Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка іст Укр1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.14 Mб
Скачать
  1. Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917 - початок 1918 рр.).

IV Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності унр.

Проголошення УНР (ІІІ Універсал УЦР від 7 листопада 1917 р.) не відповідало цілям більшовиків — створення пролетарської держави: для них Україна була цінним джерелом матеріально-технічних і людських ресурсів. У цих умовах 4 грудня 1917 р. Українська ЦР одержала урядову радіотелеграму з Петрограда, підписану В. Леніним і Л. Троцьким. Цей документ називався Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради. Відповідно до нього УНР визнавалася, а влада Центральної Ради — ні. УЦР повинна була визнати радянську владу і виконати такі ультимативні вимоги:

1) відмовитися від створення Українського фронту;

2) не пропускати військові частини з фронту на Дон (до генерала О. Каледіна) та Урал;

3) допомагати військам більшовиків на Південному фронті в боротьбі з генералом О. Каледіним;

4) призупинити роззброювання радянських полків і червоногвардійців в Україні.

Генеральний Секретаріат відмовився виконати ці вимоги, після чого війна між більшовицькою Росією та УНР стала неминучою. Проти УНР було кинуто 30-тисячне угруповання Червоної армії на чолі з В. Антоновим-Овсієнком, М. Муравйовим, І. Єгоровим. Дуже швидко було захоплено Харків, Полтаву, Чернігів. Протягом січня 1918 р. більшовики зайняли Лівобережну Україну.

Спробу зупинити радянські війська здійснив загін сту­дентів, військових курсантів, гімназистів-старшокласників (500 душ) під Крутами (між Ніжином та Бахмачем) під ко­мандуванням сотника Омельченка. Вони були озброєні рушницями, десятком кулеметів, однією гарматою на залізничній платформі. Маючи багаторазову перевагу в чи­сельності, червоні банди зім'яли оборону і знищили бага­тьох. Деякі історичні джерела свідчать, що:

  • 260 київських студентів і гімназистів загинули;

  • 28 потрапили у полон та були закатовані;

  • 4 вивезли на допити до Харкова, і доля їх невідома.

Ті, хто врятувався, спромоглися розібрати залізничну колію і все-таки на кілька днів затримали радянські війська. Бій під Кругами ввійшов у історію України як символ національної честі.

17 березня 1918 р., коли більшовики залишили Київ, а в столиці знову перебувала Центральна Рада, тіла 27 юнаків, які загинули в бою під Крутами, було переве­зено до Києва і переховано на Аскольдовій горі.

Додаткова інформація Із твору Уласа Самчука «Крути»:

«...Українська молодь, що... з Піснями виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там умерти, була першою... хто відверто... й рішуче вступив у боротьбу... її ідеалом було — власна державність, власне суверенне життя, своя духовність. [У її боротьбі лунав] мотив опору марксизму, мотив молодого, амбітного й гордого народу, глибоко переконаного, що тільки незалежність на землях предків дасть повну впевненість, що більшовизм... буде стерто з поверхні нашої планети».

За умов погіршення військово-політичної ситуації в Україні на засіданнях Малої Ради УЦР неодноразово висувалися вимоги проголосити незалежність України. 9 січня 1918 р. УЦР прийняла IV Універсал. Основні положення цього документа, розробленого на основі проектів М. Грушевського, В. Винниченка і М. Шаповала, були такими:

— УНР проголошувалася самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою українського народу;

— УНР установлювала мирні взаємини із сусідніми державами — Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та іншими; — УЦР виступала від імені народу України до скликання Українських Установчих Зборів;

— Генеральний Секретаріат (уряд) був перейменований на Раду Народних Міністрів;

— урядові доручалося закінчити мирні переговори з Німеччиною та її союзниками, укласти з ними мир;

— передбачалися демобілізація армії та створення народної міліції, запровадження суворого контролю над банками, навесні — роздача землі селянам без викупу.

Після прийняття IV Універсалу ЦР прийняла закон про ліквідацію права власності на землю (19 січня 1918 р.) і закон про національно-персональну автономію.

Додаткова інформація. Із закону УЦР про національно-персональну автономію:

Ст. 1. Кожна з націй, що населяють Україну, має право в межах УНР на національно-персональну автономію: право на самостійний устрій свого національного життя... Це є невід'ємне право націй, і жодна з них не може бути позбавлена цього права чи обмежена в цьому.

IV Універсал відіграв важливу роль в історії української державності. Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Із проголошенням незалежності вона отримала змогу вести самостійну міжнародну політику і укласти Берестейський мирний договір з країнами Четверного союзу. Українську делегацію на мирних переговорах у Бресті очолив В. Голубович - Голова Ради Міністрів (так тепер став називатися уряд УНР).

Наприкінці січня 1918 р. більшовики захопили Київ і розпочали «червоний терор».

Головні причини поразки військ УЦР у війні з радянською Росією:

— керівництво УЦР не змогло створити боєздатну національну армію;

— значна частина населення зайняла нейтральну позицію стосовно подій, що відбувалися;

— соціальна невдоволеність внутрішньою політикою УЦР у селах і містах (затримка зарплатні залізничникам, робітникам; затримка проведення аграрної реформи);

— віра українських солдатів в обіцянку більшовицького уряду роздати землю і покласти край війні;

— політична і психологічна непідготовленість керівництва УЦР до війни (українські соціалісти в ЦР вважали, що війна між соціалістичними урядами неможлива в принципі);

— нездатність керівників національно-визвольного руху повести за собою широкі народні маси.

Висновок. Війна радянської Росії з УНР негативно вплинула на перебіг національно-визвольної революції, а УЦР не змогла згуртувати українські сили для відсічі більшовицькому вторгненню. Кривавий бій розгорівся 16 січня 1918 р. під Крутами, у якому загинуло кількасот студентів і гімназистів, які чинили опір більшовицькому наступу.

Прийняття IV Універсалу ЦР стало визначною подією у розвитку української державності. Україна нарешті проголосила про свою незалежність. І хоча ідея самостійності зазнала краху, вона надихала майбутні покоління на боротьбу за незалежність України.

Дати: 7 листопада 1917 р., 4 грудня 1917 р., 9 січня 1918 р., 16 січня 1918 р., 22 січня 1918 р.

Поняття, терміни, назви: УНР, Маніфест до українського народу, ІІI та ІV Універсали, Берестейський Мирний договір, Крути.

Особистість в історії: В. Ленін, Л. Троцький, В. Антонов-Овсієнко, М. Муравйов, В. Голубович, М. Грушевський.

Відповідність програмі: Новітня історія України. Українське національно-державне відродження 1917-1920 років. Українська національно-демократична революція (1917 – 1918 рр.).

Відповідність підручникам: Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939. Підручник для 10-го класу. Вид. 3-те, випр. та допов. - К.: Генеза, 2001. - 352 с.: іл. – С. 40-103.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: «Каравела», Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія плюс», 2003. – 308 с. – С. 143-166.