Теоретико-методичні основи для проведення

розрахунків

2.1 Планування використання фонду свердловин

Планування використання свердловин в часі визначають за експлуатаційним та за діючим фондами свердловин, а також за розрахунком планового робочого (ефективного) фонду часу. Як відомо, час можливої роботи свердловини обмежується календарним фондом 8760 год. на рік (365 24). Але, не дивлячись на безперервний процес нафтовидобутку, свердловини практично ніколи не працюють круглий рік у зв'язку з необхідністю ремонту свердловин та інших заходів з підтримання свердловини в працездатному стані.

Простої свердловини можуть бути планові t_pта позапланові t_B. Планові зупинки необхідні для планово-попереджувального ремонту наземного та підземного обладнання, а також для проведення планових геолого-гехнім них і організаційних заходів. Позапланові простої, як правило, пов'язані з організаційними причинами та позаплановими ремонтами, пов'язаними з аваріями, не передбачуваним виходом з ладу обладнання і т.д.

Календарний фонд часу мінус час планових зупинок недіючих t_p та діючих t_p свердловин являє собою ефективний фонд свердловин, а час фактичної роботи відрізняється від ефективного фонду на зеличину позапланових простоїв.

Календарний фонд часу, тобто свердловино-місяці, що розраховуються за експлуатаційним та діючим фондам, визначається за планом руху свердловин множенням числа свердловин відповідного фонду на тривалість планового періоду. Для визначення ефективного фонду часу С_{е пл} розроб­ляється план-графїк ремонт підземного і наземного обладнання та проведення геолого-технічних заходів по свердловинах. В цьому графікувизначається нормативний час планових зупинок окремих свердловин та всього фонду t_p

або (2.1)

Розрахуємо свердловино-місяці експлуатаційного фонду свердловин за такою формулою:

(2.2)

Сумарний календарний час діючого фонду становить:

(2.3)

Свердловино-місяці експлуатації всіх свердловин розраховують за наступною формулою:

(2.4)

На базі планового фонду робочого та календарного часу за формулами визначаються планові коефіцієнт використання та коефіцієнт експлуатації свердловин. Коефіцієнт використання свердловин розраховується діленням планового часу роботи свердловин С_е._пл на календарний фонд часу експлуата­ційних свердловин С_че; коефіцієнт експлуатації свердловин С_е._пл- на календарний фонд часу діючих свердловин :

, (2.5)

Коефіцієнт експлуатації рівний відношенню свердловино-місяців експлуатації С_е до свердловино-місяців, рахуємих по діючому фонду Свердловин, або відношенню часу експлуатації до всього календарного часу по групі діючих свердловин:

(2.6)

Середньодобовий дебіт свердловин за рік знаходимо за формулою:

(2.7)

Середньомісячний дебіт за рік по родовищу розраховуємо аналогічно за формулою:

(2.8)

Дебіт свердловин планується по кожній свердловині. Методика планування дебетів залежить від системи розробки родовища, стану покладу та окремих свердловин, а перш за все від того, чи розробляється родовище за попередньо складеним проектом, чи без нього.

При розробці родовища за проектом дебіти свердловин визначаються на основі проектних даних, враховуючи можливості раціонального відбору нафти із пластів на даному етапі їх експлуатації. Проект передбачає середньодобові та річні норми відбору нафти із пластів. Ці норми визначаються можливостями видобутку нафти із конкретних свердловин.

На основі норм відбору дебіт свердловини обмежується з метою забезпечення рівномірного стягування водонафтового контакту, зменшення об'єму видобутку води та на основі цього стабілізації пластового тиску, скорочення газових факторів і т.д.

Середньодобова норма відбору нафти з пласта є максимально можливим видобутком нафти за добу, що допускається запроектованою технологією нафтовидобутку в конкретних умовах покладу. Під нормою відбору нафти із свердловини в цьому випадку розуміється максимально можлива її продуктивність, що забезпечує оптимальні умови експлуатації родовища в цілому та окремих його ділянок.

Раціональний відбір нафти із кожної свердловини встановлюється на основі ретельного дослідження з обов'язковим обліком матеріалів, які характеризують стан розробки пласта в цілому (пластовий тиск, допустима депресія, наводненість, умови стягування водонафтового контакту і т.п.).

Умови розробки родовища постійно змінюються, і норми відбору нафтиповинні періодично переглядатися. При цьому слід мати на увазі, що для розробки родовищ (залежно від прийнятої технології) закономірні обводнення окремих ділянок та родовища в цілому, падіння пластових тисків і зменшення динамічного рівня. В цих умовах раціонально перейти від обмеженого відбору рідини до необмеженого.

Дебіт свердловин на таких ділянках встановлюють, виходячи із умов форсованого видобутку при максимальному використанні можливостей експлуатаційного обладнання. На родовищах, що розробляються без попередньо складеного проекту (це переважно старі родовища), методика планування дебіту свердловин передбачає розрахунок його по окремих свердловинах або по групах свердловин, що мають приблизно однакові темпи зміни (падіння) дебіту. Як основа планування приймається вихідний дебіт свердловин, тобто дебіт за місяць, що передував плановому і місячний коефіцієнт зміни (падіння) дебітуk.

Місячний коефіцієнт зміни (падіння) дебіту k являє собою відношення середньодобового дебіту за наступний місяць q₂ до середньодобового дебіту за попередній місяць q_1,тобто:

k= (2.9)

Цей показник визначається на основі звітних геолого-статистичних даних минулих років експлуатації, представлених у вигляді графіків і кореляційних таблиць.

Якщо відомі вихідний середньодобовий дебіт, наприклад, за грудень, q₁ і коефіцієнт його падіння, то продуктивність свердловини (або групи свердловин) планується на наступні місяці року.

Дебіт свердловин на відпрацьований cвердловино-місяць можна визначити множенням середньодобового дебіту на кількість діб у відповідному місяці (Т1, Т2, .... Т12) та на коефіцієнт експлуатації к_е свердловин у відповідному місяці.

Крім місячного коефіцієнту зміни дебіту використовують також коефіцієнт кратності, який показує в скільки разів обсяг видобутку нафти за рік перевищує обсяг видобутку за останній місяць попереднього року:

(2.10)

де - середньодобовий дебіт за грудень, т/добу.

Середньодобовий дебіт за грудень визначаємо за формулою:

(2.11)