5. Основні вимоги щодо розміщення і обладнання сільськогосподарських об'єктів

Охорона навколишнього природного середовища сільськогосподарських об'єктів військ (тваринницьких комплексів військових радгоспів і підсобних

152

б)

Мал. 10. Принципова схема елементів очистки (утилізації) відходів тваринництва

(підсобних господарств):

1 - приміщення для утримання тварин; 2 - рідинозбірник (жижезбірник) - резервуар для збору рідких фракцій; 3 - майданчик переробки харчових відходів; 4 - майданчик біотермічної обробки гною (твердої фракції); 5 - майданчик літнього утримання тва­рин з лотками для стоків в рідинозбірник

а) рідинозбірник (жижезбірник) б) майданчик біотермічної обробки гною

(твердої фракції)

1 - водонепроникний (бетонний, 1 - бетонне (залізобетонне) покриття; металевий) резервуар; 2 - труба скиду 2 - пандус для використання механічних рідинних фракцій; 5 - кришка (люк) засобів; 3 - водовідвідний валик; 4 - лоток для відкачування відходів Я™ ^СТОКУ РІД™них фракцій у приямок

Майданчик біотермічної обробки гною обладнується із розрахунку не менше річного обсягу відходів (твердої фракції) підсобного господарства. Мінімальний строк біотермічної обробки гною повинен бути один на рік, після чого дозволяється використовувати його для підживлення рослин.

153

господарств військових частин (підприємств) полягає у виконанні заходів щодо охорони від забруднень водних і земельних ресурсів, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, до яких відносяться:

обладнання місця складування відходів для біотермічного знезаражування;

обладнання каналізації для збирання рідких нечистот і стічних вод (прин­ципова схема очищення відходів тваринництва показана на мал. 10);

будівництво тваринницьких комплексів і підсобних господарств (виробни­чих об'єктів) за типовими проектами, в яких повинні бути передбачені сис­теми видалення, обробки, знезараження, складування та утилізації нечистот (відходів);

дотримання розмірів санітарно-захисних зон для об'єктів сільськогоспо­дарського призначення, розмірів санітарних розривів від очисних споруд (рідинозбірника, гноєсховища) до жилої (селітебної) зони і водних джерел;

визначення місця утилізації трупів загиблих тварин (твариномогильника) і звалища відходів (сміття), погоджених з місцевими органами санітарного нагляду.

Заходи щодо запобігання забрудненню природного середовища сільськогосподарськими об'єктами військ

В усіх випадках розміщення сільськогосподарських об'єктів (тваринниць­ких комплексів військових радгоспів і підсобних господарств військових час­тин) повинні забезпечуватися дотримання санітарно-захисних зон, проводи­тися погодження з територіальними санітарно-епідеміологічними (ветери­нарними) органами та виконуватися такі загальні вимоги:

1. Будівництво сільськогосподарських об'єктів повинно виконуватися тільки за типовими проектами (з урахуванням середньодобової кількості відходів від свині -10 кг, корови - 25 кг, коня -10 кг, вівці -5 кг);

2. Дотримуватися розмірів санітарно-захисних зон та розмірів санітарних розривів від очисних споруд (рідиносховшц) і гноєсховищ до селітебної (жит­лової) зони, тобто:

тваринницькі об'єкти повинні розташовуватися не ближче 300 м від меж першого поясу (поясу суворого режиму) санітарної охорони підземних дже­рел водопостачання (артезіанських свердловин), не ближче ніж 500 м від лінії зрізу води поверхневого джерела водопостачання та не ближче 300-500 м від магістралей;

місця стійла і випасу тварин повинні розміщуватись не ближче 100 м від меж першого поясу зони санітарної охорони підземних та поверхневих дже­рел водопостачання;

пункти відгодівлі свиней повинні бути віддалені від меж казармйюї зони і житлової забудови на відстані: при кількості голів до 2 не менше 25 м, до 5 голів - 50 м, до 8 голів - 75 м, а більше 9 голів - на відстані не менше 200 м;

могильники для тварин (з біотермічними ямами) для закопування і знищення трупів загиблих тварин повинні розташовуватися у місцях з

154

низьким рівнем (не менше 4-5 м від поверхні землі) ґрунтових вод та не ближче 500 м від житлової зони, далеко від пасовиськ, водних джерел і проїжджих доріг.

3. Для гідрогноєвидалення слід використовувати тільки воду не питного призначення (технічну).

4. Рідка фракція гною із рідинозбірників повинна вивозитись на очисні споруди або використовуватись для скроплення кормових культур, а безпідстилочний гній (після біотермічної обробки) може вноситись тільки у грунт (для підживлення), скидання його в водойми забороняється навіть після очищення фізичними, хімічними й біологічними способами. Розчинен­ня гною водою у відношенні 1:10 збільшує строки виживання патогенних (хвороботворних) мікробів (бактерій) більш ніж в три рази. Підвищення вмісту в гною сухої речовини - підстилки (солома, опилки) викликає змен­шення кількості патогенних мікроорганізмів.

5. Території підсобних господарств і тваринницьких комплексів повинні бути обгороджені, проїзди і під'їзні дороги обладнані твердим покриттям, при в'їзді утворені дезбар'єри (і при вході у тваринницькі приміщення покладені дезковдри).

6. У сільськогосподарських підприємствах повинні виконуватись правила перевезення, зберігання й застосування засобів захисту рослин (стимулятори росту), мінеральних добрив і отрутохімікатів, інших препаратів, що негатив­но впливають на рослинний та тваринний світ.

Особливо негативно на біологічні системи і забруднення грунтів вплива­ють пестициди. Отрутохімікати, внесені на поля, знищують шкідників сільськогосподарських культур, одночасно засвоюються рослинами і по­трапляють в організми тварин, і в кінці-кінців в організм людини з небажа­ними наслідками.

155