2. Україна у роки Першої світової війни (1914-1918рр.). Початок війни. Основні воєнні дії в 1914р. На українських землях.

Головною причиною Першої світової війни стало протистояння двох воєнно-політичних блоків європейських держав — Антанти (Велика Британія, Росія, Франція) і Троїстого союзу (Австро-Угорщина, Італія, Німеччина), які прагнули до світового панування. Відповідно війна мала несправедливий загарбницький характер.

1 серпня 1914 р. вважається днем початку війни. Напередодні війни накреслилися основні цілі супротивних сторін (Росії, Німеччини та Австро-Угорщини) щодо завоювання українських земель, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій.

Обидва блоки (Антанта та Троїстий союз) претендували на українські землі.

Так, Німеччина, вважаючи, що український народ не здатний на створення власної держави, прагнула розгромити Росію і загарбати значну кількість територій (частину Польщі, балтійські землі), а також всі українські землі, які повинні були увійти до складу майбутньої Великонімецької імперії.

Австро-Угорщина намагалася зберегти у своєму складі Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття і претендувала на Волинь і Поділля, а при нагоді — й на всю Правобережну Україну (на так звану польську спадщину).

Після вступу у війну Туреччини розроблявся план захоплення нею Північного Причорномор'я і контролю турків над акваторією Чорного моря.

Царська Росія прагнула розширити територію держави до Карпатських гір. Було висунуто тезу про «возз'єднання братів-русинів» (українців Східної Галичини й Північної Буковини) з великоросами. Згідно з «планом А», розробленим російським Генеральним штабом, передбачалося завдати головного удару по військових силах Австро-Угорщини, захопити Галичину, Закарпаття і потім оволодіти Будапештом і Віднем.

З початком війни українські землі перетворилися на театр жорстоких і кровопролитних воєнних дій. Українці були змушені воювати у складі ворогуючих російської (3,5 млн осіб) й австрійської (250 тис. осіб) армій за чужі інтереси і вести братовбивчу війну.

Фронт бойових дій Першої світової війни пройшов по Україні, тяжкі бої точилися на Східній Галичині, Буковині, у Прикарпатті.

Для Росії початок війни був успішним. У серпні—вересні 1914 р. відбулася Галицька битва, під час якої російські війська Південно-Західного фронту завдали поразки австрійцям. Втрати австрійської армії склали 400 тис. осіб. Східну Галичину, Північну Буковину, Львів, Чернівці було окуповано російською армією, а військову фортецю Перемишль узято в оточення.

На завойованій території Східної Галичини і північної Буковини російська влада встановила режим, який, за словами голови російської адміністрації Галичини генерал-губернатора графа О. Бобринського, мав запровадити «русские начала» в житті населення краю. Так, у Галичині запроваджувалися російська мова і російське законодавство. Закривалися українські школи, інші навчальні заклади та культурні організації. Почалось навернення греко-католиків у православ'я. Майже всіх представників української еліти, що залишилась у краї, а також верхівку греко-католицької церкви на чолі з митрополитом А. Шептицьким було вивезено вглиб Росії. Відбулись єврейські погроми. Російська окупація тривала до весни—літа 1915 р.

Висновок. Перша світова війна мала загарбницький характер. Вона перетворила українські землі на об'єкт загарбання й театр жорстоких воєнних дій, а українців — на учасників братовбивчого протистояння. Два воєнно-політичні блоки вели кровопролитну війну за українські землі без урахування національних інтересів народу.

■ Дати: 1 серпня 1914 р., серпень—вересень 1914 р.

■ Поняття, терміни, назви: Антанта, Троїстий союз, Галицька битва.

Відповідність програмі: Новітня історія України. Україна в Першій світовій війні.

Відповідність підручникам: Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939. Підручник для 10-го класу. Вид. 3-те, випр. та допов. - К.: Генеза, 2001. - 352 с.: іл. – С. 8-39.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: «Каравела», Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія плюс», 2003. – 308 с. – С. 131-132.