Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка іст Укр1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.14 Mб
Скачать

39. Україна в Другій світовій війні (1939-1945рр.). Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни (осінь 1944р. – 9 травня 1945р.).

Завершальний етап Другої світової війни для України охоплює осінь 1944 р.— 9 травня 1945 р.

У жовтні 1944 р. Україна була звільнена від фашистських окупантів. Розпочалось визволення країн Центральної і Південно-Східної Європи. Чотири Українські фронти брали участь у визволенні Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії, Югославії, Австрії, Чехословаччини. 1-й Український фронт брав участь у Берлінській операції.

Після звільнення України люди сподівалися на значні соціально-політичні та економічні зміни в житті, передусім на реформування колгоспного ладу та демократизацію суспільства. Проте, звільнившись від нацистського режиму, Україна знову опинилася під пресом сталінського тоталітарного режиму. У травні 1944 р. за «співробітництво з окупантами» у східні райони СРСР було виселено кримських татар, у червні болгар, греків, вірмен. Такі плани Сталін мав і щодо українців, але ця ідея не була реалізована.

У 1944 р. відкрилася нова сторінка в історії боротьби національних сил, зорієнтованих на здобуття незалежності України. Сформована у 1942 — 1944 рр. Українська повстанська армія продовжила боротьбу за визволення України, але вже проти сталінського режиму. УПА контролювала величезні райони в передгір'ях Карпат і на Волині. Коли радянські війська наблизилися до головних баз УПА, на розгром повстанців були кинуті з'єднання НКВС (МВС) і прикордонних військ. Це була жорстока й кровопролитна боротьба. Зламати цю силу можна було лише за допомогою масових репресій. Сталінський режим без вагань пішов на це. Усіх, хто хоч якось був пов'язаний з опором, знищували або відправляли до Сибіру. Протягом 1944—1945 рр. війська та радянські каральні органи здійснили близько 40 тис. операцій, під час яких було вбито 103 тис; і затримано 125 тис. повстанців. У свою чергу повстанці здійснили 6 тис. операцій, 14,5 тис. диверсій і терористичних актів, від яких загинуло майже 30 тис. осіб. Незважаючи на такі втрати повстанський рух на західноукраїнських землях тривав до початку 1950-х рр.

У 1943—1945 рр. було розпочато відбудову народного господарства України. Серед колишніх республік СРСР, а також держав світу, що були втягнуті в Другу світову війну, Україна зазнала найбільших матеріальних і соціальних втрат. Сума збитків, яких зазнали народне господарство і населення України, сягнула майже 1200 млрд крб. До останніх днів війни економіка України була повністю підпорядкована фронту.

Завдяки героїчній і самовідданій праці населення у дуже складних умовах до завершення війни було відбудовано 44 % довоєнних потужностей машинобудівної і 30 % легкої промисловості, уведено в дію 123 великі й 506 дрібних шахт Донбасу. Проводились певні роботи і з відновлення залізниць, житлового фонду шкіл, вузів, медичних закладів. Відбудовані підприємства, залізниці, колгоспи працювали на забезпечення потреб Червоної армії.

На завершальному етапі війни регулярні сили Червоної армії вели кровопролитні наступальні бої в країнах Центральної і Південно-Східної Європи. Кожний четвертий-п'ятий радянський солдат був уродженцем України. Своїм ратним подвигом у складі багатонаціональної Червоної армії вони наближали спільну перемогу над нацистською Німеччиною.

Наприкінці війни відбулися події, які мали велику історичну вагу. Розпочався процес юридичного оформлення західних кордонів України, у результаті якого більшість українських земель були об'єднані в межах однієї держави. На Ялтинській (Кримській) конференції лідерів СРСР, США та Великобританії було визнано приєднання західноукраїнських земель до СРСР. Ця домовленість була реалізована в двосторонніх договорах з Польщею та Чехословаччиною. А також в умовах мирного договору з Румунією. У результаті Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття та Південна Бессарабія остаточно увійшли до складу України.

Крім того, на завершальному етапі війни УРСР вдруге, за свою історію стала суб'єктом міжнародних відносин. У березні 1944 р. було створено Народний комісаріат закордонних справ УРСР. Українська делегація взяла участь в установчій конференції ООН, ставши повноправним членом організації (25 квітня 1945 р.).

Висновок. У 1944 р. в результаті блискуче проведених операцій територію України було повністю визволено від нацистської окупації. Проте для українців війна не закінчилася. Воїни-українці, що воювали в складі Радянської Армії, продовжили боротьбу за звільнення країн Європи від німецької окупації. Тим часом у західних областях України розгорталась справжня громадянська війна між прихильниками радянської України і прихильниками ідеї незалежної України. У нерівну боротьбу зі сталінським режимом вступила УПА. Таким чином, для України 9 травня 1945 р. мир не настав. Цей період в історії України є досить суперечливий. З одного боку, відбувається об'єднання українських земель в єдину державу, УРСР стала однією із країн — засновниць ООН, з іншого — відновлення сталінського тоталітарного режиму супроводжувалося збройною боротьбою ОУН— УПА у західноукраїнських землях. Перед українським народом постало складне завдання — відбудова зруйнованого господарства.

Друга світова війна дорого коштувала для України: великі людські жертви і матеріальні втрати. Українці зробили вагомий внесок У перемогу над нацистською Німеччиною.

Дати: 28 жовтня 1944 р.; осінь 1944 р.— 9 травня 1945 р., 25 квітня 1945 р..

Поняття, терміни, назви: «співробітництво з окупантами», УПА, масові репресії, політичний терор, суб'єкт міжнародних відносин, ООН.

Відповідність програмі: Новітня історія України. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945рр.).

Відповідність підручникам: Турченко Ф.Г., Панченко П.П. Новітня історія України. (1939- 2001): Підручник для 11-го класу. – Вид. 4-те, допр. і допов. - К.: Генеза, 2001. - 384 с.: іл., карти. – С. 4-72.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: «Каравела», Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія плюс», 2003. – 308 с. – С. 193-210.