
76.Формування портфеля проектів
Портфель проектів (англ. project portfolio) — це набір проектів, програм проектів і інших робіт, об'єднаних разом для досягнення ефективнішого управління і забезпечення виконання стратегічних цілей організації.
Портфель проектів здебільшого формують із середньо- і довготермінових інвестицій. В окремих випадках до портфеля можуть включати також короткотривалі проекти — придбання підприємств і виробництв, обладнання, що не потребує монтажу, незавершених об’єктів, іншої нерухомості. До короткотермінових реальних інвестицій можна віднести також проекти реконструкції й технічного переозброєння підприємств, терміни проведення яких не перевищують року.
Мета формування портфеля — поліпшити результати інвестування, надати сукупності активів такої інвестиційної якості, яка можлива лише за умови комбінації їх.
Процес формування портфеля паперів передбачає п’ять етапів:
1. Формулювання інвестиційних цілей (пріоритетів).
2. Формування інвестиційної політики.
3. Вибір портфельної стратегії.
4. Вибір активів і аналіз інвестиційних рішень.
5. Оцінка ефективності інвестицій.
Як показано на рис. 1.5, всі п’ять етапів утворюють замкнений, циклічний процес, в якому оцінка ефективності може призводити до коригування цілей, політики, стратегії й структури портфеля.
Рис. 1.5. Процес формування портфеля паперів
77. Етапи аналізу портфеля бізнесів
Портфель бізнесів фірми (корпоративний портфель) - це вся сукупність СБО, які належать одній корпорації.
Аналіз портфеля бізнесів фірми (портфельний аналіз) є основою стратегічного управління. Призначення портфельного аналізу полягає у встановленні відмінностей теперішнього стану фірми з її бажаним станом у майбутньому і причин цих відмінностей з метою вкладення коштів у найбільш прибуткові і перспективні напрямки та вилучення інвестицій з неефективних проектів. Під час проведення портфельного аналізу оцінюють привабливість ринків і конкурентоспроможну можливість фірми діяти на цих ринках. Прн цьому використовуються такі критерії: темпи зростання продажів; сила конкурентної позиції; стадія життєвого циклу; частка ринку; привабливість галузі й ін.
Портфельний аналіз призначений для ефективного вирішення таких питань:
- узгодження й зв'язок стратегій СБО;
- розподіл матеріальних, фінансових і кадрових ресурсів між СБО;
- формулювання переліку стратегічних завдань для кожної СБО;
- зміни структури управління окремих підприємств, розвиток чи згортання бізнесу.
Виділяють такі етапи портфельного аналізу:
При проведенні аналізу використовують ефективний методичний прийом, що полягає у вивченні окремого сегмента зовнішнього середовища фірми з погляду окремих тенденцій, можливостей і небезпек. Одиницею такого аналізу є стратегічна зона господарювання (СЗГ) [7]. СЗГ - це окремий сегмент оточення фірми, на який вона має (чи хоче одержати) вихід. Перший етап аналізу полягає у визначенні відповідних зон господарювання та їх дослідження без урахування структури фірми і продукції, що випускається нею. Результатом аналізу є оцінка перспективи розвитку СЗГ з погляду стабільності, норми прибутку і зростання фірми. Ініціатором такого підходу стала американська фірма "Дженерал електрик", яка запропонувала на додаток до цієї концепції ідею СБО (див. п.1.1.5).
2. На другому етапі визначається конкурентоспроможність усіх бізнес-одиниць фірми і перспективи розвитку ринків, які цікавлять фірму.
3. Для кожної бізнес-одиниці розробляється бізнес-стра-тегія (ділова стратегія).
4. Оцінюється відповідність бізнес-стратегій корпоративній стратегії, у першу чергу з погляду рівня розрахункового прибутку і необхідних ресурсів.