8. Перелік основних документів з пнтань екологічного забезпечення військ

1. План заходів щодо охорони природи та раціонального використання природних ресурсів річний та перспективний (зразок - додаток 1).

2. План роботи і проведення перевірок виконання заходів екологічної безпеки військ (сил) - лише для служб та відділень екологічної безпеки (зразок - додаток 6).

3. Перелік природоохоронних об'єктів, будівництво яких виконується за постановами і рішеннями Кабінету Міністрів України - лише для служб та відділень екологічної безпеки.

4. Облік будівництва і реконструкції природоохоронних споруд з даними про виконання - лише для служб та відділень екологічної безпеки за фор­мою 2-еко.

5. Облік водоспоживання і водовідведення для кожного військового містечка (гарнізона), військової частини (установи). Дозвіл на спецводоко-ристування (зразок - додаток 5).

6. Облік об'єктів (джерел), що забруднюють навколишнє природне сере­довище, та їх технічний стан (за формою 1-еко - додаток 8).

76

7. Показники освоєння капітальних вкладень на будівництво природоохо­ронних споруд і введення їх потужності - лише для служб та відділень еко­логічної безпеки( за формою 2-еко - додаток 9).

8. Наявність дозволів природоохоронних орґанів на гранично допустимі викиди шкідливих речовин (зразок - додаток 3).

9. Наявність актів місцевих органів самоврядування на дозвіл землекори­стування, а також наявність дозволу на відведення місць для звалищ сміття.

10. Екологічний паспорт підприємства (екологічна картка військової ча­стини, зразок - додаток 7).

11. Облік порушень вимог природоохоронного законодавства з зазначен­ням завданого збитку і посадових осіб, притягнених до матеріальної, дис­циплінарної або кримінальної відповідальності.

12. Карта екологічної обстановки із зазначенням екологічно небезпечних об'єктів та джерел забрудення навколишнього природного середовища (для служб та відділень екологічної безпеки).

9. Порядок перевірки виконання природоохоронних заходів у військах

Перевірка екологічного стану військової частини здійснюється органами служби екологічної безпеки Збройних Сил України відповідно до чинного за­конодавства України з природоохоронних питань та вимог наказів (директив) Міністра оборони України щодо екологічної безпеки військ (сил) і містить:

перевірку наявності керівних та плануючих документів з питань еко­логічної безпеки;

огляд території та джерел викидів (скидів) забруднюючих речовин;

документальне відображення результатів перевірки з обов'язковим виз­наченням оцінки екологічного стану військової частини.

При підготовці до перевірки військової частини інспектуючий зобов'яза­ний ознайомитися з матеріалами (актами) попередніх перевірок щодо вико­нання заходів екологічної безпеки.

1. При проведенні документальної перевірки уточнюється та звертається увага на наявність:

документів про відведення землі під об'єкт (військову частину) Міністерства оборони України (Державного акту на право користування землею, коли і ким виданий, його номер і площу земельної ділянки, що відведена під даний об'єкт, використання відведенної землі за призначен­ням тощо);

схем господарсько-побутової, дощової і виробничої каналізації та схеми водокористування;

статистичної звітності за формами "2ТП водгосп", "2ТП повітря" та ве­дення обліку тепло-, водоспоживання;

заключення санітарно-епідеміологічної служби щодо аналізу питної води та скидів із очисних споруд, дозволу на скиди (викиди), а також наявність дозволу на спеціальне водокористування;

77

встановлення лімітів википів (скидів) забруднюючих речовин та платежів за забруднення навколишнього природного середовища;

плану заходів щодо охорони природи та раціонального використання при­родних ресурсів (з відображенням заходів, спрямованих на зменшення ви­кидів та скидів забруднюючих речовин, реальність виконання запланованих заходів тощо);

планування занять з особовим складом щодо екологічного навчання та ви­ховання, хід його виконання;

організаційних наказів щодо забезпечення радіаційної безпеки та доку­ментів відповідно до правил роботи з джерелами іонізуючих випромінювань (при їх наявності у військовій частині).

Особливу увагу звернути на виконання посадовими особами військової частини вимог наказів (директив) МО України з питань охорони природного середовища та ядерної безпеки, на наявність наказу командира військової ча­стини щодо призначення посадової особи, яка відповідає за організацію еко­логічного забезпечення військової частини.

При обстеженні території військової частини звернути увагу на стан дже­рел забруднення: автопарку, котельні, підсобного господарства, складу паль­но-мастильних матеріалів, заправочних пунктів, пунктів збору сміття, комбінатів побутових послуг, ремонтних майстерень, фарбувальних дільниць, акумуляторних станцій, деревообробних дільниць, гальванічних цехів, сховищ з сильнодіючими отруйними речовинами та джерелами іонізу­ючих випромінювань, джерел водопостачання (артезіанських свердловин) і наявність природоохоронних об'єктів (очисних споруд).

Під час перевірки виявити:

стан водопостачання і відповідність встановленим нормам, наявність во­домірних приладів та їх стан, облік водоспоживання, кількість артезіанських свердловин, наявність і розміри санітарко-захисних зон та їх стан:

склад і санітарно-технічний стан водозабірних споруд та заходи, що вжи­ваються для охорони від забруднення та виснаження запасів поверхневих і підземних вод;

водовідведення (місце збору стічних вод, відповідність встановленим нор­мам, склад і санітарно-технічний стан очисних споруд, каналізаційних насос­них станцій, колекторів для прийому господарсько-побутових, виробничих і зливних стічних вод);

наявність пристроїв очищення і знезараження на водозабірних очисних спорудах, наявність лабораторій, періодичність та повнота перевірки якості очищення стічних вод (господарсько-побутових, виробничих та зливних);

наявність на пунктах миття автотранспорту (техніки) систем очищення і повторного (оборотного) використання води, своєчасність їх ремонту та очи­щення;

обладнання нафтовловлювачами складів (баз) ПММ, автопарків, пунктів технічного обслуговування і ремонту техніки, котельних на рідкому паливі;

нейтралізація виробничих стічних вод на гальванічних дільницях та аку­муляторних станціях, порядок зберігання і утилізації гальвановідходів і спи-

78

саних акумуляторів (шкідливі речовини виробничих відходів повинні зберіга­тися у герметичних ємкостях, виготовлених з інертних матеріалів);

впровадження заходів, спрямованих на удосконалення технології вироб­ництва з метою скорочення споживання води, зменшення забруднення стічних вод та скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу;

оснащення виробничих об'єктів (цехів, майстерень, дільниць) приладами (обладнанням, установками) для пилегазовловлювання та знешкодження шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу, кількість джерел забруд­нення атмосферного повітря (стаціонарних і пересувних) та наявність дозво­лу на гранично допустимі викиди, талонів токсичності на автотранспорт;

обладнання підсобних господарств (тваринницьких комплексів) система­ми утилізації (знешкодження) твердих та рідких відходів (наявність бетонної ями для збирання рідких відходів та майданчика для біотермічної обробки), регулярність, спосіб і місце вивезення відходів;

дотримання санітарно-захисних зон для підсобних господарств (тварин­ницьких комплексів) відносно водойм, жилої зони та лісових масивів;

утримання територій військових містечок, визначення місця збирання господарсько-побутового сміття, обладнання та утримання гарнізонних зва­лищ сміття;

заходи щодо благоустрою і озеленення території частини, рекультивації (відтворення родючого плодородного шару) земель при проведенні будівель­них та інших робіт, пов'язаних з порушенням родючого шару землі, та про­ведення протипожежних заходів у лісових масивах;

дотримання правил перевезення, зберігання та використання засобів за­хисту рослин, стимуляторів росту, отрутохімікатів, наявність сильнодіючих отруйних речовин, джерел іонізуючого випромінювання та відомість інвен­таризації їх;

наявність берегових плавучих очисних споруд для очищення баластних (ляльних) вод, їх продуктивність, залишковий нафтовміст у скиді, наявність обладнання для здачі фекальних вод з плавзасобів у міську каналізацію; про­ведення заходів щодо зменшення негативного впливу на стан рослинного та тваринного світу.

Після закінчення огляду території військової частини (джерел забруднен­ня та природоохоронних споруд), залежно від виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, наказів (директив) МО України, скла­дається акт перевірки виконання заходів екологічної безпеки у військовій ча­стиш (або виписується припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства чи постанова щодо термінового припинення забруднення при­родного середовища) з зазначенням переліку порушень вимог нормативних документів та конкретних заходів зі строками усунення, а також здійснюється загальна оцінка стану екологічної безпеки військової частини.

У разі виявлення грубих порушень природоохоронного законодавства Ук­раїни (нанесення збитків природному середовищу) один примірник акту (припису або постанови) направляється в органи військової прокуратури для притягнення до відповідальності винних посадових осіб.

79

Стан екологічної безпеки військової частини оцінюється: "задовільно", якщо екологічне забезпечення повсякденної діяльності організовано і здійснюється в повному обсязі відповідно до вимог чинно­го законодавства та гарантовано забезпечується екологічна безпека діяль­ності особового складу (при експлуатації озброєння, військової техніки тощо);

"незадовільно", якщо при здійсненні екологічного забезпечення по­всякденної діяльності грубо порушені вимоги нормативних документів, не забезпечується екологічна безпека діяльності особового складу, експлуа­тація озброєння і військової техніки здійснюється з порушенням вимог природоохоронних норм, або не вжито заходів щодо усунення раніше відмічених органами екологічної служби порушень природоохоронного за­конодавства України.

80

Глава З

ОХОРОНА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ У ВІЙСЬКАХ

Середовищем нашого мешкання є біосфера (товщиною 40-50 км), кот­ра являє собою систему елементів природи, що включає нижню частину атмосфери: води річок, морів, океанів - гідросферу і верхню частину зем­ної кори - літосферу, які заселені живими організмами та рослинами. Розміри повітряного океану (висота атмосфери 1500-2000 км), що оточує нашу планету, велетенські - на кожного жителя земної кулі припадає по 2,5 млн.т повітря.

Атмосфера - це природна зовнішня газоподібна оболонка Землі, що обертається разом з нею як одне ціле. Якість атмосфери, як і всіх інших компонентів біосфери, є загальний показник, що характеризує її стан та за­безпечує постійний обмін речовин і енергії між елементами живої та нежи­вої природи, чим обумовлює постійне і безперервне відтворення життя на Землі. Суміш газів (78,09% азоту, 20,95% кисню, 0,03% вуглекислого га­зу і 0,93% інших інертних газів від загального обсягу повітря), що утворює нижню частину атмосфери (топосферу) і називається атмосферним повітрям. Такий склад практично не змінюється до висоти в декілька кіло­метрів над поверхнею Землі. Склад, температура, пересування повітряних мас в атмосфері є необхідною умовою існування життя на Землі. Для атмо­сфери характерне стале саморегулювання компонентів повітря. Першочер­гове значення для живих організмів на Землі має збереження кисневої рівноваги в атмосфері.

Кисень - найнеобхідніший елемент в біосфері, який споживається при ди­ханні людини, тварини та при різноманітних окислювальних процесах (горінні, гнитті органічних залишків тощо). При спалюванні всіх видів пали­ва на Землі щорічно витрачається понад 20 млрд. т кисню.

Азот входить до складу білків та азотних сполук, які є основою всього живого на планеті.

Вуглекислий газ асимілюється рослинами в процесі фотосинтезу. Він є забрудником дихального центру у людини і тварин, а також потрапляє в ат­мосферу внаслідок згорання палива, гниття та розпаду органічних речовин й загиблих організмів.

Головним джерелом кисню в атмосфері є рослини, які щорічно виробля-

81

6 - 462

ють на суші близько 53 млрд. т, в океанах - 414 млрд.т кисню. Швидкість кру­гообігу кисню в біосфері становить 2000 років, це час, протягом якого весь він повинен пройти через живі організми.

Кругообіги кисню, азоту й вуглецю тісно пов'язані між собою і являють єдине ціле. Постійний склад атмосфери зберігається в природі мільйони років і визначається збалансованістю всіх речовин, що беруть участь у кру­гообігу матерії й енергії. Але, внаслідок посилення техногенного пресу суспільства на навколишнє природне середовище, баланс речовин в атмо­сфері став порушуватись. За останнє століття безповоротно знищено 250-270 млрд. т кисню, а замість нього в атмосферу потрапило 350-400 млрд.т вуглекислого газу. Споживання кисню при сучасному рівні техніки досягло 1/10 частини його загальної кількості, яка щорічно створюється в процесі фотосинтезу.

Кисень безповоротно згорає у фабричних та заводських печах, у двигунах автотранспорту, кораблів, літаків тощо. Тільки при перельоті через Атлан­тику одним літаком споживається 70-150 т кисню. Одному автомобілю для пробігу на 300 км потрібно стільки ж кисню, скільки споживає одна людина протягом року.

До поширених атмосферних домішок відносяться також вуглеводи, сірко­водні, сірковуглеводні сполуки, фенол, свинець, фториди тощо. Крім того, в атмосферне повітря викидається багато інших шкідливих речовин внаслідок фотохімічних, каталітичних та інших реакцій, характерних для відходів хімічної промисловості.

Забруднене повітря шкідливо впливає на живі організми, рослинність, різноманітні матеріали та споруди, спричиняючи значні економічні збит­ки. Ступінь забруднення атмосферного повітря є показником його якісного стану.