2. Вимоги основних нормативних актів щодо охорони довкілля

Основні законодавчі акти про охорону навколишнього природного середо­вища Украши приведенні в підрозділі 2 "Вимоги основних природоохорон­них законів України та керівних документів" даного посібника. Крім того, до чинних законодавчих актів з питань екологічної безпеки відносяться:

Постанова Кабінету Міністрів України 1991 р. № 18 "Про порядок виз­начення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього при­родного середовища" та Постанова Кабінету Міністрів Украши 1993 р. №373, на підставі яких Мінекобезпеки України 24.05.93 р. затвердило "Ме­тодику визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища", якими передбачені:

стягунення з підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та відомчої належності платежів за викиди й скиди забрудню­ючих речовин і розміщення відходів у навколишньому природному сере­довищі;

стягнення платежів за рахунок прибутку, що залишається в розпоряд­женні підприємства, лише з понадлімітних викидів (скидів) та розміщення відходів;

Радам народних депутатів базового рівня (місцевим державним адміністраціям) надано право повністю або частково звільняти від плати за забруднення навколишнього природного середовища в першу чергу бюд­жетні установи і організації та підприємства в межах граничне допустимих викидів і скидів.

166

Для звільнення від плати за забруднення навколишнього природного середовища командирам (начальникам) необхідно звертатись до Рад на­родних депутатів базового рівня або держадміністрацій, на територіях яких розташовані військові частини (установи).

Стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середо­вища не звільняє підприємства (установи) від відшкодування збитків, за­подіяних порушенням природоохоронного законодавства України.

Постанова Верховної Ради України 1995 р. № 46/95-ВР про введення в дію Закону України "Про екологічну експертизу". Цим Законом регулю­ються відносини в галузі екологічної експертизи. Метою екологічної експер­тизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан на­вколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка сту­пеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нор­мативно-правових актів, проектні матеріали, документація щодо впровад­ження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створення загрози здоров'ю людей. Військові, оборонні та інші об'єкти, інформація про які ста­новить державну таємницю, підлягають екологічній експертизі відповідно до цього Закону та інших законодавчих актів України.

Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи здіснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, місцеві Ра­ди народних депутатів, органи виконавчої влади на місцях, а також Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України як спеціально уповноважений орган у цій галузі та його органи на місцях.

Відповідальність за порушення законодавства про екологічну експертизу:

порушення встановленого законодавства, порядку проведення еко­логічної експертизи;

надання свідомо неправдивих відомостей про екологічні наслідки діяль­ності об'єкта екологічної експертизи;

надання дозволів на спеціальне природокористування, фінансування та реалізацію проектів і програм чи діяльності, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, без пози­тивного висновку екологічної експертизи;

здійснення екологічної експертизи неправоздатними підприємствами, ус­тановами, організаціями, об'єднаннями громадян та іншими формуваннями;

незаконне втручання будь-кого у проведення екологічної експертизи;

ухилення від надання необхідних відомостей і матеріалів на законну вимо­гу державних еколого-експертих органів (формувань);

підготовка свідомо неправдивого висновку державної екологічної екс­пертизи.

Особи, винні в порушенні законодавства в галузі екологічної експертизи,

167

притягаються відповідно до дисциплінарної, адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності.

Постанова Кабінету Міністрів України 1995 р. № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку", до яких відносяться:

атомна енергетика і атомна промисловість, регенерація відпрацьованого ядерного палива, зберігання чи утилізація радіоактивних відходів;

збирання, обробка, зберігання, поховання, знешкодження та утилізація усіх видів промислових і побутових відходів, а також тваринницьких ком­плексів чи підсобних господарств військових частин;

виробництво, зберігання, утилізація та знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива;

будівництво каналізаційних систем та очисних споруд;

будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання, водозабезпечення, меліоративних систем та гідро­технічних споруд, окремих промислових підприємств тощо.

Постанова Кабінету Міністрів України 1993 р. № 925 щодо "Положення про Державну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишньо­го природного середовища та ядерної безпеки України". Згідно зі ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Положення про Міністерство охорони навколишнього природного се­редовища та ядерної безпеки України", затвердженого Указом Президен­та України 10 лютого 1995 р., посадові особи, які наділені правами держав­них інспекторів, здійснюють контроль у галузі охорони навколишнього при­родного середовища.

Органи Мінекобезпеки України мають право обстежувати підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, об'єкти ядерної енергії, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ і служби безпеки України з метою перевірки додержан­ня вимог екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, виконання заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів тощо.

Постанова Кабінету Міністрів України 1995 р. №364 щодо "Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмо­сферне повітря стаціонарними джерелами".

Постанова Кабінету Міністрів України 1996 р. №1100 "Про порядок розроблення і затвердження нормативів граничне допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується".

Постанова Кабінету Міністрів України 1995 р. №239 "Про такси для об­меження розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про при­родно-заповідний фонд України".

Постанова Кабінету Міністрів 1997 р. № 164 "Про встановлення норма­тивів плати за спеціальне використання водних ресурсів".

Постанова Кабінету Міністрів України 1996 р. "Про затвердження По-168

ложення про порядок встановлення розмірів та накладення штрафів на підприємства, установи і організації, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, у разі порушеним ними норм, правил і стан­дартів безпеки або умов дозволів на ведення робіт".

Постанова Кабінету Міністрів України 1996 р. № 1464 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству".

"Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затверджена наказом Міністерства охоро­ни навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. № 37.

"Інструкція про порядок розробки, встановлення, перегляду та дове­дення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", за­тверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного сере­довища та ядерної безпеки України від 28 червня 1996 р. № 65.