
- •Пояснювальна записка
- •Українські землі на початку XX століття: економічний розвиток і суспільно-політичний рух.
- •Україна у роки Першої світової війни (1914-1918рр.). Початок війни. Основні воєнні дії в 1914р. На українських землях.
- •Вплив Першої світової війни на формування українського національного руху в Галичині й Наддніпрянській Україні.
- •Україна у роки Першої світової війни (1914-1918рр.). Українські землі в 1915—1917 рр.
- •Розкрийте процес формування та бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців під час Першої світової війни.
- •Початок Української національно-демократичної революції (1917р.), утворення Центральної Ради. М. Грушевський, в. Винниченко.
- •Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 р. Та Україна.
- •I Універсал Центральної Ради та його історичне значення.
- •Проголошення Української Народної Республіки.
- •III Універсал Центральної Ради, його історичне значення.
- •Центральна Рада: становлення національної державності.
- •Українська Центральна Рада та її основні програмні документи.
- •Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917 - початок 1918 рр.).
- •IV Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності унр.
- •Берестейській мирний договір (1918р.). Його значення для України.
- •Державний переворот 1918 року. Гетьманат п. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави.
- •Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С. Петлюра.
- •Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (1918 р.). Є. Петрушевич. Злука унр і зунр.
- •Політика радянського уряду в Україні в 1919—1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •Радянсько-польська війна і Україна (1920 – 1921 рр.). Варшавська угода, Ризький мирний договір. Їх значення та наслідки для України.
- •Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917—1920рр. Основні етапи боротьби. Історичні особистості 1917—1920 рр..
- •Культура і духовне життя України в 1917—1920 рр.
- •Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
- •Входження усрр до складу срср.
- •Політика «українізації» (коренізаціі) 20-х – 30-х рр., її завдання та наслідки. О Шумський, м. Скрипник.
- •Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні. (20—30-ті рр.).
- •Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні (20—30-ті рр.). Ії соціально-економічні наслідки. Голодомор 1932—1933 рр..
- •Голодомори 1921—1923 рр., 1932—1933 рр., 1946-1947 рр. В Україні: причини і наслідки.
- •Громадсько-політичне життя в Україні в 30-х рр.
- •Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Масові репресії та їхні наслідки для України.
- •Розвиток культури в 30-ті рр. «Розстріляне» відродження (м. Куліш, м. Хвильовий, о. Вишня, о. Довженко, Лесь Курбас, г. Косинка).
- •Політика більшовиків щодо релігії і церкви в Україні у 20—30-ті рр.
- •Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини в 20-х—30-х рр. XX ст.
- •33. Україна напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939р. І західноукраїнські землі. Радянізація західних областей України в 1939—1941 рр.
- •Україна в Другій світовій війні (1939-1945рр.). Напад на Німеччини на срср. Причини перших поразок Червоної Армії на початку війни.
- •35. Україна в Другій світовій війні (1939-1945рр.). Схарактеризуйте перший етап війни (22 червня 1941р. – 22 липня 1942р.). Оборонні бої 1941-1942рр. (Київ, Одеса, Севастополь.).
- •36. Україна в Другій світовій війні (1939-1945рр.). Україна в роки німецької окупації.
- •37. Україна в Другій світовій війні (1939-1945рр.). Дайте характеристику Руху Опору, його течіям та періодам в Україні в роки війни.
- •38. Україна в Другій світовій війні (1939-1945рр.). Визволення України від нацистських загарбників (1944р.). Основні визвольні операції. Битва за Дніпро.
- •39. Україна в Другій світовій війні (1939-1945рр.). Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни (осінь 1944р. – 9 травня 1945р.).
- •40. Україна в Другій світовій війні (1939-1945рр.). Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.
- •41. Україна в Другій світовій війні (1939-1945рр.). Культура, наука, освіта та медицина України в роки Великої Вітчизняної війни.
- •42. Історичний внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні. Наслідки війни для України.
- •43. Повоєнний період (1945-1953рр.): відбудова, друга радянізація західних областей України. Голод 1946—1947 рр. - причини і наслідки.
- •44. Повоєнний період (1945-1953рр.): адміністративні та територіальні зміни, вихід України на міжнародну арену.
- •45. Наука, культура, освіта, медицина в повоєнні роки. Розвиток літератури і мистецтва. Розгром генетики, „лисенківщина, „ждановщина”.
- •46. Десталінизація (1953-1964 рр.). Зміна політичного курсу, реабілітаційний процес.
- •47. Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-х — у першій половині 60-х рр. М. Хрущов.
- •48. Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації.
- •49. «Косигінські реформи» (1964-1965 рр.) та їхні наслідки для України.
- •50. Повсякденне життя українців у 1964—1985 рр.
- •51. Опозиційний рух в Україні (1965—1985 рр.).
- •52. Ідеологізація і русифікація культурного життя в 70 – 80-ті роки. Політичний курс на «злиття націй».
- •53. Загострення екологічних проблем в Україні у 70-х — 80-х рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •54. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •55. Політична ситуація в Україні в 1985—1991 рр.
- •56. Початок формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х — на початку 90-х р. XX ст.
- •57. Проголошення державної незалежності України. Результати та історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991р.
- •58. Державотворчі процеси в Україні у 1991—2005 рр.
- •59. Політичне життя в Україні 1994-2004 рр.. Вибори Президента України 2004 рр.
- •60. Конституційні традиції в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р. Та її історичне значення.
- •61. Сучасна українська наука і освіта: досягнення і перспективи. Релігійне життя сучасної України.
- •62. Зовнішня політика України. Участь в інтеграційних процесах.
- •63. Головні кроки України на шляху до європейської інтеграції.
- •9 Листопада 1995 р. Україна — першою з країн снд — офіційно вступила до Ради Європи (рє).
- •64. Розширення Європейського Союзу та нато. Місце України в цьому процесі.
- •Список рекомендованої літератури
44. Повоєнний період (1945-1953рр.): адміністративні та територіальні зміни, вихід України на міжнародну арену.
Питання про західний кордон СРСР, а відповідно й України, гостро постало під час завершальних операцій Другої світової війни в Європі, Воно активно обговорювалося під час Тегеранської (1943), Ялтинської (1945 р.) та Потсдамської (1945) конференцій лідерами держав антигітлерівської коаліції.
Першим кроком на шляху україно-польського територіального розмежування стала Люблінська угода між урядами УРСР і Польщі від 9 вересня 1944 р. Відповідно до цього документа частина споконвічних Українських земель (Підляшшя, Холмщина, Посяння, Лемківщина), де проживало майже 800 тис. українців, передавалася Польщі. У такий спосіб сталінське керівництво намагалося підтримати польський прорадянський уряд і згладити негативне сприйняття польською громадськістю радянської агресії 1939 р.
Із наближенням радянських військ до кордонів Чехословаччини постало питання про подальшу долю Карпатської України. У червні 1945 р. договір між ЧСР та СРСР юридичне закріпив утворення в складі УРСР Закарпатської області. Цей акт одночасно ліквідував без згоди населення Закарпатську Україну як державне утворення.
Виступаючи 30 червня 1945 р. на VII сесії Верховної Ради УРСР, Хрущов заявив, що український народ уперше возз'єднався в єдину Українську державу. Крапку у визначенні повоєнних кордонів України було внесено 10 лютого 1947 р. під час підписання радянсько-румунського Договору, за яким визнавалося право УРСР на Північну Буковину, Хотинщину, Ізмаїльщину, тобто юридичне закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 р.
Отже, повоєнний процес врегулювання кордонів УРСР відбувався методами, притаманними тоталітарним режимам, і в інтересах його стратегічних інтересів, які збіглися з прагненням українців об'єднатися в єдиній державі.
Процес урегулювання територіальних питань мав для України такі наслідки: були остаточно визначені та юридичне визнані кордони республіки; територія УРСР збільшилася на 110 км2; відбулися демографічні зміни; основну частину українських земель було об'єднано в складі однієї держави.
Україна — спів засновниця ООН. Діяльність України на міжнародній арені
Наприкінці Другої світової війни Україна знову виходить на зовнішньополітичну арену. Проте, будучи складовою частиною радянського Союзу, вона була не в змозі проводити самостійну зовнішню політику. 27 січня 1944 р. було прийнято рішення про розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин. А в березні 1944 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Очолив Народний комісаріат Д. Мануїльський.
Здійснивши такий крок, сталінське керівництво переслідувало далекосяжну стратегічну мету. По-перше, представити приєднання західних областей України та Білорусії як акт возз'єднання етнічних територій. По-друге, збільшити кількість своїх прихильників у міжнародній організації, переговори про створення якої активно велися наприкінці війни.
На Кримській конференції в лютому 1945 р. США та Англія зобов'язалися підтримати пропозицію Радянського уряду щодо прийняття УРСР та БРСР у члени ООН. 6 травня 1945 р. українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН і активно включилась у роботу. Д. Мануїльський очолив комітет підготовки тексту преамбули (вступу) і першого розділу Статуту ООН — «Цілі та принципів міжнародної організації». На першій сесії Генеральної Асамблеї ООН 1946 р. Україну було обрано до складу Економічної і соціальної ради, а в 1948-1949 рр. Україна обирається непостійним членом Ради Безпеки ООН. Представив України запрошують до роботи у деяких структурах організаціях, у тому числі Міжнародному суді. Україна підтримала прохання на вступ до ООН Цейлону та Лаосу. Її представник відіграв вирішальну роль у прийнятті рішення про поділ Палестини й створення єврейської та палестинської держав.
Із перших років свого відродження українська дипломатія проводе Досить активну політику. На чолі з наркомом Д. Мануїльським вона брала участь у Паризькій мирній конференції (29 липня -15 жовтня 1946 р.) і в лютому 1947 р. поставила свій підпис під мирними договорами з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією.
Українська делегація взяла активну участь у роботі Дунайської конференції 1948 р., яка вирішувала питання режиму торгового судноплавства на Дунаї. У розпал «холодної війни» УРСР увійшла до Всесвітньої Раді Миру, запропонувала цілу низку мирних ініціатив. Незважаючи на таку бурхливу зовнішньополітичну діяльність Україна не виходила за межі політики московського центру. Вихід УРСР на зовнішньополітичну арену був зумовлений стратегічними інтересами СРСР.
Проте аж до розвалу СРСР українська делегація не мала самостійності у діях. Зовнішнім проявом несамостійності української місії в ООН було розташування на одному з поверхів представництва СРСР в ООН у Нью-Йорку. У роки «холодної війни» українській дипломатії було виділена, як тоді вважалося, нейтральна ділянка дипломатичної роботи — соціальні й гуманітарні питання, які сьогодні є провідними. Так, Україна стала автором ініціатором проведенню року співробітництва медиків світу; по боротьбі з неписьменністю і підготовці кадрів для індустріалізації країн, що розвиваються.
Уперше в ООН українська мова прозвучала в 1960 р. під час виступу першого секретаря ЦК КПУ М. Підгорного.
Об'єднання українських земель, вихід на міжнародну арену зумовили зміну державної символіки республіки. У листопаді 1949 Президія Верховної Ради УРСР прийняла указ про Державний Герб УРСР, Державний Прапор УРСР, Державний Гімн УРСР. Червоний прапор з написом «УРСР» було замінено двоколірним: верхня частина, що становила 2/3 ширини полотна, була червоною, а нижня мала світло-блакитний (лазурний) колір. У верхньому лівому куті прапора містилось зображення серпа і молота, а над ними — п'ятикутна зірка.
Формування сучасної території України завершилося у 1954. Цього року відзначалося 300-річчя Переяславської угоди. Центральною подією ювілейних торжеств стала передача Криму УРСР. 19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР, мотивуючи своє рішення спільністю економіки, територіальною близькістю та тісними господарськими та культурними зв'язками між Кримом та Україною прийняла указ «Про передачу Кримської області зі складу СРСР до складу УРСР». Як зазначалося, акт є «свідченням дружби російського народу».
Але кримський «подарунок» був не таким доброчинним актом спочатку здавалося. Приєднання Криму переклало на Україну ряд економічних і політичних проблем. У результаті війни і депортації татар у регіоні панував економічний хаос. До того ж, росіяни, що проживали в Криму (860 тис. осіб) чинили опір будь-яким спробам українізувати життя області. Таким чином, в УРСР стала помітнішою присутність росіян, що сприяло подальшій русифікації України.
Висновок: Друга світова війна призвела до значних змін у долі України. УРСР вийшла на міжнародну арену як суб'єкт міжнародного права, були міжнародне визнані західні кордони УРСР, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, уперше за багато століть майже всі українські землі опинились у межах однієї держави.
■ Дати: 10 лютого 1947 р, 9 вересня 1944 р, листопад 1949 р., 19 лютого 1954 р.
■ Поняття, терміни, назви: державна символіка, Люблінська угода, ООН.
■ Особистість в історії: Д. Мануїльський, М. Підгорний.
Відповідність програмі: Новітня історія України. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945- середині 1950-х рр..
Відповідність підручникам: Турченко Ф.Г., Панченко П.П. Новітня історія України. (1939- 2001): Підручник для 11-го класу. – Вид. 4-те, допр. і допов. - К.: Генеза, 2001. - 384 с.: іл., карти. – С. 4-72.
Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: «Каравела», Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія плюс», 2003. – 308 с. – С. 193-210.