклад: «Схема розташування штуцерів, люків і лап», а в технічних вимогах на кресленні обов'язково вказати: «Дійсне розташування штуцерів, люка і лап див. по схемі (за планом, вигляду В і т. п.)»

Рис. 4. Схема розташування штуцерів і люків

Штуцера, патрубки, гільзи для термометрів, люки і тому подібне на головному і зв'язаному з ним зображеннях і на схемі позначають умовно на продовженні їх осей або на полицях ліній-винесень прописними буквами російського алфавіту розміром від 5 до 7 мм (букви Й, О, X, Ъ, Ь не застосовують).

Таблицю призначення штуцерів, патрубків, гільз і інших елементів апарату виконують формою (рис.5):

Рис.5 – Таблиця штуцерів

Над таблицею поміщають заголовок «Таблиця штуцерів».

Буквені позначення в алфавітному порядку (без пропусків і повторення) привласнюють спочатку видам, розмірам, перетинам, а потім штуцерам. В разі недостат­ка букв застосовують цифрову індексацію, наприклад: «A₁», «Б₁», «B₁» і так далі.

Написи, технічну характеристику, технічні вимоги і таблиці на кресленні слід виконувати з дотриманням ГОСТ 2.316—68. Таблиці, технічну характеристику, технічні вимоги і перелік складових частин слід розташовувати над основним написом креслення. В порядку виключення допускається розміщення таблиці штуцерів зліва від основного напису. Реко­мендуєме розташування основних елементів креслення загального вигляду приведене на рис. 6., 7

Рис. 6 Розташування основних елементів креслення загального виду

Додаткові зображення (види, розрізи, перетини, виносні зображення і т. д.) повинні розташовуватися по можливості ближче до роз'яснюваного елементу.

У технічній характеристиці указують: призначення виробу (апарату); об'єм апарату — номінальний і робочий; продуктивність; майдан поверхні теплообміну; максимальний тиск; максимальну температуру середи; потужність приводу; частоту обертання деталей; токсичність і вибухонебезпеку середовища; інші необхідні дані.

Рис. 7. Розташування основних елементів креслення загального виду

У технічних вимогах на кресленні указують: позначення ГОСТ або ТУ, згідно яким має бути виготовлений і випробуваний даний виріб; позначення ГОСТ або ТУ на основні матеріали, вживані у виробі; вимоги до випробування на міцність і щільність зварних швів і інших видів з'єднань; зведення про необхідність теплової ізоляції, гумування і інших антикорозійних покриттів.

На апарати, в яких робочий тиск перевищує 0,07 МПа (без врахування гідростатичного тиску), поширюються «Правила пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском». У Правилах викладені обов'язкові норми, яким повинні задовольняти судини, що виготовляються, і апарати, а також вимоги по установці судин і забезпеченню безпеки їх експлуатації. Приклади виконання технічних вимог і технічної характеристики залежно від типу апарату наведено в додатку А.

Перелік складових частин виробу слід розташовувати на полі креслення спільного вигляду над основним написом формою (рис.8):

Рис. 8. Специфікація до креслення загального виду

Останній рядок переліку складових частин не повинен доходити до основного напису на відстань менше 10 мм. В цілях спрощення складання переліку допускається залишати незаповненими декілька рядків (дві, три) з відповідним пропуском номерів позицій після кожної групи переліку складових частин (складені одиниці, деталі, стандартні вироби).

У кожному рядку переліку не допускаються «двоповерхові» записи. Якщо запис не поміщається на одному рядку, її слід поміщати на двох і більш рядках.

Всі дані, що вносяться до переліку складових частин виробу, слід записувати зверху вниз в ладі, передбаченому ГОСТ 2.108—68: складені (складальні) одиниці, деталі, стандартні вироби, у тому числі кріпильні та інші вироби. При великому числі складових частин виробу допускається (за узгодженням з керівником) виключати з переліку другорядні деталі і невідповідальні стандартні вироби.

При заповненні переліку складових частин виробу розбиття виробу на складені одиниці і деталі слід проводити з врахуванням технології виготовлення останніх. Так, для креслення загального виду конденсатора правильним буде наступний перелік: 1. Розподільна камера. 2. Гріюча камера. 3. Кришка. 4. Фланець. 5. Фланець і так далі Такий лад обумовлений тим, що складені одиниці позицій 1, 2, 3 збирають, зварюють і обробляють по окремих кресленнях, що розробляються на подальших етапах проектування (у курсовому проекті вони не розробляються). За складеними одиницями слідують деталі (позиції 4, 5), що поставляються на збірку виробу по даному кресленню. На вимогу керівника проекту допускається по­детальний перелік складових частин виробу з включенням всіх стандартних одиниць.

Графу «Позначення» в переліку в більшості випадків не заповнюють, оскільки вона призначена для позначення складених одиниць нижчого ладу і деталей, які в курсовому проекті не виконуються. Виняток становлять проекти, графічна частка яких перевищує два листи. В цьому випадку заповнюють рядки графи «Позначення» переліку складових частин виробу креслення спільного виду всієї установки, на яких виконують креслення спільного вигляду.

Графу «Маса I шт.» у переліку складових частин не заповнюють.

Другим листом графічної частки дипломного проекту до креслення основного виду основного і допоміжного апаратів можуть бути креслення основних вузлів ап­арата (види, розрізи, перетини, виносні елементи) або деталювання. Кількість ви­дів, розрізів і перетинів має бути достатнім для повного представлення апарату зображеного на кресленні загального виду.

Видом називається зображення зверненої до спостерігача видимої частки поверхні предмету. Кожен вид має свою назва. Вигляд супроводжується написом «А», а напрям, погляду вказується стрілкою з тієї ж великої букви. Розміри стрілки мають бути наступними:

Як правило, розташування виду повинне відповідати напряму, вказаному стрілкою. Дозволяється повертати види, зберігаючи при цьому те положення предмету (вузла), яке він має на головному зображенні (кресленні основного виду). В цьому випадку до напису додають кружечок із стрілкою в ту сторону, куди вид повернений: діаметр кружечка - 8 мм. Розташовують види довільно на полі креслення. Види можна обмежувати лінією обриву (суцільною хвилястою лінією) або не обмежувати зовсім.

Креслення загального виду апарату повинне давати уявлення про його зовнішню форму і внутрішню будову. Щоб змалювати внутрішню будову апарату використовують спосіб розрізів. Суть цього способу полягає в тому, що апарат в думках розтинають однією або декількома плоскістю

На розрізі змальовують те, що знаходиться в січній плоскості і за нею. Те, що потрапляє в січну плоскість називається перетином і виділяється на кресленні штриховкою. Не заштриховують тільки ті місця, де січна плоскість минає через пустоти.

Щоб провести розріз предмету необхідно:

а) у певному його місці в думках провести січну плоскість;

б) частку вузла, що знаходиться між спостерігачем і січною плоскістю в думках відкинути;

в) частку, що залишилася, спроектувати на відповідну плоскість проекцією і змалювати на вільному полі креслення

Лінія перетину - це розімкнена лінія з початковими і кінцевими штрихами. Початкові і кінцеві штрихи не повинні перетинати контур відповідного зображення. На початку і в кінці лінії ставлять однакові великі букви російського алфавіту. Розмір букв має бути на 1-2 номери більше, ніж номер шрифту чисел, які вказують розмір на кресленні. Букви беруть в алфавітному порядку, причому, на одному і тому ж кресленні вони не повинні повторюватися. Наносять букви біля стрілок із зовнішнього боку кута. На розрізі виконують напис з тих же букв, через тире, наприклад., «А-А».

У перетині показують лише те, що вийшло в січній плоскості. Частку предмету, що знаходиться за цією плоскістю не змальовують.

Перетин - це плоска фігура, що змальовує тільки те, що знаходиться в самій січній плоскості. Перетин входить як складова частина в кожен розріз, але може існувати і як самостійне зображення. Позначаються перетини аналогічно розрізам.

Виносним елементом називається додаткове зображення вузла апарату в більшому але порівнянню з основним зображенням масштабі.

У вигляді виносних елементів показують ті частки предмету або конструкції, які вимагають додаткового пояснення форми, розмірів і інших даних, труд­но сприйманих на основному зображенні.

Частка вузла, що змальовується у вигляді виносного елементу, на основному зображенні виділяють замкнутою тонкою суцільною лінією у вигляді кола, овалу, прямокутника н т.п. Від цієї лінії проводять лінію-винесення, що закінчується поличкою, на якою великою буквою позначають виносний елемент. На зображенні виносно­го елементу виділену частку вузла змальовують зі всіма необхідними подробицями і надписують відповідно до рис.9.

Рис. 9 - Позначення виносних елементів

Креслення загального виду апарату має бути зв'язаним з другим кресленням, на якому змальовані види, розрізи, перетини, виносні елементи. Наприклад: На кресленні основного виду апарат розріз «А-А» - рис.10;

Рис.10 - Розріз «А-А»

на другому кресленні спільного виду апарату зображення розрізу «А-А» - рис.11.

Рис.11 - Зображення розрізу «А-А» на другому листі

Причому, нумераційний код і штампі другого креслення загального виду, де зображені види, розрізи, перетини, виносні елементи має бути таким же як і на першому кресленні загального виду апарату.