5. Контроль за якістю очищення стічних вод

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. №1100 за­тверджено "Порядок розроблення і затвердження нормативів граничне допу­стимого скидання забруднюючих речовин". Цим Порядком визначаються ос­новні вимоги до нормування граничне допустимого скидання (ГДС) забруд­нюючих речовин, які утворюються в процесі виробничої діяльності водоко­ристувачів. ГДС речовини - маса речовини у зворотній воді, що є максималь­но допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту вод­ного об'єкта за одиницю часу.

Нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою по­етапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів, тобто науково обгрунтованих значень концентрації забруднюючих речовин та показників якості води (загально-фізичні, біологічні, хімічні, радіаційні) та санітарне -гігієнічних норм у місцях розташування джерел водопостачан­ня та водокористування, для забезпечення екологічної безпеки життєдіяль­ності людини та водних екосистем.

Нормативи ГДС (граничні обсяги скидання зворотних вод) встановлю­ються для введених у дію об'єктів та тих, що проектуються чи споруджують­ся, згідно з переліком забруднюючих речовин, скидання яких у поверхневі та морські води водного фонду України, включаючи природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки), канали, внутрішні морські води, нормується. Під час проектування будівництва но­вих, розширення, реконструкції, технічного переоснащення та капітального ремонту діючих об'єктів не допускається впровадження технологій та за­собів, що можуть призвести до скидання у водні об'єкти забруднюючих ре­човин, скидання яких забороняється.

Водокористувачі виступають замовниками розроблення нормативів ГДС забруднюючих речовин, що скидаються ними до водних об'єктів.

Розроблення нормативів ГДС забруднюючих речовин для скидання зво­ротних вод підприємств, установ та організацій, які проектуються, здійснюється в складі передпроектної (ТЕО або ТЕР) та проектно-кошто­рисної документації (робочий проект) на нове будівництво, розширення, ре­конструкцію і їх технічне переоснащення.

Нормативи ГДС затверджуються органами Мінекобезпеки України одно­часно з видачею дозволу на спеціальне водокористування (зразок дозволу приведено у додатку 5).

130

Термін дії нормативів ГДС у кожному конкретному випадку встанов­люється органами Мінекобезпеки України індивідуально залежно від терміну дії дозволу на спеціальне водокористування. Підставами для пере­оформлення нормативів ГДС є закінчення терміну дії нормативів, зміна умов водокористування, зміна категорії якості води у водному об'єкті, зміна зако­нодавчої та нормативної бази.

Водокористувач відповідає за наявність затверджених нормативів ГДС та надання розробнику достовірних вихідних даних, що одержують­ся на основі проведення інвентаризації показників складу та властивос­тей зворотних вод згідно з наведеними переліками забруднюючих речо­вин, скидання яких нормується, та ідентифікація яких у зворотних водах є обов'язковою, обсягу витрат зворотних вод та інших необхідних для розрахунків даних.

Перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується у всіх випад­ках скидання зворотних вод: розчинений кисень (мг/л), завислі речовини, мінералізація води, сульфати, хлориди, азот амонійний, нітрати, нітрити, фо­сфати та нафтопродукти.

Крім того, обов'язково нормуються такі фізико-хімічні показники, як біохімічне споживання кисню (БСК5), хімічне споживання кисню (ХСК) -перманганатна окислюваність та біхромантна окислюваність, рівень токсич­ності води (на основі біотестування), показники бактеріологічного забруд­нення і рівень радіоактивності води (сумарна радіоактивність), та врахову­ються водневий показник (рН) і температура.

Порядок контролю за ефективністю очистки, знешкодження та знезара­ження стічних вод, а також умови їх випуску у водойми господарсько-питно­го та культурно-побутового призначення визначені "Санітарними правилами і нормами охорони поверхневих вод від забруднення" (СанПіН № 4630-88) та "Водним кодексом України" (від 06.06.95 р.).

Санітарні правила і норми є нормативним документом, що поширюється на всі водотоки та водойми, обов'язкові для дотримання посадовими особами та окремими громадянами. Особи, винні в порушені вимог Водного кодексу України несуть кримінальну та адміністративну відповідальність згідно з за­конодавством України.

Вимоги санітарних правил і норм обов'язкові для всіх водокористувачів, діяльність яких впливає на стан води, проектних і науково-дослідних ор­ганізацій при розробці водоохоронних заходів, органів та організацій, які здійснюють у відповідності з законодавством державне управління та дер­жавний контроль у галузі використання і охорони води.

Контроль за ефективністю очищення стічних вод здійснюється виробни­чими лабораторіями при очисних спорудах, лабораторіями санітарно-епідеміологічних загонів, санітарно-епідеміологічних станцій (СЕЗ,СЕС) і полягає у проведенні повного або скороченого фізико-хімічного та бак­теріологічного аналізів води, що надходить, та очищеної води.

Лабораторно-виробничий контроль за якістю очищення вод, що ски­даються, повинен здійснюватись цілодобово і поділятися на:

9* 131

хіміко-бактеріологічний, що проводиться штатними працівниками вироб­ничої лабораторії;

технологічний, що проводиться черговим фільтрувальної станції (очис­них каналізаційних споруд) разом з лаборантами.

При наявності в лабораторії одного штатного лаборанта проведення хіміко-бактеріологічного контролю допускається тільки в денну зміну.

Лабораторно-виробничий контроль на каналізаційних спорудах повинен здійснюватися на всіх стадіях очищення побутових стічних вод для регулю­вання процесу, а також для якісного та кількісного обліку роботи окремих елементів очисних споруд.

Відповідальність за організацію та проведення лабораторно-виробничого контролю покладається на начальника санітарно-технічного господарства (начальника фільтрувальної станції, інженера по очищенню каналізаційних споруд). Безпосередній контроль здійснюється штатними працівниками ла­бораторії та черговим фільтрувальної станції очисних каналізаційних споруд (по очисних каналізаційних спорудах). Для всіх посадових осіб, що організо­вують і здійснюють лабораторно-виробничий контроль, повинні бути відпрацьовані посадові інструкції на робочих місцях.

При визначенні обсягу та періодичності контролю для виробничих лабо­раторій слід керуватися такими рекомендаціями:

Стічна рідина. Повний фізико-хімічний аналіз проводять 2-3 рази на місяць, скорочений - один раз на добу (крім залишкового хлору).

Грати (решітки). Ведуть облік кількості відходів у середньодобовій або щозмінній пробі. При наявності дробилок роблять механічний аналіз відходів за величиною та складом.

Шсковловлювачі. Один раз на місяць визначають кількість завислих (суспензованих) речовин до і після пісковловлювача.

Двоярусні відстійники. Три рази на місяць досліджують стічну рідину до і після відстійників в обсязі повного фізико-хімічного аналізу та один раз на добу - в обсязі контрольного аналізу, а також проводять дослідження муло­вої води у відстійнику на лужність та активну реакцію з метою визначення дозрівання мулу. Під час випускання мулу беруть проби для визначення дозрівання мулу, попелу та вологості в ньому, а також ведуть облік кількості осаду.

Біофільтри. В установлені строки проводять повний та короткий фізико-хімічний аналіз стічної води до і після їх роботи за наслідками дослідження стічної рідини на БСК-5, аналіз на окислення, стабільність, а також на вміст зависливих речовин, азоту амонійного, нітритів та розчиненого кисню.

Вторинні відстійники. Досліджують стічну воду після відстійників в об­сязі повного та короткого фізико-хімічного аналізу, в тому числі визначають залишковий хлор та проводять бактеріологічний аналіз. Один раз на тиждень визначають активну реакцію і реакцію лугу мулової рідини, а також во­логість та попільність мулу під час випуску.

Мулові майданчики. Виконують аналізи підсушеного мулу на вологість та попільність.

132

Конкретний обсяг і періодичність проведення аналізу для виробничих ла­бораторій визначаються окремо для кожного об'єкту (майданчика), виходя­чи із складу та характеру побутових стічних вод, способів їх очищення, кате­горії водоймища, в який спускаються стічні води,' і оформлюються у вигляді таблиці, що знаходиться на робочій карті в лабораторії.

Лабораторії санітарно-епідеміологічних загонів (станцій), при наявності виробничої лабораторії, проводять санітарний контроль за якістю очищення стічних вод після очисних споруд (в місцях випуску їх в водоймища або на грунт) - поля фільтрації та зрошення в обсязі:

повного фізико-хімічного і бактеріологічного аналізу за затвердженим графіком - не менше як один раз на квартал;

контрольного (короткого) фізико-хімічного і бактеріологічного аналізу -щомісячно, або позапланове при негативних показниках.

При відсутності виробничих лабораторій у військових частинах і на підприємствах фізико-хімічні аналізи стічних вод здійснюються лабора­торіями СЕЗ (СЕС) за стислою схемою один раз на місяць, а при відсутності таких лабораторій проведення аналізів стічних вод здійснюється медичною службою частини (підприємства) в місцевих санітарно-епідеміологічних ус­тановах Міністерства охорони здоров'я України за рахунок коштів квартир­но-експлуатаційної служби:

щоквартально - за повною схемою та щомісячно - за короткою схемою фізико-хімічного та бактеріологічного аналізів.

Виробничі лабораторії при очисних каналізаційних спорудах повинні здійснювати також технологічний контроль за роботою очисних споруд, який полягає у визначенні кількості води, що очищується, і швидкості її ру­ху очисними спорудами, кількості затриманого осаду її опадів граничного рівня мулу у вторинних відстійниках та опадів у первинних відстійниках.

Конкретна кількість параметрів, що визначаються, залежить від складу очисних споруд, умов випускання вод, рекомендацій пусконалагоджувальної організації, органів саннагляду і оформляється у вигляді таблиці.

Ефективність роботи очисних споруд визначається шляхом порівнян­ня фактично одержаних даних при проведенні лабораторно-виробничого контролю з пусконалагоджувальними або нормативними значеннями (до­даток 6).

В усіх випадках відхилення фактичних показників від нормативних прово­дяться повторні аналізи якості очищення стічних вод і приймаються безвідкладні заходи щодо нормалізації роботи очисних споруд.

Результати лабораторного контролю стічних вод і визначення техно­логічних параметрів роботи очисних споруд заносяться до "Журналу лабора­торного контролю".

Забороняється спорудження випусків і відведення стічних вод у водні об'єкти без реєстрації та одержання дозволу в природоохоронних органах і саннагляду.

Забороняється скидання у водні об'єкти нафтовміщуючих стоків та нео-чищених стічних вод.

І

133

Обсяг лабораторного контролю за якістю очищення побутових стічних вод на каналізаційних очисних спорудах (КОС) приведений в табл. 11.

Таблиця 11

Обсяг лабораторного контролю за якістю очищення побутових стічних вод на КОС

№ п/п	Показники	Одиниця виміру	Приблизні значення
1	Повний фізико-хімічний аналіз:
	температура	С	17-18
	запах	-	без неприємного запаху
	колір	-	відсутній
	прозорість	см	не менше 20
	осілі речовини по об'єму	мг/л	6-7
	завислі речовини	мг/л	не більше 20
	реакція рН	-	7-8,5
	азот амонійний	мг/л	відсутній
	азот нітрітний	мг/л	0,2-1,0
	азот нітратний	мг/л	не більше 10
	окислюваність перманганатна	мг/л	не більше ЗО
	БСК (біологічне споживання кисню)	мг/л	не більше 15
	розчинений кисень		2-6 та більше
2	Контрольний (короткий) аналіз:
	прозорість	см	не менше 20
	реакція рН	-	7-8
	завислі речовини	мг/л	не більше 20
	розчинений кисень	мг/л	2-6 та більше
	БСК5 (біологічне споживання
	кисню)	мг/л	не більше 15