- •2. Історичне встановлення імітаційного моделювання як наукової дисципліни.
- •1. Предмет імітаційного моделювання. Загальні поняття і принципи.
- •3. Основні напрямки використання і поширення комп’ютерної імітації.
- •5. Математичні моделі як основа моделюючих алгоритмів.
- •6. Імітаційна модель. Основні етапи побудови імітаційної моделі.
- •7. Алгоритм складання імітаційної моделі.
- •8. Імітаційне моделювання випадкових процесів. Метод статичних випробувань (Метод Монте - Карло)
- •9. Загальні підходи та методи моделювання випадкових об’єктів на еом
- •10. Проблеми , вирішення яких потребує метод Монте – Карло
- •11. Дайте означення і наведіть основні характеристики білого шуму
- •12. Методи моделювання базової випадкової послідовності чисел. Дайте характеристику кожному з них.
- •13. Табличний метод отримання рівномірно – виподкової послідовності. Переваги і недоліки.
- •14. Фізичне генерування рівномірно – випадкової послідовності. Переваги і недоліки.
- •Програмний метод отримання рівномірно – випадкової послідовності, його різновиди.
- •Псевдовипадкові числа
- •У чому полягає генерування
- •Генератори випадкових чисел.
- •Критерії відповідності характеристик змодельованої базової випадкової величини, та її теоретичних характеристик.
- •22. Перевірка якості згенерованих псевдовипадкових чисел за моментами розподілу
- •23. Перевірка якості згенерованих псевдовипадкових чисел на періодичність
- •24. Алгоритм імітаційного моделювання випадкових послідовностей з дискретними розподілами
- •25. Імітаційне моделювання дискретної випадкової величини
- •26. Імітаційне моделювання випадкових послідовностей з неперервними розподілами(наведіть приклади)
- •27. Метод оберненої функції
- •28. Методи імітаційного моделювання випадкових величин з гауссівським розподілом
26. Імітаційне моделювання випадкових послідовностей з неперервними розподілами(наведіть приклади)
Універсальний метод імітаційного моделювання неперервно-розподіленого білого шуму дає наступна теорема:
Теорема 1. Нехай
- випадкова величина, рівномірно
розподілена в інтервалі [0,l],
F(x)
- деяка неперервна функція розподілу.
Toді
випадкова величина
,
(де
- функція обернена до F(x))
має функцію розподілу F(x).
Простими аналітичними перетвореннями можна отримати обернені функції для:
рівномірного розподілу
;експоненційного розподілу
;розподілу Релея
;розподілу арксинуса
.
27. Метод оберненої функції
Універсальний метод імітаційного моделювання неперервно-розподіленого білого шуму дає наступна теорема:
Теорема 1. Нехай - випадкова величина, рівномірно розподілена в інтервалі [0,l], F(x) - деяка неперервна функція розподілу. Toді випадкова величина , (де - функція обернена до F(x)) має функцію розподілу F(x).
Таким чином, якщо
змодельовано послідовність
,
то імітаційне моделювання послідовності
незалежних випадкових величин, кожна
з яких є неперервно розподіленою з
функцією розподілу F(x),
здійснюється наступним чином
.
Описаний алгоритм називається методом
оберненої функції.
28. Методи імітаційного моделювання випадкових величин з гауссівським розподілом
Простими аналітичними перетвореннями отримати обернену функцію для гаусівського розподілу не можливо. Для імітаційного моделювання білого шуму з розподілом Гаусса використовується наступна теорема:
Теорема
2. Нехай
і
-
незалежні випадкові величини, причому
розподілена рівномірно в інтервалі
[о,1],
а
має
розподіл Релея з параметром
.
Тоді
випадкові величини
є
незалежними і мають один і той самий
розподіл Гаусса N(0,
).
Таким
чином, алгоритм імітаційного моделювання
стаціонарного білого шуму з розподілом
N(0,
)
буде
мати такий вигляд. Генеруємо послідовність
і
розбиваємо її на дві підпослідовності,
наприклад, так:
,
Після цього можна згенерувати дві
послідовності незалежних білих шумів
з розподілом N(0,
),
а саме:
,
Інший наближений метод імітаційного моделювання гауссівського білого шуму грунтується на використанні наслідку центральної граничної теореми.
Для моделювання
генеруємо послідовність
,
отримуємо послідовність незалежних
величин
з розподілом, наближеним до N(0,1).
Для
того, щоб отримати білий шум
з
розподілом, наближеним до N(a,
)
достатньо
скористатися наступним перетворенням
