
- •Розділ 1 Загальна характеристика підприємства
- •1.2 Умови проведення робіт
- •1.3Матеріально-технічна база і виробничі потужності
- •1.4 Організаційно-виробнича структура
- •Теоретико-методичні основи для проведення
- •2.1 Планування використання фонду свердловин
- •2.2 Характеристика методів економічного аналізу
- •2.3 Прогнозування руху фонду свердловин по Пасічнянському родовищу
- •Розділ 3 Аналіз та оцінка діяльності об'єкта дослідження
- •3.1 Аналіз основних техніко-економічних показників по гпу Пасічнянського газопромисла за 2009-2011 роки
- •3.2 Аналіз планування руху фонду свердловин по Пасічнянському газопромислі
- •3.3 Прогнозування руху фонду свердловин по Пасічнянському газопромислі
- •Розділ 4 Основні напрямки та шляхи покращення діяльності
- •Висновок
- •Спиок використаної літератури
3.2 Аналіз планування руху фонду свердловин по Пасічнянському газопромислі
До показників об'єму робіт за плановий період відносяться:
свердловино-місяці, що рахувалися по всьому експлуатаційному фонду (
;
свердловино-місяці, що рахувалися по всьому діючому фонду
;
свердловино-місяці експлуатації всіх свердловин (
.
Розрахуємо
свердловино-місяці експлуатаційного
фонду свердловин
за 2009
рік, а дані за інші роки обраховуємо
аналогічно і результати обрахунків
заносимо в таблицю. На 2009
рік в експлуатаційному фонді Пасічнянського
газопромисла нараховувалось
472 свердловин, тоді
свердловино-місяців
(2.2)
На 2009 рік нараховувалося 365 свердловин діючого фонду. Таким чином, сумарний календарний час діючого фонду становить:
свердловино-місяців
(2.3)
Визначаємо свердловино-місяці експлуатації всіх свердловин виходячи з умови, що по діючих 472 свердловинах в 2009 році 41764 днів затрачено на підземні і капітальні ремонти, а також на дослідження свердловин на усталених і кеусталених режимах. Отже,
свердловино-місяців
(2.4)
Коефіцієнт використання фонду свердловин вираховуємо за формулою (2.5) на 2009 рік:
Коефіцієнт експлуатації свердловин рахуємо за формулою (2.6) на 2009 рік:
Час
можливої роботи свердловини обмежується
календарним фондом 8760 год. Але оскільки
свердловини не працюють цілий рік у
зв'язку з необхідністю ремонту свердловин
та інших заходів з підтримання свердловини
в працездатному стані. В середньому
приймаємо, що часпланових зупинок
становить
день
або 720 год із загальних 8760 год. Таким
чином, ефективний фонду часу
визначається
за залежністю
(2.1)
год=335
діб
Середньомісячний дебіт за 2009 рік по Пасічнянському газопромислі розраховуємо аналогічно за формулою (2.8)
т/місяць
Середньодобовий дебіт нафти за липень 2009 року становить 0,28 т/добу, тоді як дебіт за серпень даного року становить 0,26 т/добу. Отже, місячний коефіцієнт зміни дебіту дорівнює:
Кріммісячногокоефіцієнтузмінидебітувикористовуютьтакожкоефіцієнткратності,який показує в скільки разів обсяг видобутку нафти за рік перевищує обсяг видобутку за останній місяць попереднього року. Середньодобовий дебіт за грудень визначаємо за формулою (2.11):
т/добу
Таким чином, коефіцієнт кратності дорівнює:
(2.10)
Отже, ми бачимо, що за 2009 рік по Пасічнянському газопромислі обсяг видобутку нафти за рік перевищує обсяг видобутку нафти за грудень в 799,2 рази.
Аналогічно розраховуємо всі показники об'єму робіт за 2010-2011 роки і результати розрахунків заносимо в таблицю 3.3.
Таблиця 3.3- Показники об'єму робіт по Пасічнянському газопромислі за 2009-2011 роки
Показники |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік |
свердловино-місяці експлуатаційного фонду, |
5743
|
5779
|
5828
|
свердловино-місяці
діючого фонду, |
4441 |
4477 |
4526 |
свердловино-місяці
експлуатації,
|
4351 |
4387 |
4436 |
Коефіцієнт
використання фонду свердловин,
|
0,76 |
0,76 |
0,77 |
Коефіцієнт
експлуатації свердловин, |
0,98 |
0,982 |
0,985 |
Середньодобовий
дебіт свердловин,
т/'добу |
0,29 |
0,28 |
0,28 |
Середньомісячний
дебіт,
|
8,7 |
9,2 |
9,4 |
Місячний коефіцієнт зміни дебіту,К |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
Коефіцієнт
кратності, |
799,2 |
865,1 |
881,3 |
Рисунок 3.2- Динаміка основних показників руху фонду свердловин
Провівши розрахунки по основних показниках, що стосуються руху фонду свердловин бачимо наступні результати: свердловино-місяці експлуатаційного фонду в 2009 році становлять 5743, в 2010 - 5779 , а у 2011- 5828. Такий приріст свердловино-місяців експлуатаційного фонду з кожним роком пояснюється тим, що з кожним роком зростає експлуатаційний фонд свердловин, а отже з ним і свердловино-місяці експлуатаційного фонду.
Свердловино-місяці діючого фонду в 2000 році становлять 4441, в 2010- 4477, а у 2011 - 4526.Таке зростання з кожним роком пояснюється аналогічно. Так як зростає експлуатаційний фонд свердловин, то з ним і зростає діючий фонд, а отже зростають і свердловино-місяці діючого фонду.
Свердловино-місяці експлуатації у 2009 році становлять 4351, у 2010 році - 4387, а у 2011 - 4436. Таке зростання пояснюється тим, що збільшується експлуатаційний фонд свердловин, а також можливе зменшення відведеного часу на ремонти свердловин.
Коефіцієнт використання фонду свердловин у 2009 і у 2010 році становлять 0.76, а у 2011 - 0.77. Також можна показати що коефіцієнт експлуатації свердловин у 2009 році становить 0.98, у 2010 - 0.982, а у 2011 - 0.985. Таке незначне зростання обох коефіцієнтів пояснюється незначним зменшенням затрат часу на ремонти свердловин.
Середньодобовий дебіт свердловин практично не змінюється і становить у 2009 році - 0.29 т/добу, у 2010 році - 0.28 т/добу, а у 2011 - також 0.28 т/добу. Проте середньомісячний дебіт з кожним роком зростає і становить у 2009році - 8.7 т/добу, у 2010 році - 9.2 т/добу, а у 2011 році - 9.4 т/добу. Це є логічним так як з попереднього пункту ми побачили, що зріз загальний видобуток нафти, що пояснюється вводом нових технологій видобутку нафти по родовищу.
Місячний коефіцієнт зміни дебіту є незмінним і становить 0.93. Це пояснюється тим, що Свердловини працюють більш-менш стабільно та з однаковим дебітом.
Коефіцієнт кратності з кожним роком зростає і становить у 2009 році 799.2, у 2010 році - 865.1, а у 2011 році - 881.3. Так як коефіцієнт зміни дебіту є незмінним, то таке зростання коефіцієнта кратності можна пояснити зростанням середньомісячного дебіту.
Отже, підбивши підсумки, бачимо, що експлуатаційний фонд свердловин досліджуваного об'єкта використовується раціонально, проте і слід зазначити, що необхідно скоротити кількість днів затрачених на ремонти свердловин.