3. Нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферу

Забруднення атмосферного повітря здійснюється внаслідок надходження у повітряний басейн (атмосферу) будь-яких твердих та газоподібних шкідли­вих речовин, мікроорганізмів і енергій (у вигляді звуків, шумів, електро­магнітного і радіоактивного випромінювання) в кількостях, які викликають зміни складу та властивостей компонентів природного середовища, шкідли­во впливають на людину, флору та фауну.

Нормування википів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище здійснюється шляхом визначення граничне допустимих ви­кидів (ГДВ) забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до "Санітарних правил та норм з охорони атмосферного повітря" (СанПіН 4946-89).

Гранично допустимий викид - науково-технічний норматив, встановлений за умови, що вміст забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери від джерела або їх сукупності, з урахуванням перспективи розвитку промисло­вих підприємств, не перевищував би нормативів екологічної безпеки атмо­сферного повітря граничних концентрацій забруднюючих речовин у атмо­сферному повітрі для населення, рослинного і тваринного світу, якщо немає інших, більш суворих екологічних вимог (обмежень).

Для оцінки стану атмосферного повітря встановлюються величини ГДК забруднюючих речовин і рівнів фізичного впливу на атмосферу. Гранично допустима концентрація встановлюється середньодобова і максимальна ра­зова. Максимальна концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони промислового майданчика та атмосферного повітря, яка протягом тривало­го часу впливає на організм людини і не викликає патологічного впливу на її здоров'я.

Встановлені значення граничне допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин у атмосферному повітрі населених пунктів приведені в табл. 3.

Кожне підприємство повинно розробляти норми граничне допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу, тобто повинно розробляти узаконений рівень забруднення внаслідок своєї виробничої діяльності. По­казники ГДВ є основою для планування і проведення екологічної ескпер-тизи щодо попередження забруднення атмосфери. Нормативи ГДВ в ціло­му для підприємства повинні встановлюватись в сукупності значень ГДВ для окремих діючих джерел забруднення та тих, що проектуються і рекон­струюються.

Для підприємств, що вводяться (реконструюються), нормативи ГДВ повинні бути забезпечені до моменту прийняття цих об'єктів в експлуатацію.

Якщо на шкідливу речовину не встановлена гранично допустима концен­трація, тоді на цю речовину вводиться орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ), або орієнтовно допустимі рівні (ОДР).

88

Таблиця З

Граничне допустимі концентрації забруднюючих речовин у амосфері населених пунктів

Речовина	ГДК
	максимальна разова, мг/м3	середньодобова, мг/м3
Нітробензол	0,008	0,008
Сірчистий газ	0,5	0,05
Сірководень	0,008	0,008
Чадний газ	3,0	1.0
Аміак	0,2	0,04
Оксиди азоту	0,4	0,06
Пил бавовни	0,5	0,04
Пил нетоксичний	0,5	0,15
Кіптява (сажа)	0,15	0,05
Пари сірчаної кислоти	0,3	0,1
Пари фтороводню	0,02	0,005
Формальдегід	—	0,003
Фенол	0,01	0,003
Пари свинцю	0,001	0,0003
Пари ртуті	—	0,0003
Гексахлоран	0,03	0,003
Метафос	0,001	-
Солі нікелю	—	0,0002
Двоокис селену	-	0,00005
Двоокис телуру	—	0,00001
Трихлорметан (хлороформ)	0,1	0,03
Хром (шестивалентний)	0,0015	0,0015
Хлор	0,1	0,03
Хлорид заліза	—	0,004
Фосфорний ангідрид	0,15	0,05
Пари оцтової кислоти	0,2	0,06
Оксиди міді (хлорид міді)	—	0,002
Ацетон	0,35	0,35
Нафталін	0,003	0,003
Пеніцилин	0,05	0,002

Введення в експлуатацію нових виробництв (об'єктів), у викидах яких містяться шкідливі речовини з невстановленими ГДК (ОБРВ, ОДР), ка­тегорично забороняється.

89