2. Вимоги до оформлення технологічної схеми

У системі ЄСКД (ГОСТ 2.701—76) відсутні вимоги до виконання схем хіміко-технологічних процесів.

Відповідно до призначення схеми при курсовому проектуванні виконується принципова схема, ТЗ, що позначається. На схемі мають бути показані основні вироби (апарати, машини і т. д.), що входять в установку, відображують принципи, що забезпечують хіміко-технологічний процес, вказані основні технологічні зв'язки між виробами (трубопроводи), а також елементи, що мають самостійне функціональне призначення (насоси, арматура і т. д.).

Схема повинна містити: а) графічно спрощене зображення виробів, що входять в установку, у взаємному технологічному і монтажному зв'язку між ними; б) таблиці умовних графічних позначень, точок виміру і контролю параметрів процесу (з потреби).

Поле листа технологічної схеми заповнюють таким чином: з лівого боку на більшій частці поля листа розташовують схему; перелік основних складових частин і елементів схеми розташовують над основним написом на відстані не менше 12 мм у вигляді таблиці, що заповнюється зверху вниз, формою:

Рис.3 – Специфікація до технологічної схеми

У графі «Позиц.- позиція» приводять цифрове або буквене позначення складової частини схеми. За наявності в схемі декількох елементів однієї назви використовують числові індекси, записувані з правого боку. Для основних апаратів висота числового індексу дорівнює висоті цифр, наприклад: 1/1-3. Для арматури і приладів висота числового індексу дорівнює половині висоти букв, наприклад: В3₃.

У графі «Найменування» приводять найменування елемента або пристрою у відповідності з документом, на підставі якого цей елемент або пристрій застосовано.

У графі «Примітки» рекомендується указувати технічні дані елементу або пристрою, що не містяться в його найменуванні (продуктивність, габаритні розміри і ін.).

Апаратам, машинам і арматурі, показаним на схемі, як правило, привласнюють буквене позначення, відповідне початковій букві їх найменувань: апарат – А; насос – Н; компресор –К; вентилятор – В; реактор – Р і т.д.

Окрім вказаних можуть бути прийняті і інші буквені позначення елементів схеми з розшифровкою їх в переліку основних складових частин і елементів.

Позначення елементів схеми слід проставляти для апаратів, машин і механізмів в безпосередній близькості від зображення на виносній лінії; для арматури — поряд з її зображенням.

Все устаткування (машини, апарати, насоси і ін.) на схемі викреслюють суцільними тонкими лініями завтовшки 0,3—0,5 мм, а трубопроводи і арматуру — суцільними основними лініями (ГОСТ 2.303-68), тобто в два-три рази товще, ніж устаткування.

Вироби і елементи схеми установки мають бути показані умовно відповідно до наступних стандартів:

апарати випарні — ГОСТ 2.788—74;

апарати теплообмінні — ГОСТ 2.789—74;

апарати колонні — ГОСТ 2.790—74;

апарати сушильні—ГОСТ 2.792—74;

відстійники і фільтри—ГОСТ 2.791—74;

центрифуги — ГОСТ 2.795—80;

насоси і вентилятори — ГОСТ 2.782- 68;

пристрої, що живлять і дозуючі — ГОСТ 2.794 -79;

елементи гідравлічних і пневматичних мереж — ГОСТ 2.780—68;

елементи і пристрої машин і апаратів хімічних виробництв — ГОСТ 2.793 79;

позначення спільного вживання — ГОСТ 2.721—74;

позначення трубопроводів санітарно-технічних систем — ГОСТ 21.106—78;

позначення трубопроводів залежно від середи, що транспортується, — СТ СЕВ 4723-84;

елементи трубопроводів — ГОСТ 2.784—70;

арматура трубопровідна ГОСТ 2.785—70.

За відсутності стандарту на даний виріб його змальовують схематично у вигляді конструкторського контуру виробу.

Допускається змальовувати вироби на схемі без строгого дотримання масштабу, але і без різкого порушення співвідношення габаритних розмірів основних виробів.

Розводку трубопроводів до устаткування показують схемний, причому вона повинна відходити від основних магістральних трубопроводів, показаних нижче або вище за устаткування, змальоване на схемі. Допускається показувати лінії магі­стральних трубопроводів одночасно знизу і зверху схеми.

Лінії трубопроводів, а також розташовані на них арматуру і прилади слід показувати на схемі горизонтально і вертикально, паралельно лініям рамки формату.

Умовне позначення трубопроводів складається з графічного позначення трубо­проводу по ГОСТ 2.784—70 і позначення середовища, що характеризує його призначення і параметри, по ГОСТ 21.106—78 або СТ СЕВ 4723—84.

Позначення середовища, що транспортується, може бути як цифровим, так і буквено-цифровим. Наприклад: 1.1; 1.2; 1.3 і так далі або В1; В2; ВЗ і тому подібне Першими цифрами або буквеним індексом позначають вид середи, що транспортується. Наприклад: 1.1 або В1 — вода господарсько-питна. Для трубопроводів систем водопостачання, каналізації і теплопостачання ГОСТ 21.106—78 передбачає буквено-цифрове позначення залежно від їх параметрів і призначення:

Умовні зображення і позначення трубопроводів, прийняті на схемі, мають бути розшифровані в таблиці умовних позначень формою:

Рис.3 Таблиця умовних позначень трубопроводів

Перетинати зображення апаратів, машини і інші вироби лініями трубо­проводів не допускається. Основні магістральні трубопроводи, від яких відводяться трубопроводи даної схеми, мають бути показані горизонтальними лініями.

На кожному трубопроводі біля місця його відведення від магістрального трубопроводу або місця підключення до апарату або машини потрібно проставляти стрілки, які вказують напрям руху потоку і умовне позначення виду середи: світлі — газ, темні — рідина.

Число проставлених буквено-цифрових позначень на лініях трубопроводів має бути мінімальним, але забезпечувати розуміння креслення і зручність користування ним.

Арматура, а також інші прилади, що встановлюються на устаткуванні мають бути показані на схемі відповідно до їх дійсного розташування і зображені умовно відповідно до стандартів, що діють.

Графічні умовні відображення приладів і засобів автоматизації виконуються по ОСТ 36-27-77.

Умовні позначення деяких пристроїв і обладнання , що рекомендуються, в стандартах приведені нижче:

Позначення загального застосування потоків (ГОСТ 2.721-74)

Потік	Позначення
1. Рідина: - в одному напрямку (наприклад, вправо) - в обох напрямках
2. Газ (повітря): - в одному напрямку (наприклад, вліво) - в обох напрямках