1. Основні завдання екологічного забезпечення Збройних Сил України

Наявність постійно діючих факторів військової діяльності, що негативно впливають на навколишнє природне середовище, здоров'я особового складу та населення, посилення уваги міжнародних організацій, органів державної влади, громадськості до питань екологічної безпеки військових об'єктів та військово-промислового виробництва, участь ЗС України у програмах ліквідації ядерного та звичайного видів озброєння, необхідність врахування впливу екологічних факторів на діяльність військ (сил) в мирний і воєнний час обумовили необхідність створення у Збройних Силах України такого ви­ду забезпечення як екологічне та відповідних органів щодо його організації.

Екологічне забезпечення Збройних Сил України - це комплекс ор­ганізаційних, науково-технічних, нормативно-правових, економічних, соціальних та учбово-виховних заходів, які здійснюються Збройними Силами України і спрямовані на охорону, раціональне користування та відновлення навколишнього природного середовища в процесі діяльності військ (сил), а також на забезпечення виконання військами (силами) завдань за призначен­ням в умовах впливу екологічно несприятливих антропогенних та природних факторів.

43

Метою екологічного забезпечення ЗС України є досягнення екологічної безпеки усіх видів діяльності військ (сил) та захист особового складу, озб­роєння і військової техніки в умовах впливу екологічно несприятливих ант­ропогенних і природних факторів, а також охорона навколишнього природ­ного середовища у місцях дислокації та розташування військ (сил) та інших військових об'єктів.

Основними завданнями екологічного забезпечення ЗС України є:

екологічне забезпечення повсякденної діяльності військ (сил);

організація екологічного забезпечення діяльності ЗС України в умовах впливу на них екологічно несприятливих антропогенних і природних фак­торів;

екологічний моніторинг ЗС України у системі державного екологічного моніторингу;

відновлення навколишнього природного середовища у процесі повсякден­ної діяльності військ (сил), після проведення навчань, випробувань, спеціаль­них робіт, а також після аварій та катастроф на військових об'єктах;

військове - наукове забезпечення основних завдань екологічного забезпе­чення ЗС України;

участь у екологічному забезпеченні на етапах проектування, будівництва та експлуатації об'єктів ЗС України, конверсії військово - промислового ви­робництва, а також на етапах утилізації і знищення ядерного і звичайного видів озброєння та військової техніки;

взаємодія з державними і відомчими органами охорони навколишнього природного середовища та міжнародна співпраця з питань екологічного за­безпечення військової діяльності;

підготовка кадрів військових екологів, екологічна підготовка і виховання особового складу ЗС України.

Екологічне забезпечення повсякденної діяльності військ (сил) включає:

удосконалення органів екологічної безпеки ЗС України відповідно з за­вданнями екологічного забезпечення діяльності військ (сил);

забезпечення виконання у ЗС України законодавчих та нормативних актів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища;

екологічну паспортизацію військових об'єктів;

урахування та здійснення заходів екологічного забезпечення під час бойової підготовки військ (сил);

підготовку пропозицій в План забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту військ (сил) при веденні бойових дій;

будівництво, реконструкцію, ремонт та експлуатацію природоохоронних споруд і приладів, що безпосередньо пов'язані з діяльністю військ (сил);

оцінку екологічної шкоди від діяльності військ (сил) та здійснення заходів щодо відновлення навколишнього природного середовища.

Організація екологічного забезпечення діяльності ЗС України в умо­вах впливу на них екологічно несприятливих антропогенних та природ­них факторів включає:

44

розробку директивних і нормативне -технічних документів, які регламен­тують діяльність військ (сил) як в мирний, так і у воєнний час в умовах впли­ву на них несприятливих антропогенних та природних факторів;

моніторинг здоров'я військовослужбовців, працівників ЗС України та членів їх сімей;

організацію екологічного забезпечення бойової підготовки військ (сил), які виконують завдання у зонах надзвичайного екологічного стану і лиха;

здійснення заходів щодо поліпшення середовища мешкання та гарантова­ного забезпечення екологічної безпеки особового складу, озброєння і військової техніки;

інформаційне і соціальне забезпечення, екологічна підготовка і вихован­ня особового складу, життєдіяльність якого здійснюється у зонах надзвичай­ного екологічного стану;

здійснення заходів щодо правового і соціальне -економічного захисту військовослужбовців, працівників ЗС України та членів їх сімей, які зазнали впливу несприятливих екологічних факторів у результаті аварій та катаст­роф на військових і цивільних об'єктах.

Екологічний моніторинг ЗС України у системі державного еко­логічного моніторингу включає:

розробку концепції автоматизованої підсистеми екологічного моніторин­гу ЗС України на базі діючих і розроблюваних автоматизованих систем уп­равління (АСУ), обчислювальних центрів (пунктів) і вимірювальних ком­плексів та систем;

розробку і видання директив та нормативно-технічних документів, що регламентують функціонування підсистеми екологічного моніторингу ЗС України;

розробку та упровадження спеціального математичного, програмного і матеріально-технічного забезпечення автоматизованої підсистеми еко­логічного моніторингу ЗС України;

забезпечення функціонування автоматизованої підсистеми екологічного моніторингу та інформаційне поєднання її з державною системою та відо­мчими підсистемами;

контроль, аналіз і прогнозування екологічного стану в ЗС України та по­дання інформації зацікавленим державним органам.

Відновлення навколишнього природного середовища у процесі по­всякденної діяльності ЗС України після проведення навчань, випробу­вань, спеціальних робіт, а також після аварій та катастроф на військових об'єктах включає:

розробку комплексних програм робіт з відновлення навколишнього при­родного середовища в місцях дислокації та бойової підготовки військ (сил);

розробку та упровадження системи організаційно-технічних заходів по відновленню навколишнього природного середовища;

створення нових і удосконалення діючих формувань для екологічного за­хисту і ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

організацію і проведення аварійно-рятувальних і аварійне-відновлю-

45

вальних робіт на військових об'єктах, у військових містечках і на закріпле­них за військами (силами) територіях і акваторіях.

Військово-наукове забезпечення основних завдань екологічного за­безпечення ЗС України включає:

виявлення об'єктів і дослідження факторів несприятливого екологічного впливу дій військ (сил) на навколишнє природне середовище з метою оцінки можливої шкоди та організації екологічного забезпечення;

розробку та обгрунтування методології оцінки ступеня ризику військово­службовців і населення в місцях розташування військ (сил), військових об'єктів під час проведення навчань, спеціальних робіт, аварій, катастроф та стихійного лиха;

розробку спеціалізованих та адаптацію діючих нормативне правових і ор­ганізаційних документів у сфері екологічного забезпечення ЗС України;

розробку наукових основ та пропозицій для планування і здійснення робіт по відновленню навколишнього природного середовища у місцях розташу­вання і бойової підготовки військ (сил);

розробку методології прогнозу характеру і масштабів аварійних станів, обгрунтування і розробку заходів щодо їх запобігання та зменшення рівня імовірних втрат особового складу і населення, а також організаційно -технічних заходів по ліквідації наслідків аварій, які виникли;

розробку та упровадження інформаційно-аналітичних систем для забез­печення екологічного моніторингу та управління заходами щодо захисту і відновлення середовища мешкання та здоров'я військовослужбовців і насе­лення.

Участь у екологічному забезпеченні на етапах проектування, будівництва та експлуатації об'єктів ЗС України, конверсії військово-промислового виробництва, а також на етапах утилізації і знищення ядерного і звичайного видів озброєння та військової техніки включає:

екологічну експертизу тактико-технічних характеристик зразків озб­роєння, боєприпасів і військової техніки на усіх етапах життєвого циклу;

розробку нормативно-технічних документів щодо створення екологічно чистих і безпечних у експлуатації видів (зразків) озброєння і військових об'єктів для забезпечення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР);

участь у екологічному забезпеченні державної програми конверсії військово-промислового виробництва;

забезпечення екологічної безпеки демонтажу ядерного та зберігання зви­чайного видів озброєння;

розробку вимог щодо забезпечення екологічної безпеки військових об'єктів по утилізації і знищенню ядерного та звичайного видів озброєння та військової техніки;

екологічне забезпечення проектування, будівництва і експлуатації військових об'єктів та військово-промислового виробництва;

організацію і забезпечення проведення екологічної експертизи військо­вих об'єктів та військово-промислового виробництва.

46

Взаємодія з державними і відомчими органами охорони навколиш­нього природного середовища та міжнародна співпраця з питань еко­логічного забезпечення військової діяльності включає:

організацію взаємодії органів екологічної безпеки ЗС України з держав­ними органами влади та управління на місцях, Міністерством охорони навко­лишнього природного середовища та ядерної безпеки України (Мінекобезпе-ки), іншими органами у сфері охорони навколишнього середовища;

координацію науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у Міністерстві оборони України з аналогічними роботами в інших міністерст­вах і відомствах України з метою найбільш ефективного використання на­уково-технічного потенціалу держави для вирішення екологічних проблем;

міжнародна співпраця у сфері охорони навколишнього природного сере­довища;

вивчення, узагальнення, упровадження міжнародного досвіду по виконан­ню іншими державами зобов'язань , передбачених міжнародними угодами у сфері охорони навколишнього природного середовища;

взаємодію з військовими закладами інших держав з питань екологічного забезпечення діяльності військ.

Підготовка кадрів військових екологів, екологічна підготовка і вихо­вання особового складу ЗС України включає:

організацію підготовки кадрів у сфері екології військової діяльності у ЗС України;

організацію екологічного навчання і виховання особового складу ЗС Ук­раїни;

методологічне забезпечення підготовки кадрів з питань екології військо­вої діяльності.

Об'єкти екологічного забезпечення

Охороні від забруднення, псування, ушкодження, виснаження, руйнування на території України підлягають природні екологічні системи, озоновий шар атмосфери, земля, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря, ліси, тва­ринний і рослинний світ, мікроорганізми; генетичний фонд, природні ланд­шафти тощо.

Особливій охороні підлягають: державні природні заповідники, природні заказники, національні природні парки, пам'ятники природи, рідкісні види тварин і рослин, які знаходяться під загрозою знищення, і місця їх мешкання.

Місця постійної дислокації та бойової підготовким Збройних Сил Ук­раїни, виробничої та іншої діяльності військ (сил), військова техніка і оз­броєння (військові об'єкти, житлові містечка і гарнізони).

Основні принципи організації та діяльності органів екологічної безпе­ки Збройних Сил України

Згідно з наказом Міністра оборони України 1995 р. № 171 "Про заходи щодо організації екологічного забезпечення Збройних Сил України" для ре­алізації державної політики в галузі охорони природного середовища та за-

47

безпечення раціонального використання природних ресурсів у Збройних Си­лах на війська радіаційного, хімічного та біологічного (РХБ) захисту Зброй­них Сил України покладена відповідальність за планування заходів еко­логічного забезпечення, організацію та контроль йс виконання.

Командири (начальники) об'єднань, з'єднань, військових частин, військово-навчальних закладів, установ і організацій Міністерства оборони України (далі для стислості - військові частини) несуть відповідальність за своєчасне виконання природоохоронних заходів та суворе дотримання вимог щодо забезпечення екологічної безпеки у підпорядкованих військових час­тинах.

Посадові особи військової частини повинні суворо виконувати вимоги природоохоронного законодавства України, норми і правила охорони при­родного середовища, раціонального використання природних ресурсів та ви­магати цього від підлеглих.

Загальне керівництво службою екологічної безпеки Збройних Сил Ук­раїни покладається на начальника військ РХБ захисту Збройних Сил Ук­раїни. Органи екологічної безпеки ЗС України є складовою частиною військ РХБ захисту, вони створюються у видах Збройних Сил, управліннях оперативних командувань і центральному апараті Міністерства оборони України.

Забезпечення проведення вимірювання і збору даних екологічної обста­новки, проведення аналізу та екологічної експертизи в ланці служби еко­логічної безпеки покладається на Центральну військово-екологічну лабора­торію Міністерства оборони України (ЦВЕЛ МО).

Структура та чисельність управління екології,'підрозділів служби еко­логічної безпеки військ (сил) та ЦВЕЛ МО визначаються відповідними шта­тами.

Управління екології, органи служби екологічної безпеки та ЦВЕЛ МО при виконанні покладених на них функцій екологічного забезпечення взаємодіють з територіальними органами Міністерства охорони навколиш­нього природного середовища та ядерної безпеки України (Мінекобезпеки) і інших міністерств (відомств) України.

Керівництво організацією та виконанням заходів екологічного забезпе­чення у видах Збройних Сил України, оперативних командуваннях, об'єднан­нях, з'єднаннях та частинах здійснюють відповідно командуючі, командири і начальники усіх рангів.

У військових частинах відповідно до штатів призначаються посадові осо­би служби екологічної безпеки, а там, де відсутні штатні посади, обов'язки посадових осіб служби екологічної безпеки покладаються на посадових осіб управлінь частин, які призначаються наказами командирів (начальників) військових частин. Для цих осіб розробляються функціональні обов'язки відповідно до особливостей умов діяльності кожної військової частини (підприємства).

Заходи екологічного забезпечення плануються і організуються централь­ним апаратом Міністерства оборони України, командуваннями видів ЗС Ук-

48

ра'йш, оперативних командувань та командирами (начальниками) військових частин.

Екологічне забезпечення здійснюється силами і засобами самих військ (сил). Найбільш складні і специфічні завдання екологічного забезпечення, особливо щодо ліквідації аварій і катастроф, виконуються спільно силами і засобами військ РХБ захисту, інженерних військ, медичної служби та інших військ (сил) залежно від обставин.

Управління екології входить до складу Головного управління військ РХБ захисту Генерального штабу Збройних Сил України і керує органами служ­би екологічної безпеки Збройних Сил України та ЦВЕЛ МО з питань еко­логічного забезпечення ЗС України.

На управління екології покладається:

розробка концепції екологічного забезпечення Збройних Сил України в мирний час;

координація діяльності органів служби екологічної безпеки щодо прак­тичних заходів по екологічному забезпеченню Збройних Сил України;

екологічне супроводження діяльності Збройних Сил України;

організація, контроль та надання практичної допомоги військам (силам) у здійсненні заходів екологічної безпеки при зберіганні на складах та у військо­вих частинах джерел іонізуючого випромінювання та токсичних речовин, їх експлуатації, використанні на практичних заняттях, навчаннях та роботах, а також при транспортуванні;

організація обліку джерел іонізуючого випромінювання та токсичних ре­човин, а також інших екологічно небезпечних об'єктів і джерел забруднення, які зберігаються і використовуються військами (силами);

організація і контроль за додержанням у військових частинах вимог зако­нодавства України, наказів і директив Міністра оборони України з питань охо­рони навколишнього природного середовища, ядерної та радіаційної безпеки;

організація, контроль та надання допомоги у забезпеченні військових ча­стин і об'єктів очисними спорудами та природоохоронним обладнанням;

участь у розробці програм і методик утилізації радіоактивних та високо­токсичних речовин;

організація моніторингу здоров'я військовослужбовців, працівників та членів їх сімей у Збройних Силах України;

забезпечення проведення екологічної експертизи потенційно небезпеч­них військових об'єктів Збройних Сил України;

оцінка екологічної безпеки експлуатації потенційно небезпечних військо­вих об'єктів та прогнозування їх екологічного стану;

організація і забезпечення проведення екологічного моніторингу навко­лишнього природного середовища¹ у місцях дислокації і розташування військових об'єктів Збройних Сил України;

підготовка та подання доповідей Міністру оборони України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил - першому заступнику Міністра оборони України про стан екологічної безпеки та виконання заходів екологічного за­безпечення у Збройних Силах України;

49

4-462

організація і забезпечення практичних заходів по ліквідації наслідків еко­логічних аварій, що мали місце на об'єктах Збройних Сил України;

розробка нормативної бази діяльності служби екологічної безпеки та підготовка керівних документів з питань екологічного забезпечення Зброй­них Сил України;

організація і забезпечення проведення екологічних перевірок військових частин щодо дотримання норм та правил екологічної безпеки;

участь у розробці автоматизованої системи екологічного моніторингу Збройних Сил України;

розробка керівних і нормативне -технічних документів, що регламенту­ють функціонування автоматизованої системи екологічного моніторингу Збройних Сил України;

організація і забезпечення заходів щодо підвищення кваліфікації посадо­вих осіб служби екологічної безпеки з питань військової екології (спеціалістів - військових екологів);

методичне забезпечення системи військової освіти з питань військової екології;

участь у організації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з питань екологічного забезпечення Збройних Сил України, замовни­ком яких є Міністерство оборони України;

організація взаємодії з Мінекобезпеки, а також з іншими міністерствами та відомствами України з питань екологічного забезпечення;

узагальнення статистичних звітних даних з питань екологічного забезпе­чення і подання їх Міністру оборони України та начальнику Генерального штабу Збройних Сил - першому заступнику Міністра оборони України;

організація контролю за цільовим фінансуванням робіт, пов'язаних з ліквідацією ядерного і звичайного видів озброєння, утилізацією ядерних ма­теріалів, військове-технічних систем і похованням радіоактивних відходів, конверсією, охороною навколишнього природного середовища;

узгодження рішень про призначення на посади начальників органів служ­би екологічної безпеки видів Збройних Сил України, військових округів.

Управління екології має право:

здійснювати перевірку з питань екологічного забезпечення видів Зброй­них Сил України та військових округів;

вимагати від посадових осіб служби екологічної безпеки звіти, відомості, пояснення та інші документи з питань екологічного забезпечення Збройних Сил України;

вимагати обмеження або припинення експлуатації шкідливих об'єктів військових частин, які експлуатуються з грубими порушеннями природоохо­ронного законодавства;

подавати встановленим порядком пропозиції начальнику Генерального штабу Збройних Сил - першому заступнику Міністра оборони України щодо притягнення посадових осіб Збройних Сил України, винних у грубому пору­шенні природоохоронного законодавства, до дисциплшарної та матеріальної відповідальності;

50

готувати проекти наказів (директив) у межах своїх повноважень і контро­лювати їх виконання;

залучати особовий склад і транспортні засоби військових частин для про­ведення обстежень екологічного стану в місцях їх дислокації і розташування за розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил - першо­го заступника Міністра оборони України.

Управління екологи використовує печатку Головного управління військ РХБ захисту Збройних Сил Генерального штабу Збройних Сил України.

Центральна військово-екологічна лабораторія Міністерства оборони Ук­раїни зобов'язана:

здійснювати спостереження за станом екологічної безпеки у військових частинах за поданням управління екології;

узагальнювати у військових частинах, де проводяться спеціальні огляди стану екологічної безпеки, звіти, відомості, пояснення та відповідні докумен­ти з питань охорони навколишнього природного середовища та раціонально­го використання природних ресурсів і організації заходів екологічного забез­печення;

вимагати припинення експлуатації обладнання військових частин, яке ек­сплуатується з порушенням природоохоронного законодавства України;

подавати встановленим порядком пропозиції щодо^вживання заходів про притягнення посадових осіб військових частин, винних у грубому порушенні природоохоронного законодавства України до дисциплінарної та матеріаль­ної відповідальності;

подавати установленим порядком до управління екології матеріали про факти, грубого порушення природоохоронного законодавства України, вияв­лені у військах (силах);

організовувати взаємодію з територіальними органами Мінекобезпеки з питань обміну інформацією про стан екологічної безпеки на територіях і ак­ваторіях, закріплених за військовими частинами.

На службу екологічної безпеки виду Збройних Сил України, оперативно­го командування покладається:

участь у визначенні меж територій та акваторій, закріплених за військо­вими частинами, які входять до складу виду Збройних Сил України, опера­тивного командування або підпорядковані їм;

здійснення контролю за виконанням військами (силами) природоохорон­ного законодавства України, наказів та директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил - першого заступника Міністра оборони України, командуючих видами Збройних Сил України, військами оперативного командування, начальника військ РХБ захисту Збройних Сил - начальника Головного управління військ РХБ захисту Збройних Сил Генерального штабу Збройних Сил України, вказівок началь­ника управління екології з питань організації екологічного забезпечення Збройних Сил України;

організація раціонального використання водних ресурсів, дотримання встановлених норм та правил водокористування, скидання стічних вод, до-

51

держання санітарних зон охорони вододжерел та режиму експлуатації по­верхневих та підземних вод;

контроль за своєчасним оформленням у територіальних органах Мінеко-безпеки дозволів на спеціальне водокористування, узгодження їх викорис­тання з місцевими органами;

складання річного та перспективного плану контролю екологічної безпе­ки у підлеглих військах (силах) та об'єктах;

участь у плануванні та контроль за обладнанням парків техніки, техно­логічних ліній, гальванічних та малярних цехів системами очищення і зворот­ного використання води, удосконалення технологічного процесу з метою ско­рочення водоспоживання і зменшення забруднення стоків, що скидаються;

контроль за додержанням нормативних допусків по очищенню та скидан­ню господарсько-побутових, промислових, зливних і баластних стоків;

перевірка військових кораблів та суден щодо обладнання їх системами збору, обробки та видачі стічних вод, які містять нафту, сміття, а також до­держання правил запобігання забрудненню річок і морів, очищення аква­торій баз Військово-Морських Сил України від нафти, нафтопродуктів, сміття, рідких та твердих відходів;

контроль за обладнанням нафтобаз, складів пально-мастильних ма­теріалів, автопарків, пунктів технічного обслуговування та ремонту техніки, котелень, які працюють на мазуті, засобами (устаткуванням) збору та оброб­ки стоків, які містять нафту;

узгодження замовлення своєчасного проведення лабораторних аналізів стоків, що скидаються, викидів шкідливих речовин у повітря з ЦВЕЛ МО та територіальними органами Мінекобезпеки;

супроводження проведення на об'єктах Збройних Сил України спеціаль­них заходів, які виключають забруднення водних ресурсів радіоактивними, хімічними, біологічними та іншими токсичними шкідливими речовинами ви­ще дозволених норм;

організація охорони повітряного басейну, додержання гранично допусти­мих норм викиду в атмосферу шкідливих речовин, виконання заходів по їх скороченню, зниженню токсичності вихлопних газів військової техніки;

контроль та планування оснащення військових виробничих об'єктів об­ладнанням (пилогазоочисними пристроями) для уловлювання та знешкод­жування шкідливих речовин, які викидаються в атмосферу джерелами за­бруднення;

організація проведення заходів щодо боротьби з промисловими, транс­портними та іншими шумами, випромінюванням і звуковими коливаннями;

організація охорони та раціонального використання землі, проведення комплексу організаційно-господарських, агротехнічних та гідротехнічних за­ходів проти її заболочення та забруднення стічними водами, промисловими та іншими відходами;

контроль за обладнанням тваринницьких комплексів (підсобних госпо­дарств) системами збору, утилізацією та знешкодженням відходів, додержан­ням санітарно-захисної зони сільськогосподарськими структурами;

52

перевірка відповідності санітарно-захисним нормам відведених для збору сміття місць (гарнізонних звалищ сміття);

супроводження та здійснення контролю за проведенням рекультивації землі (встановленням порушеного ґрунтового покриття), охороною та раціональним використанням лісових ресурсів, своєчасним їх відновленням у військових лісогосподарствах, правильним використанням лісових площ військами (силами) при проведенні будівельних робіт, занять та навчань;

Контроль за виконанням військами (силами) вимог законодавства України щодо охорони і використання тваринного і рослинного світу, виконанням військово-мисливськими та рибальськими товариствами планових заходів по розведенню, розселенню та охороні тварин, птиці, цінних промислових риб;

здійснення заходів щодо зменшення негативного впливу господарської діяльності військ (сил) на тваринний та рослинний світ у місцях дислокації та розташування військових частин;

контроль за виконанням в установлені строки вимог, розпоряджень і по­станов щодо усунення порушень екологічної безпеки, виявлених державними природоохоронними органами та управлінням екології.

Служба екологічної безпеки виду Збройних Сил України, оперативного командування має право:

перевіряти військові частини з питань додержання ними природоохорон­ного законодавства України і виконання вимог наказів та директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил - першого заступника Міністра оборони України, командуючих видами Збройних Сил України та військами оперативних командувань, начальника військ РХБ за­хисту Збройних Сил - начальника Головного управління військ РХБ захисту Збройних Сил Генерального штабу Збройних Сил України, а також вказівок начальника управління екології;

одержувати від посадових осіб військових частин відомості, документи, пояснення і статистичну звітність з питань охорони природного середовища та раціонального використання природних ресурсів за підлеглі військові ча­стини та підрозділи;

виносити рішення про припинення або закінчення експлуатації військови­ми частинами джерел забруднення, які експлуатуються з грубим порушенням вимог природоохоронного законодавства України;

передавати в установленому порядку до державних природоохоронних ор­ганів матеріали про факти грубого порушення вимог природоохоронного за­конодавства України у військових частинах;

подавати в установленому порядку пропозиції про притягнення до дис­циплінарної або адміністративної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог природоохоронного законодавства України;

залучати транспортні засоби військових частин при обстеженні еко­логічного стану у місцях їх дислокації і розташування з розпорядження відповідних командирів (начальників);

вести службове листування у межах своїх повноважень.

53

На службу екологічної безпеки військової частини покладається:

ведення обліку та організація контролю за зберіганням, використанням, транспортуванням небезпечних матеріалів, джерел іонізуючого випроміню­вання, токсичних речовин відповідно до встановлених норм і правил;

планування та контроль реалізації заходів щодо скорочення викидів (скидів) шкідливих речовин у навколишнє природне середовище в усіх видах діяльності військ (сил);

складання річного та перспективного плану контролю екологічної безпе­ки на підлеглих військових об'єктах і його виконання (контроль за його ви­конанням);

забезпечення своєчасного оформлення у територіальних органах Міне-кобезпеки дозволу на спеціальне водокористування, гранично допустимі нор­ми викидів (скидів) та розміщення (складування) шкідливих речовин, а та­кож контроль за своєчасним затвердженням екологічних паспортів;

контроль за організацією екологічно правильної експлуатації та технічного обслуговування військової техніки, озброєння, транспортних за­собів, комунальних і побутових об'єктів, технологічних ліній та цехів, пунктів заправки і складів пально-мастильних матеріалів, підсобних госпо­дарств;

організація заходів по ліквідації наслідків забруднення навколишнього природного середовища у місцях дислокації і розташування військових час­тин;

організація проведення інвентаризації джерел забруднення, профілактич­них оглядів (ремонту) обладнання (систем) збору, очищення і знешкодження викидів (скидів) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище навколо військової частини;

подання за підпорядкуванням до служби екологічної безпеки статистич­них даних щодо охорони природного середовища та раціонального викорис­тання природних ресурсів за військові частини;

організація та проведення навчально-виховної роботи з особовим скла­дом військової частини з питань охорони природного середовища та викори­стання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;

своєчасне виявлення фактів порушення природоохоронного законодавст­ва України та порушення клопотань про притягнення посадових осіб військо­вої частини, винних у цьому, до відповідальності в установленому порядку.